Українська держава (1941)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Українська держава
Українська Радянська Соціалістична Республіка Flag of Ukrainian SSR (1937-1949).svg
30 червня 1941 – 12 липня 1941 Райхскомісаріат Україна Flag of the NSDAP (1920–1945).svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Розташування Україна
Територія, на якій місцеві органи влади заявляли про свою підпорядкованість УДП
Столиця Львів (тимчасова), Київ (у перспективі)
Мови Українська
Форма правління Республіка
Голова Ярослав Стецько
Історія
 - Засновано 30 червня 1941
 - Ліквідовано 12 липня 1941
Сьогодні є частиною Україна Україна

Українська держава — самопроголошене державне утворення[джерело?], що існувало на території сучасної України з 30 червня по 12 липня 1941 року. Столицею Української держави проголошувався Львів.

Проголошення[ред.ред. код]

З початком війни Німеччини проти СРСР РП ОУН відряджає в Україну спеціальну групу на чолі з Я. Стецьком у складі 100 осіб-фахівців з адміністрації та права (Я. Старух, Л. Ребет, Д. Яців, І. Равлик, В. Кук, В. Охримович та інші).

Вранці 30 червня 1941 р. до Львова ввійшов перший відділ Дружин Українських Націоналістів під командуванням сотника Р. Шухевича. О 20:00 30 червня 1941 р. у приміщенні Товариства «Просвіти» (м. Львів, пл. Ринок, буд. 10) відбулися Національні збори, на яких Я. Стецько зачитав Акт відновлення Української Держави.

Після проголошення Акту Я. Стецько був обраний Національними зборами головою виконавчого органу відновленої Української Держави і уповноважений сформувати особовий склад уряду.

На башті Князівської гори було піднято національний прапор.

Поширення влади[ред.ред. код]

Львівська радіостанція, яка була заздалегіть захоплена представниками РП ОУН на чолі з Зеноном Тарнавським та Юліяном Савицьким та переіменована у Радіовисильню ім.полк. Є.Коновальця, одразу ж по проголошенні Акту видала в ефір інформацію про відновлення Української Держави і утворення уряду на чолі з Я. Стецьком.

У провінційних містечках Галичини і Волині розпочалися спонтанні збори українців, на яких представники РП ОУН проголошували відновлення української державності. У Бережанах і Бродах у таких зборах узяло участь 20 000 осіб, у Сокалі — 10 000, у Станіславові, Радехові, Самборі — по кілька тисяч.

1 липня 1941 р. делегація від Національних зборів відвідала Собор Св. Юра з проханням до митрополита Української Греко-Католицької Церкви А.Шептицького ухвалити Акт. Митрополит радо погодився і видав «Пастирський лист до Українського народу», в якому схвалював рішення Національних зборів.

10 липня 1941 р. аналогічне за змістом «Архипастирське послання» видав владика Луцький (пізніше — митрополит) Української Автокефальної Православної Церкви Полікарп (Сікорський).

Церковне схвалення Акту відновлення Української Держави
Андр.Шептицький.JPG
Полікарп.JPG
Андрей Шептицький, Митрополит УГКЦ
Полікарп, владика Луцький (УАПЦ)

30 червня 1941 р. одразу ж після засідання Національних зборів було утворено міське управління у Львові під керівництвом Ю. Полянського.

1 липня 1941 р. було утворене Львівське обласне управління на чолі з д-ром Олександром Марітчаком. Заступником О. Марітчака став Я. Спольський, керівництво відділом внутрішньої адміністрації обійняв д-р Михайло Росляк. За кілька днів почали функціонувати повітові управління по всій області.

Протягом першої половини липня 1941 р. було утворене Станіславівське обласне управління у складі 8 відділів. На чолі його став інженер І. Сем'янчук, а його заступником призначено д-ра Б.Рибчука.

Завдяки роботі 3 Похідних груп (Північної, Середньої та Південної) у складі 7000 спеціально навчаних спеціалістів, бойовиків та агітаторів осередки УДП з'явилися у 11 з 24 областей колишньої УРСР. Так обласні управіння постали у Львові, Станіславові, Дрогобичі, Тернополі, Луцьку, Рівному, Кам'янці-Подільському, Житомирі, Вінниці, та навіть у Кіровограді та Дніпропетровську. Повітові управління постали у кількох районах Київської області.

Було ухвалено до здобуття Києва вважати столицею Львів.

Уряд[ред.ред. код]

Ярослав Стецько, Голова УДП

Ліквідація[ред.ред. код]

5 липня 1941 р. терміновій нараді у Адольфа Гітлера шеф політичної поліції Генріх Гіммлер отримав завдання розібратися з ситуацією щодо Української держави. Згодом Гестапо заарештувало Степана Бандеру.

11—12 липня 1941 р. айнзацгруппою СС на чолі з проф. Баєром з Головного Штабу Г. Гіммлера та А. Кольфом були заарештовані Ярослав Стецько, Володимир Стахів, Дмитро Яців, Лев Ребет, Степан Ленкавський, Іван Ґабрусевич.

Коли Українське державне правління перестало діяти, Рада Сеньйорів перебрала на себе роль тимчасової української репрезентації; згодом перетворилася на Українську Національну Раду у Львові.

17 липня 1941 р. Дружини Українських Націоналістів отримали наказ відійти з фронту біля Вінниці, були роззброєні і під охороною відіслані до Німеччини. Того ж дня за наказом А. Гітлера був утворений Райхскомісаріат Україна на чолі з Еріхом Кохом. Але місцеві органи влади Української держави в деяких місцевостях продовжували діяти аж до вересня 1941 р.

11 серпня 1941 р. представниками рехсміністерства у справах східних територій були викликані на розмову Степан Бандера, Ярослав Стецько, Ріхард Ярий та Володимир Стахів, яким було поставлено ультиматум щодо негайного відкликання Акту відновлення Української Держави.

14 серпня 1941 р. райсхміністр у справах східних територій Альфред Розенберг отримав від Степана Бандери офіційну відмову у виконанні ультиматуму.

У вересні 1941 р. на І конференції ОУН(б) з огляду на вищезазначені події було вирішено вважати Німеччину як ворога на рівні з СРСР.

Література[ред.ред. код]

  • Бедрій А. Українська Держава відновлена Актом 30 червня 1941 року. — Нью-Йорк — Лондон — Мюнхен — Торонто: Українська Центральна Інформаційна Служба, 1981.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  • Паньківський К. Від Держави до Комітету (літо 1941 у Львові). — Нью-Йорк — Торонто, 1957.
  • Ребет Л. Світла і тіні ОУН. — Мюнхен, 1964.
  • Стецько Я. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державности України. — Торонто — Нью-Йорк — Лондон, 1967.
  • Тригук Б. В. Енциклопедія ОУН-УПА.
  • Armstrong J. A. Ukrainian Nationalism. 2 вид. — Нью-Йорк, 1963.
  • Ilnytzkyj R. Deutschland und die Ukraine (1934 — 1945), т. II. — Мюнхен, 1956. (нім.)