Українці Боснії і Герцеговини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg

Культура
АрхітектураКухняКіно
ЛітератураМодаМузика
Народне мистецтво
Образотворче мистецтво
СпортТеатрТанці

Українська діаспора
АвстраліяАвстріяАргентинаБельгія
БолгаріяБоснія і ГерцеговинаБразилія
БілорусьВелика БританіяВірменія
ГреціяГрузіяІспаніяІталіяКазахстан
КанадаКиргизстанКитайЛитва
ЛатвіяМолдоваНімеччинаПарагвай
ПольщаПортугаліяРумуніяРосія
СербіяСловаччинаСШАУгорщина
УругвайФінляндіяФранціяХорватіяЧехія

Етнографічні групи українців
БойкиВолиняниГаличаниГуцули
КубанціЛемкиЛитвиниНаддніпрянці
ОполяниПінчукиПодоляниПокутяни
ПоліщукиРусиниСіверяни
СлобожаниХарцизи

Українська міфологія
Релігія
Православ'я: УАПЦУПЦ-КПУПЦ (МП)
Католицизм: РКЦУГКЦ
ПротестантизмІсламЮдаїзм
Атеїзм

Мови
Українська та її діалекти

Інші статті
УкраїнаЗнамениті українціІсторія України
Всесвітні форуми українцівГолодомори
Етнокультурні регіониРозселення
Етногенез українцівУкраїнські меценати
Українські прізвищаУкраїнський родовід

Українська діаспора в Боснії і Герцеговині — українська національна спільнота, яка постійно проживає на території Боснії і Герцеґовині.

Історія[ред.ред. код]

Перші українці на Балканах з'явилися після берлінського конгресу в 1878 році. Боснія стає частиною Австро-Угорської імперії, до якої вже належали Галичина та Буковина. Лісиста місцевість, малородючі ґрунти несли з собою і малочисельність населення. Великі простори Боснії були безлюдними. І австрійський уряд розгорнув широку діяльність з тим, щоб якомога швидше заселити пустельні простори Боснії поляками, німцями, чехами, італійцями, мадярами і українцями. Сюди прибули люди зі Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Були це переважно малоземельні селяни, які покидали свій край через економічні причини і поселялись тут тому, що у північно-західній Боснії було багато державної землі. Австрійський уряд оголосив, що кожний, хто має 600 ринських і приїде до Боснії і там залишиться, отримає 24 морґи землі. У Боснії виникають практично українські села Насебіна Лішня, Дев'ятина, Козарці, Кам'яниця, Дуброва та інші. Містечко Прнявор теж заселяється українцями.

Українці, що осіли в Боснії, займалися в основному сільським господарством. Порівняно з місцевим населенням вони володіли передовішими методами обробітку землі. Вперше запровадили тут залізний плуг, продемонстрували переваги глибокої оранки. Принесли з собою раніше невідомі в Боснії культури — жито, гречку, картоплю, хміль, а ще досвід садівництва, городництва, бджільництва.

Від українців місцеве населення запозичило використання солом'яної січки для годівлі худоби, навчились штукатурити і білити будівлі, користатись в побуті ліжком і кухонною плитою.

Перша українська читальня у Боснії і Герцеговини під назвою Руська читальня товариства Просвіта була заснована у місті Прнявор в 1909 році.

За переписами населення[ред.ред. код]

Українці у Боснії і Герцеговині в переписах населення реєстровані як русини, малоросіяни, українці і греко-католики.

Переписи населення в Боснії і Герцеговині під час австро-угорського панування:

  • У 1895 році…………………………163 грекокатоликів;
  • У 1910 році………………………..8136 грекокатоликів.

Переписи населення в Боснії і Герцеговині під час Королівства Сербів-хорватів-словенців (Югославії):

  • У 1921 році…………………………9308 грекокатоликів (або 8146 «русинів-малоросіян»);
  • У 1931 році…………………………8915 грекокатоликів (Нема даних за цілу БіГ. Це тільки дані за Вербаську Бановіну).

Периписи населення в Боснії і Герцеговині під час соціалістичної Югославії:

  • У 1948 році………………………….7883 русинів;
  • У 1953 році………………………….7473 русинів;
  • У 1961 році………………………….6136 русинів;
  • У 1971 році………………………….5333 українців і 141 русин;
  • У 1981 році………………………….4502 українця і 111 русинів і
  • У 1991 році………………………….3929 українців і 133 русини.

Зауваження: Українці у Боснії і Герцеговині до 1918 року самі себе називали русинами. Між двома світовими війнами- русинами-українцями а після 1945 року тільки українцями. Щодо сербів, які домінують у Боснії і Герцеговині, вони довго не визнавали національну назву українці і їм було дуже важко погодитися і у найновіші часи, що існує окремий східнослов'янський народ під назвою українці. Серби як найбільші русофіли, які дуже уважно стежать що діється в Росії, українців називали «малоросіянами» або «русинами».

Джерела[ред.ред. код]

  • Богдан Ліський, "Українці у Боснії і Герцеговині", стор. 149-169, Альманах видавництва Гомін України,1998, Торонто
  • о.Роман Мизь, Матеріали до історії українців у Боснії,Новий Сад,том I 2004,том II 2006,том III 2007,том IV 2008,том V 2008
  • Культурно-просвітна Спілка Українців «Червона Калина»
  • Українці в зарубіжному світі. - К.: Наук.думка, 1991. - 138 с.

Сучасність[ред.ред. код]

Українські громадські організації Боснії та Герцеґовини[ред.ред. код]

  • Українська Асоціація творчої інтелігенції «Світ культури».
  • Культурно-просвітна Спілка Українців «Червона Калина»
  • Культурно-просвітна Спілка Українців «Тарас Шевченко»

Див. також[ред.ред. код]

Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.