Українська демократично-радикальна партія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська демократично-радикальна партія

Українська демократично-радикальна партія (УДРП) — постала в Києві наприкінці 1905 з об'єднання Української демократичної партії з Українською радикальною партією й гуртувала переважно помірковану інтелігенцію.

Програма УДРП була побудована на принципах парламентаризму й федералізму: Україна мала здобути в рамках конституції Росії широку автономію. У соціально-економічному плані Українська демократично-радикальна партія передбачала примусовий викуп від приватних власників землі й промислових підприємств, які з часом мали бути націоналізовані.

УДРП мала в Першій і Другій Державних Думах своїх депутатів, які заснували окрему українську фракцію, згодом оформлену в Українську думську громаду.

Партія мала пресові органи: «Громадська думка», «Рада» і «Рідний Край».

Протягом 1905—1908 рр. діяла під назвою «Українська демократично-радикальна партія», з 1917 р. по 1923 р. — під назвою «Українська партія соціалістів-федералістів», а протягом 1923—1939 рр. — під назвою «УРДП».

Встановлено, що з 1908 р. по 1917 р. колишні радикал-демократи були об'єднані в політичну організацію під назвою Товариство українських поступовців (ТУП), яка зберегло практично всі ознаки своєї попередниці.

З'їзди УДРП[ред. | ред. код]

Перший 14-15 листопада 1905 р.

Другий 29-30 грудня 1905 р.

Третій 17-18 квітня 1906 р.

Четвертий 4 липня 1906 р.

П'ятий 21-22 жовтня 1906 р.

Шостий 17-18 травня 1907 р.

Конференція 1-2 вересня 1907 р.

Сьомий 5-6 вересня 1908 р.

Члени Ради УДРП[ред. | ред. код]

1905—1906 рр.: Б. Д. Грінченко, М. Левицький, Є. Х. Чикаленко, І. Л. Шраг, Є.К. Тимченко, Ф. П. Матушевський

липень 1906—1907 рр. Л.М. Жебуньов, П. Г. Чижевський, В.П. Кошовий, М.А. Дмитрієв,

1907—1908 рр.: Б. Д. Грінченко, М. Левицький, Є. Х. Чикаленко, С.О. Єфремов, Ф. П. Матушевський,


Громади УДРП[ред. | ред. код]

1.Ананіїв 2.Вінниця 3.Глухів 4.Єлисаветград 5.Житомир 6.Зіньків 7.Кам'янець-Подільський 8.Катеринослав 9.Катеринодар 10-18.Київ (9 громад) 19.Кобеляки 20.Лубни 21.Миргород 22.Новомиргород 23-24.Одеса (2 громади) 25.Полтава 26.Прилуки 27.Радивилів 28.Ромни 29.Севастополь 30.Сміла 31.Турійськ 32.Умань 33.Херсон 34.Чернігів 35.Москва 36.Санкт-Петербург

Найбільш вживані псевдоніми діячів українських ліберально-демократичних партій[ред. | ред. код]

1. Андрієвський В. В. — Ліберець

2. Бородаєвський С. В. — С. Б., С.Бескій, С.Б-скій, Полтавець

3. Василенко М. К. — Н.В-ко, Ник. В-ко, Н., Н. В.

4. Грабенко А. — А.Конощенко

5. Гриневич — П. Ч.

6. Грінченко Б. Д. — Іван Перекотиполе, Б.Вільховський, Василь Чайченко, П.Вартовий, М.Гримач, Немірич, Н.Сельський, Л.Яворенко

7. Грінченко М. М. — М. Г., М. З., М.Доленко, М.Загірна, М.Чайченко

8. Доманицький В. М. — Д., В.Д-й, В.Д-кий, В. Д., В.Вітер, В.Колодянин

9. Дурдуківський В. Ф. — В. Д., В.-, В.Коновченко, В.Мировець, Скавло

10. Єфремов С. О. — С. Є., С. Е., Охріменко, С.Палець, С.Ярошенко, Р.Дніпровенко, Сергій, С.Ситковецький, Липовчанин, Земець, Киянин, Волосожар, Лановий, П.Устяк, С.Александрович, Ромул, Nemo

11. Жебуньов Л. М. — Л. Ж., Левко, Хуторянин, Український демократ

12. Климович М. І. — Чорний

13. Коваленко Г. О. — Г. К., Гр. К., Г.Ков-ко, Г.Сьогобочній, Самітний

14. Коваленко О. — А.К-о, А. К., О. К.

15. Комаров О. Ф. — О.Степовик

16. Комаров М. Ф. — Комар, Уманець, Неїжмак, Чаплий

17. Кононенко М. С. — М.Школиченко, Вівторок, О.Стодольський

18. Косач О. П. — О. П., О-а П-ка, О.Пчілка, Олена П., Цяцька

19. Курінний П. — К.Український

20. Левицький І. С. — І.Нечуй, І.Баштовий, О.Криницький

21. Леонтович В. М. — В. Л., Л., В.Л-ко, В.Левенко

22. Липа І. Л. — Петро Шелест, Іван Степовик, І.Л-а, І. Л., Л.

23. Лотоцький О. Г. — О.Білоусенко, О.Любенький, О.Л-кий, Б-ко, О. І.Л., Spektator, S., Шпориш, Чорноморець, Новий Нестор, О. І. Подоляк

24. Матушевський Ф. П. — Мартин Боруля, Ф.Чулий, Ф.М-шевський, Ф.М-ий, Ф.М-й, Ф. М., Ф.Ганусенко, Ф.Майкут, Оптиміст, Шпонка, Федір М.

25. Ніковський А. В. — А.Василько, Приходьмо, Ан. Яринович

26. Ніщинський П. Г. — Байда

27. Павловський М. І. — М.Лісовицький

28. Пахаревський Л. А. — Г.Одинець, Л.Чулий, Свірговський, К.Lapidus

29. Піснячевський В. — А.Горленко, В. П., П-й, В.Морський, Сивко

30. Прокопович В. К. — С. В., Сергій Волох, Хома Брут, В.Черепин

31. Русов О. О. — Земляк, Волоцюга, Дописуватель, Українець

32. Сабалдир П. — М., М-ий, Ікс, Майорський

33. Самійленко В. І. — Іваненко, В.Полтавець, В.Сивенький, Л.Сумний

34. Синявський А. С. — А. С., Ск. Хома, К-тр-н, А.Катран, Х.Скраглюк

35. Страшкевич В. М. — В.Гамма, В.Поточний, В.Соборний, Ester

36. Тимченко Є. К. — Л. Т., Т. П., Богун

37. Цимбал В. П. — В.Лубенець, Мандрівець, Василь Чорнушенко

38. Чеховський В. — І.Бр.

39. Чикаленко Є. Х. — Е. Х., Ч., Е.Ч-ко, Пасічник

40. Шелухін С. П. — С. П., С.Ше-хин, С.Павленко, С.Просвітянин

41. Широцький К. — Ладиженко

42. Шульгін Я. М. — Л. Ч.

43. Щербаківський М. — М. Щ.

44. Яковлєв В. Я. — Богучарський

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Касьянов Г. В. Українська інтелігенція на рубежі XIX—XX століть: Соціально-політичний портрет. — К., 1993.
  • Чмырь С. Г. Радикальные демократы // Политическая история России в партиях и лицах. — М.:Терра, 1993. — С.150-164
  • Чмырь С. Г. Украинская демократическо-радикальная партия: истоки, организация, программа, тактика (90-е гг. XIX в. — 1908 г.) / Дис. … канд. ист. наук: 07.00.02 / Институт российской истории РАН. — М., 1994. — 374 с. — Библиогр.: с. 323—344.
  • Чмырь С. Г. Украинская демократическо-радикальная партия: генезис, программа, тактика (90-е годы XIX в. — 1909 г.) // История национальных политических партий России: Материалы междунар. конф., Москва. 21-22 мая 1996 г. — М.:РОССПЭН, 1997. — С.146-153.
  • Чмир С. Г. Українська Демократично-Радикальна партія: організаційний устрій, чисельність, соціальний склад (1905—1908 рр.) // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. — Вип. 6. — Запоріжжя, 1999. — С.76-89
  • Іваницька С. Г. Проблеми формування модерної української нації в інтелектуальній спадщині українських радикал-демократів на початку XX століття // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. Вип. XX. — Запоріжжя, 2006. — С.106-112.
  • Іваницька С. Г."Колективний портрет" керівництва Української Демократично-Радикальної партії (1905—1908 рр.) // Українська біографістика. — К.: Інститут біографічних досліджень НБУ ім. В. І. Вернадського, 2010. — Вип.7. — С. 279—294
  • Іваницька С. Г. Українська ліберально-демократична партійна еліта: «колективний портрет» (кінець XIX — початок XX століття). — Запоріжжя: Просвіта, 2011. — 452 c.
  • Наумов С. О. Український політичний рух на Лівобережжі (90-і рр. XIX ст. — лютий 1917 р.): Монографія. — Харків: ХНУ імені в. Н. Каразіна, 2006. — 344 с.
  • Михальський І. С. Джерела з історії українських політичних партій кінця XIX — початку XX ст. — Луганськ: Альма-матер, 2003. — 344 с.
  • Павко А. І. Становлення та діяльність політичних партій і організацій в Україні наприкінці XIX — на початку XX ст.: Автореферат дис. …д-ра іст. наук. 07.00.01. — Донецьк, 2001. — 44 с.
  • Стрілець В. В. Українська Демократично-Радикальна партія: витоки, ідеологія, організація, діяльність (кінець XIX ст. — 1939 р.). — К., 2002.
  • Михутина И. В. Украинский вопрос в России (конец XIX — начало XX в.). — М., Институт славяноведения и балканистики РАН, 2003. — 288 с.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.