Українська апостольська православна церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Українська Апостольська Православна Церква
Засновники арх. Михайло (Дуткевич)
Автокефалія/автономія проголошена 2001 самопроголошена
Автокефалія/автономія визнана не визнана
Нинішній предстоятель арх. Лука (Нарольський)
Центр Київ, Україна
Кафедральний собор невідомо
Основна юрисдикція Україна
Юрисдикція для діаспори невідомо
Літургічна мова невідомо
Музична традиція невідомо
Церковний календар Юліанський?
Єпископів 6
Єпархій невідомо
Навчальних закладів невідомо
Монастирів невідомо
Парафій невідомо
Священиків невідомо
Ченців і черниць невідомо
Вірних невідомо
Офіційний сайт немає

Украї́нська Апо́стольська Правосла́вна Це́рква (або Українська Автокефальна Православна Церква — Апостольська) — нечисленна православна релігійна організація в Україні, що виникла у 2001 році після відходу від Української Автокефальної Православної Церкви єпископа Михайла (Дуткевича). УАпПЦ перебуває поза євхаристійним спілкуванням зі Вселенським Православ'ям.

Історія[ред.ред. код]

Українська Апостольська Православна Церква (УАпПЦ) була створена у листопаді 2001 року Михайлом (Дуткевичем), єпископом Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ).

Єпископ Михайло (Дуткевич) (1936-2001) був рукопокладений у 1992 році Антонієм (Масендичем), Володимиром (Романюком), Полікарпом (Пахолюком) [1]. Коли у 1992 році вже позбавлений у РПЦ сану митрополит Філарет (Денисенко) перерукопокладав усіх єпископів УАПЦ, єпископ Михайло (Дуткевич) від перерупоколадення відмовився. Після об'єднання УАПЦ з митр. Філаретом і створенням УПЦ-КП єпископ Михайло (Дуткевич) пробув якийсь час у складі УПЦ-КП, а потім повернувся у відновлену УАПЦ, що очолювалась патріархом Димитрієм (Яремою). Він намагався активно впливати на життя УАПЦ, зокрема скликав у 1996 собор, що не був визнаний патріархом Димитрієм[2].

Після конфлікту з митрополитом УАПЦ Мефодієм (Кудряковим) утворив власну юрисдикцію у листопаді 2001 року і став митрополитом. До новоствореної організації приєднався ряд єпископів, заборонених або заштатних в УАПЦ (Феоктист (Пересада)) та УПЦ-КП (Нестор (Куліш)), а також невідомо ким рукопокладені (можливо, вже у новоствореній церкві) Миколай (Кабак) та Захарія (Чернов-Тарасюк)[2]. Однак вже у грудні митрополит Михайло помер і церква залишилась малопоширеною і майже непомітною.

Після смерті митрополита Михайла (Дуткевича), церкву у 2002 році очолив архієпископ Лука (Нарольський), випускник Інституту внутрішніх справ. Існує інформація про його об'єднання з Українською автокефальною православною церквою — апостольською-катакомбною митр. Андрія (Трегуба), але на офіційному сайті юрисдикції останнього це не вказано.

Діє донині.

Устрій[ред.ред. код]

Предстоятель[ред.ред. код]

Єпископи[ред.ред. код]

Парафії[ред.ред. код]

Кількість парафій невідома. Храмів в УАпПЦ немає, церковні служби здійснюються у приватних помешканнях[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://archivorthodoxy.in/page-591.html
  2. а б http://www.hierarchy.religare.ru/h-orthod-uappc.html.
  3. Свящ. Ростислав Ярема. Розкольницькі рухи в українському Православ'ї у ХХ-XXI століттях. - К.: 2008. - С.: 116.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Свящ. Ростислав Ярема. Розкольницькі рухи в українському Православ'ї у ХХ-XXI століттях. - К.: 2008. - С.: 116.
  • Александр (Драбинко). Православие в посттоталитарной Украине: вехи истории. - К.: 2002. // http://vira.in.ua/texts/drabynko__diser__ru.htm

Сайти[ред.ред. код]