Українська культурна спадщина під час російського вторгнення (2022)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник гетьману Сагайдачному в Києві, захищений мішками з піском

Російська Федерація почала вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, що стало новим етапом російсько-української війни, розпочатої в 2014 році, і, за деякими оцінками, наймасштабнішою війною в Європі з часів Другої світової.[1][2][3] Під час бойових дій багато об'єктів культурної спадщини України були знищені, пошкоджені або потрапили під загрозу.

Зусилля щодо збереження[ред. | ред. код]

Київська картинна галерея після евакуації картин
Захист статуї Нептуна у Львові

Деякі музеї країни з початком війни або ще раніше перемістили експонати в місця, розташування яких не розголошується[4]. Так, три музеї Одеси ще в січні почали готуватися до евакуації експонатів у Західну Україну під виглядом відправки на виставки[5]. Були підготовлені спеціальні «червоні списки» експонатів українських музеїв для евакуації в разі нападу[5]. Директор Національного музею історії України в Києві Федір Андрощук на початку березня повідомив, що чотири музеї у Вінниці, Житомирі, Сумах та Чернігові зняли з експозиції та захистили основні експонати, а музей у Вінниці частково використовується як житло для переміщених осіб[6]. Деталі кампанії з захисту української культурної спадщини не розкриваються, але вона охоплює музеї, архіви, галереї, бібліотеки та інші організації по всій країні і, за оцінкою Bloomberg, є однією з наймасштабніших у нинішньому столітті, нагадуючи подібну кампанію в Європі під час Другої світової війни[5]. Багато з об'єктів культурної спадщини, які в Україні захищають від російського вторгнення, — це об'єкти російської культури[7][5][8][9].

У захисті об'єктів культури беруть участь і недержавні об'єднання. Так, івано-франківський колектив художників «Асортиментна кімната» облаштував кілька укриттів і за перші 10 днів війни евакуював туди понад 20 колекцій творів мистецтва. Запити на евакуацію надходили колективу від галерей Києва, Маріуполя, Одеси, Запоріжжя та інших міст[10][9]. Директор львівського музею «Територія Терору» Ольга Гончар організувала кризовий фонд «Швидка музейна допомога», підтриманий Єврокомісією та асоціацією MitOst. Станом на початок березня він надав підтримку майже 20 музеям із 4 областей, насамперед із маленьких міст і сіл на півдні та сході країни[9][11].

Багато нерухомих пам'яток у різних містах захищають, обкладаючи їх мішками з піском, дошками або загортаючи в пластик. У Києві в такий спосіб силами підприємців, громадськості та волонтерів станом на середину квітня було захищено близько 28 об'єктів. Для цих цілей представники бізнесу надали місту опалубні щити на 1 млн гривень, близько 15 машин піску та 20 тисяч мішків. У Львові частину об'єктів історичної спадщини демонтували та перемістили в укриття, а пам'ятники, статуї, фонтани та церковні вітражі, які не можна було демонтувати, захистили дерев'яними конструкціями та загортанням у пластик чи інші матеріали. Захисту львівських пам'яток багато допомагають європейські організації. Так, із Польщі до міста відправили два вагони захисних матеріалів[12][8][13].

Незабаром після вторгнення ЮНЕСКО оголосила, що працює над тим, щоб позначити ключові історичні об'єкти країни емблемою Гаазької конвенції 1954 року, міжнародно визнаним символом охорони культурної спадщини під час збройного конфлікту. Організація також працюватиме з директорами українських музеїв для координації зусиль із збереження колекцій. Планується також моніторинг пошкоджень культурних об'єктів за допомогою супутникової зйомки[14][15].

Посольство України при Святому Престолі та Верховна українська католицька архієпархія закликали Росію не бомбити Софійський собор[16].

Волонтери створили міжнародний проєкт «Врятувати українську культурну спадщину онлайн» (SUCHO), що має на меті архівацію онлайнових культурних цінностей — контенту різноманітних сайтів, присвяченого культурі[17]. Станом на 8 квітня було архівовано 25 терабайтів даних[18]. Проєкт був підтриманий технологічними компаніями та інтернет-провайдерами[17]. У ньому беруть участь понад 1000 бібліотекарів, архівістів та дослідників[8]; до його реалізації долучились Український науковий інститут Гарвардського університету та Альбертський університет[17].

Знищені та пошкоджені об'єкти[ред. | ред. код]

Пам'ятник Тарасу Шевченку в Бородянці

1 квітня 2022 року ЮНЕСКО повідомила, що війною повністю або частково знищено не менше 53 об'єктів культури, серед яких 29 церков, 16 історичних будівель, 4 музеї і 4 пам'ятники (список не претендував на повноту)[19][20]. За попередніми підрахунками Українського культурного фонду, станом на цю дату були пошкоджені або знищені понад 150 пам'яток та об'єктів культури[21]. 18 квітня — в Міжнародний день пам'яток і визначних місць — кількість постраждалих пам'яток, зафіксованих Мінкультом, досягла 200[22], 5 травня — 300[23], а 3 вересня — 500[24].

Станом на 5 вересня ЮНЕСКО підтверджувало знищення або пошкодження 186 об'єктів культурної спадщини України: 79 релігійних споруд, 36 історичних будівель, 32 будівлі, призначені для культурних заходів, 17 пам'ятників, 13 музеїв та 7 бібліотек. Об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО, наскільки відомо, не постраждали[25]. Міністерство культури та інформаційної політики України станом на 3 вересня зафіксувало 500 випадків пошкодження або руйнування об'єктів культури, серед яких 169 релігійних споруд, 75 мистецьких осередків (будинків культури, театрів, кінотеатрів тощо), 52 меморіальних пам’ятника та твора мистецтва, 45 бібліотек і 36 музеїв та заповідників. Серед постраждалих об'єктів — 23 пам'ятки національного значення, 112 — місцевого та 7 — щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. Найбільше злочинів проти культурної спадщини зареєстровано в Донецькій (130), Харківській (108), Київській (80), Луганській (59), Чернігівській (38) та Сумській (28) областях[24]. Близько 100 об'єктів ще станом на липень були знищені повністю або майже повністю[26].

Музеї[ред. | ред. код]

25[27] або 27[28] лютого від російського ракетного обстрілу згорів дотла Іванківський історико-краєзнавчий музей в Київській області. У музеї зберігалися твори народної творчості, зокрема картини Марії Примаченко[29] та текстильні роботи Ганни Верес[30]. Частину картин Примаченко та інших експонатів місцеві жителі врятували з палаючої будівлі[31][27][32].

1 березня російським ракетним ударом був пошкоджений музей Меморіального центра Голокосту «Бабин Яр» (див. нижче[⇨])[33].

2 березня бомбовим авіаударом був частково зруйнований краєзнавчий музей у Бородянці. Багато експонатів пошкоджено, але значна частина вціліла[34].

6 березня було обстріляно й пошкоджено музей-заповідник М. М. Коцюбинського в Чернігові[33]. Того ж дня поверхові пошкодження отримав обласний художній музей імені Григорія Ґалаґана[35][36]. Того ж дня Харківський університет повідомив про пошкодження свого музея природи[37]. Цей музей теж постраждав не сильно[38], але відновлювальних робіт потребує[39].

7 березня російські війська обстріляли історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» в Запорізькій області. Було пошкоджено будівлю манежа-стайні. 13 березня музей було обстріляно знов. Крім того, російські військовослужбовці розграбували його, вкравши навіть антикварний унітаз (який свого часу крали ще більшовики)[40][16].

Того ж дня стало відомо про пошкодження Харківського художнього музею, де постраждали фасад, вітражі й розбито більшість вікон. Експонати не пошкоджені, але їм загрожує вуличне повітря[41][42].

8 березня (частково раніше та пізніше) військові РФ пошкодили обстрілами Тростянецький районний краєзнавчий музей, будівля якого є пам'яткою архітектури XVIII—XIX століть. Крім того, музей був пограбований. Експонати не постраждали, остільки були перенесені в інше місце[33][43].

9 березня російський обстріл частково зруйнував Охтирський міський краєзнавчий музей, розташований у маєтку початку XX століття[41][33].

13 березня був пошкоджений фасад та частина експозиції Військово-історичного музею в Чернігові[33].

14 березня був обстріляний Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році» в Київській області[33].

21 березня російські війська прямим попаданням авіабомби знищили художній музей імені Куїнджі в Маріуполі. Оригіналів картин Архипа Куїнджі в музеї на той час не було, але були роботи інших митців[44][45][33].

Того ж дня російським бомбардуванням був зруйнований Музей ретрокомп'ютерів у Маріуполі, що містив понад 500 зразків комп'ютерної техніки від 1950-х до початку 2000-х років[46].

Сміття, залишене російськими військами в чорнобильському музеї «Зірка Полин»

19 квітня з'явилося повідомлення про пожежу внаслідок обстрілів у Маріупольському краєзнавчому музеї[47]. Музей був знищений бомбардуваннями та пожежею майже повністю. Багато експонатів частково або повністю згоріли[48][49].

Маріупольська міськрада заявила, що російські війська вивезли понад 2000 експонатів трьох маріупольських музеїв (зокрема картини Куїнджі та Айвазовського) до Донецька[4][50].

27 квітня стало відомо про обкрадання музею «Зірка Полин» у Чорнобилі. За повідомленням ДСНС України, окупанти забрали звідти телевізори і залишили сміття та боєприпаси. Експонати не постраждали[51].

Меморіальний музей Григорія Сковороди після обстрілу 6 травня 2022 року

6 травня внаслідок російського обстрілу згорів Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди у селі Сковородинівка Харківської області. Була поранена людина[52].

2 червня в Харкові російська ракета зруйнувала школу з єдиним в Україні музеєм російського поета Сергія Єсеніна. Одна людина загинула[53][54].

Знищено й невідому кількість інших маленьких музеїв при школах та інших закладах[33].

Бібліотеки[ред. | ред. код]

Станом на 24 червня 2022 року було пошкоджено або повністю знищено принаймні 122 бібліотеки. У 21 із них не лишилося жодного документа[55].

В Донецькій області внаслідок обстрілу згоріла Центральна публічна бібліотека Вугледарської міської громади[56]. Наукову бібліотеку мав Маріупольський краєзнавчий музей, знищений обстрілами та пожежею[47].

У Житомирській області від бомбардування постраждала Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича, де пошкоджено фасади, двері та вікна[57].

У Київській області пошкоджена Макарівська публічна бібліотека, розташована в будівлі початку ХХ століття[58][59][25]. Знищено бібліотеку в селі Підгайне[60].

В Луганській області постраждали Старобільська дитячо-юнацька бібліотека, Сєвєродонецька міська публічна бібліотека та Шуліківська сільська бібліотека[61].

Бібліотека в Миколаєві після обстрілу 7 травня

В Миколаєві 7 травня від російського обстрілу постраждала бібліотека в житловому будинку в Корабельному районі[62].

У Харкові 2 березня внаслідок ракетного удару по Палацу праці постраждала розташована неподалік Центральна наукова бібліотека університету імені Каразіна, заснована 1804 року, в якій вибито вікна та пошкоджено фасад[63]. 13 березня була пошкоджена державна наукова бібліотека імені Короленка, розташована в будівлі 1901 року. Там, крім вікон і фасаду, постраждали інтер'єри та вітраж на стелі. Вплив зовнішнього клімату загрожує книгам[41][16]. Повідомляється також про пошкодження харківської Центральної бібліотеки імені Маяковського[61], Центральної бібліотеки Московського району та бібліотек № 2, 36 і 43[64]. 27 квітня через російський обстріл горіла бібліотека в Барвінківській громаді на Харківщині[65].

В Херсонській області було знищено бібліотеку села Олександрівка та пошкоджено бібліотеку села Станіслав[66].

У Чернігові 28 лютого вибухова хвиля від ракетного удару частково зруйнувала центральну міську бібліотеку імені Коцюбинського та бібліотеку для дітей імені Довженка, розташовані в одній будівлі[67][61]. 11 березня трьома 500-кілограмовими бомбами напівзруйновано історичний будинок Василя Тарновського, де розташовувалась обласна бібліотека для юнацтва[68][16][41]. 30 березня обстрілом пошкоджено будівлю Дворянського земельного банку, що містить обласну наукову бібліотеку імені Короленка[69][70].

Меморіали, місця поховань[ред. | ред. код]

В Донецькій області постраждали пам'ятники митрополиту Ігнатію та Володимиру Короленку в Маріуполі, а також пам'ятник воїнам-афганцям[25]. Був зруйнований меморіал Василю Сліпаку поблизу селища Луганське[36].

При російському обстрілі Київської телевежі 1 березня 2022 року був пошкоджений Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», що на той час будувався. Зазнали пошкоджень будівля музею при центрі та пам'ятка XIX століття — колишня контора прилеглого цвинтаря[16][71][33][36].

В Київській області постраждали братська могила з пам'ятником загиблим у Другій світовій війні в Бучі, пам'ятник Тарасу Шевченку та статуя архангела Михаїла в Бородянці, а також два пам'ятники загиблим у Другій світовій війні, пам'ятник воїнам-афганцям та пам'ятник загиблим солдатам ЗСУ[25].

В Запорізькій області пошкоджена меморіальна стела учасникам АТО в Енергодарі[36].

Кладовище в Глухові після обстрілу 8 травня

В Сумській області 8 травня від російського обстрілу постраждало єврейське кладовище у Глухові[72][73][74]. Деякі могили зруйновані впалими деревами, по кладовищу розкидало уламки дахів навколишніх будинків, більша частина площі обгоріла[75]. Крім того, в області постраждав пам'ятник 183-й танковій бригаді[25].

В Харківській області 17 березня стало відомо про пошкодження російським авіабомбардуванням меморіала «Атака», присвяченого загиблим у Другій світовій війні[76].

23 березня російська армія обстріляла харківський Меморіал жертв тоталітаризму. За даними Польського агентства преси, жодні інші об'єкти тієї місцевості обстріляні не були, що вказує на цілеспрямований удар по кладовищу[77]. Розбито деякі плити з іменами загиблих[78]; в одному з поховань застряг снаряд від реактивної системи залпового вогню «Смерч», який, по всій видимості, містив касетні елементи[79][80].

26 березня російським обстрілом був пошкоджений меморіал жертв нацизму «Дробицький Яр» поблизу Харкова[81][82]. Також у місті постраждав меморіал Слави[36][25]. Крім того, станом на 15 квітня обстрілами пошкоджено 9 кладовищ міста[83].

У Херсонській області пошкоджено меморіальну стелу на честь В'ячеслава Чорновола[36]. У Чернігові постраждав меморіал на цвинтарі Яцево[25].

Релігійні об'єкти[ред. | ред. код]

Церква Різдва Богородиці у В'язівці після обстрілу
Георгіївська церква Георгіївського скиту Святогірської лаври після обстрілів у травні 2022 року

Після місяця війни, 25 березня, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті нараховувала щонайменше 59 пошкоджених релігійних об'єктів у щонайменше 8 областях (у середньому два об'єкти за день війни). Це переважно православні церкви[84]. На 4 вересня було відомо вже про 169 пошкоджених або знищених релігійних споруд, 54 з яких є пам'ятками історії, архітектури та містобудування або належать до цінної історичної забудови[24].

Серед іншого, російські війська знищили три дерев'яні церкви XIX століття: церкву Різдва Богородиці (село В'язівка, Житомирська область, 7 березня), Георгіївську церкву (село Заворичі, Київська область, 7 березня) та церкву Вознесіння Господнього (село Лук'янівка, Київська область, 25 березня). Всі ці церкви були в користуванні УПЦ Московського патріархату[85][86].

В Донецькій області численних руйнувань зазнала Святогірська лавра УПЦ МП[87]. Так, російський авіаудар 12 березня пошкодив її житлові будівлі та поранив кількох людей, що там укривалися[88][89][16]. 4 травня російська армія обстріляла лавру знову, поранивши 7 людей[90]. 7 травня новим обстрілом була зруйнована церква Георгіївського скиту в селі Долина[87][91], 17 травня — церква Богородичного скиту в селі Богородичне, 4 червня — церква Всіхсвятського скиту в селі Тетянівка. Були пошкоджені й інші споруди лаври[87].

12 березня бомбардуваннями та обстрілами був пошкоджений Миколаївський храм ПЦУ в місті Волноваха Донецької області[92][84]. 15 березня російські війська знищили будівлю управління Донецької єпархії ПЦУ, розташовану в Маріуполі[84].

В Київській області 10 березня був зруйнований храм пророка Іллі та апостола Андрія Первозванного в селі Мостище[92]. Того ж дня частково зруйновано Свято-Христо-Різдвяний кафедральний собор у Сєвєродонецьку Луганської області[92][84].

В Харкові 1 березня російські війська обстріляли будівлю курії Харківсько-Запорізької дієцезії Римо-Католицької церкви[84]. Наступного дня обстріли пошкодили три церкви УПЦ МП: Успенський собор, Антоніївський храм та церкву Жон Мироносиць[93][84]. 6 березня частково зруйновано баптистський дім молитви в Ізюмі Харківської області[84]. 10 березня пошкоджено Харківську хоральну синагогу[16], 11 березня — храм святого Юрія Переможця ПЦУ[94], в ніч на 12 березня — храм цариці Тамари УПЦ МП у П'ятихатках[92], 14 березня — Преображенський храм УПЦ МП на Салтівці, 15 березня — єшиву місцевої єврейської громади, 17 березня — храм Смоленської ікони УПЦ МП на Холодній горі[94][84]. 4 квітня постраждав храм Різдва Богородиці УПЦ МП в Дергачах Харківської області[95].

Вознесенська церква в Лукашівці після боїв

В Чернігові пошкоджень зазнав ансамбль Троїцько-Іллінського монастиря[96] та Єлецький Успенський монастир[36]. Напівзруйновано церкву святителя Феодосія; пошкоджено Воскресенську, Катерининську та Свято-Казанську церкви й меморіал з каплицею архангела Михаїла на кладовищі Яцево[25]. Храми ХІ-ХІІ століть у чернігівському Дитинці, незважаючи на його бомбардування, серйозно не постраждали[97]. Значно постраждала Вознесенська церква в Лукашівці Чернігівської області, де був штаб окупантів[98][99].

Інші об'єкти[ред. | ред. код]

Будинок управителя маєтками Леопольда Кеніга в Тростянецькому парку (пам'ятка архітектури національного значення, місце розташування лісової науково-дослідної станції) після боїв за Тростянець
Будинок Наркомпраці — пам'ятка містобудування та архітектури, де розташовувався Економічний факультет Харківського університета — після російського ракетного удару 2 березня 2022
Колишній будинок окружного суду[ru] (1904) в Чернігові після обстрілу 25 лютого

В Донецькій області 16 березня російські війська скинули бомбу на драматичний театр у Маріуполі, вбивши близько 300 людей. Бомбардуваннями було зруйновано й численні інші об'єкти міста[16].

В Києві 15 березня від вибухової хвилі постраждала Київська мала опера на Лук'янівці[16].

В Луганській області на початку травня від обстрілів згоріли дві будівлі кінця XIX століття в Лисичанську, що належать до бельгійської спадщини міста: 1 травня — будівля казарми содового заводу (нині Лисичанська багатопрофільна гімназія[ru])[100], а 3 травня — будинок директора цього заводу (нині протитуберкульозна поліклініка)[101].

В Одесі 12 травня ракетним обстрілом був пошкоджений Воронцовський палац[102].

У Сумах уже в перший день вторгнення, 24 лютого 2022 року, після вуличних боїв сумської тероборони з військами РФ у кадетському корпусі вирувала пожежа. 2 березня росіяни завдали ракетного удару по території архітектурного комплексу, де розташовувалася 27-ма реактивна артилерійська бригада, військова кафедра СумДУ та кадетський корпус. Корпус було фактично знищено[103][104][105].

В Сумській області у Тростянці згорів будинок управителя маєтками Леопольда Кеніга (пам'ятка архітектури національного значення, 1911), де розташовувалась Краснотростянецька лісова науково-дослідна станція[106]. Постраждав Круглий двір[16] та локомотивне депо «Смородине» 1877 року[25]. В Охтирці пошкоджено, серед іншого, будинок культури[16] (архітектурну пам'ятку 1914 року) та зруйновано будівлю міської ради[25].

У Харкові станом на кінець березня зруйновано не менше 30 об'єктів культурної спадщини, в тому числі багато дореволюційних будівель[16]. Так, авіаударом напівзруйновано прибутковий будинок Масловського — архітектурну пам'ятку 1911 року. Значно пошкоджено будівлі магазину «Люкс» (1894), Харківського апеляційного суду (1902)[107], Палац праці (1916)[16] та пожежну частину на Заїківці (1887)[108]; постраждали Харківська обласна філармонія (1859)[36], школа № 7 (1906—1907)[25] та Харківський художній музей (1912), де вибухами вибито вікна, що спричинило порушення кліматичних умов зберігання експонатів[16][41]. Серед знищених пам'яток радянських часів — будівлі Харківської обласної державної адміністрації, обласного управління поліції та економічного факультета Харківського університета (колишній будинок Наркомпраці). Значно пошкоджено Державний інститут з проектування підприємств коксохімічної промисловості[16][41][107]. Постраждали будинок «Слово»[41][109], будівля Харківської міськради, театр опери та балету[16][41] та інші об'єкти.

В Чернігові станом на 8 квітня зафіксували понад 20 злочинів проти культурної спадщини[110][35]. Зокрема, 25 лютого російським обстрілом пошкоджено колишній будинок окружного суду[ru] (нині обласне управління СБУ)[111], 27 лютого ракетний удар частково зруйнував колишній кінотеатр імені Щорса (нині обласний молодіжний центр)[41].

Реакція[ред. | ред. код]

Українські вчені висловили занепокоєння з приводу «культурної катастрофи, що розгортається», яке підтримав президент і генеральний директор J. Paul Getty Trust[en] Джеймс Куно. У заяві Куно засуджуються культурні звірства, які скоюються в Україні, а також людські та екологічні втрати, і наголошується, що захист і збереження культурної спадщини є основною цінністю.[6] Ініціатива Смітсонівського інституту Smithsonian Cultural Rescue Initiative співпрацювала з мешканцями України, які пройшли навчання щодо збереження культурної спадщини[112].

3 березня ЮНЕСКО опублікувало заяву про стурбованість ситуацією в Україні, де вимагає негайного припинення атак на цивільні об'єкти. В заяві відмічено руйнування в Харкові, історичному центрі Чернігова, втрату картин Марії Примаченко, удар по меморіалу Холокоста та інші руйнування[15].

7 березня Центр Симона Візенталя закликав ЮНЕСКО вжити негайних заходів для захисту всіх релігійних та культурних об'єктів в Україні після повідомлень про бомбардування Росією Меморіального центру Голокосту Бабиного Яру. Центр також закликав усунути Росію від проведення конференції всесвітньої спадщини пізніше цього року через вторгнення.[113]

9 березня Міністерство культури та інформаційної політики України оголосило збір інформації про руйнування об'єктів культурної спадщини України[96][114]. При цьому міністерство закликає не поширювати інформацію про способи захисту культурних цінностей та про місце перебування або переміщення музейних колекцій під час війни[115]. 5 квітня Український культурний фонд запустив інтерактивну «Мапу культурних втрат»[21][116].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Herb, Jeremy; Starr, Barbara; Kaufman, Ellie (24 лютого 2022). US orders 7,000 more troops to Europe following Russia's invasion of Ukraine. CNN. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. «Russia's invasion of its neighbor in Ukraine is the largest conventional military attack that's been seen since World War II, the senior defense official said Thursday outlining United States observations of the unfolding conflict» 
  2. Karmanau, Yuras; Heintz, Jim; Isachenkov, Vladimir; Litvinova, Dasha (24 лютого 2022). Russia presses invasion to outskirts of Ukrainian capital. ABC News (Kyiv: American Broadcasting Corporation). Associated Press. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. «... amounts to the largest ground war in Europe since World War II.» 
  3. Tsvetkova, Maria; Vasovic, Aleksandar; Zinets, Natalia; Charlish, Alan; Grulovic, Fedja (27 лютого 2022). Putin puts nuclear 'deterrence' forces on alert. Reuters (Kyiv: Thomson Corporation). Архів оригіналу за 27 лютого 2022. «... the biggest assault on a European state since World War Two.» 
  4. а б Sauer P. (29 квітня 2022). Ukraine accuses Russian forces of seizing 2,000 artworks in Mariupol. The Guardian. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. 
  5. а б в г The Rescue Mission to Save Ukraine’s Cultural Heritage. Bloomberg. 26 березня 2022. 
  6. а б Sherwood, Harriet (1 березня 2022). ‘Cultural catastrophe’: Ukrainians fear for art and monuments amid onslaught. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 11 березня 2022. 
  7. Akinsha Konstantin (25 березня 2022). Culture in the crossfire: Ukraine's key monuments and museums at risk of destruction in the war. The Art Newspaper. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. 
  8. а б в Harding L., Sherwood H. (9 березня 2022). Ukrainians in race to save cultural heritage. The Guardian. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. 
  9. а б в Украинцы сейчас спасают не только свою культуру, но и русскую. Deutsche Welle. 21 березня 2022. 
  10. Grenier Elizabeth (17 березня 2022). Ukraine rushes to save cultural heritage from destruction. Deutsche Welle (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2022. 
  11. Запустили фінансову підтримку для музеїв. Support Your Art. 6 березня 2022. 
  12. Кречетова Д. (16 квітня 2022). На захисті від "русского мира": як рятують українські пам'ятки і чому Київ лишив монумент Незалежності відкритим. Українська правда. 
  13. Holland, Oscar (4 березня 2022). 'Concerned' Ukrainian locals help protect Lviv's historic statues. CNN (англ.). Архів оригіналу за 6 березня 2022. 
  14. Hickley, Catherine (4 березня 2022). Unesco 'gravely concerned' about damage to Ukrainian cultural heritage. The Art Newspaper - International art news and events. Архів оригіналу за 9 березня 2022. 
  15. а б Ukraine: UNESCO statement following the adoption of the UN General Assembly resolution. UNESCO. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. 
  16. а б в г д е ж и к л м н п р с т Зольникова А. (27 березня 2022). Разрушение музеев, театров и храмов — это военное преступление. Meduza. Архів оригіналу за 29 березня 2022. 
  17. а б в Терабайти проти бомб: як айтішники захищають пам'ятки культури України. Deutsche Welle. 25 березня 2022. 
  18. Meet the 1,300 librarians racing to back up Ukraine’s digital archives. The Washington Post. 8 квітня 2022.  (Український переклад).
  19. UNESCO Says At Least 53 Cultural Sites In Ukraine Damaged In War. Radio Free Europe/Radio Liberty. 2 квітня 2022. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. 
  20. World heritage at risk amid Ukraine war, U.N. cultural agency says. Reuters. 1 квітня 2022. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. 
  21. а б Мапа культурних втрат. Український культурний фонд. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022. 
  22. «Це воєнні злочини». В Україні зруйновані та пошкоджені 200 об'єктів культурної спадщини — Ткаченко. НВ. 18 квітня 2022. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022. 
  23. МКІП зафіксовано понад 300 епізодів воєнних злочинів росіян проти культурної спадщини. Міністерство культури та інформаційної політики України. 5 травня 2022. 
  24. а б в МКІП зафіксувало півтисячі епізодів воєнних злочинів РФ проти українських об’єктів культурної спадщини та закладів культури. Міністерство культури та інформаційної політики України. 4 вересня 2022. 
  25. а б в г д е ж и к л м Damaged cultural sites in Ukraine verified by UNESCO. UNESCO. 30 травня 2022. Архів оригіналу за 8 червня 2022. 
  26. Россия боится культуры Украины? На заседании Совбеза ООН озвучили данные ЮНЕСКО. Крым.Реалии. 17 липня 2022. Архів оригіналу за 17 липня 2022. 
  27. а б Харченко О. (28 лютого 2022). «Передусім – документування факту злочину». День. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. 
  28. Війська РФ знищили музей із великою колекцією картин художниці Марії Приймаченко. Фокус. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
  29. Gelt, Jessica (1 березня 2022). Getty condemns cultural 'atrocities' as Ukrainian heritage museum burns. Los Angeles Times (амер.). Архів оригіналу за 11 березня 2022. 
  30. На Київщині окупанти знищили музей з унікальними творами Марії Приймаченко: фото. ТСН. 28 лютого 2022. 
  31. Schofield B. (3 березня 2022). Russia-Ukraine war: How Maria Prymachenko’s art was saved from Putin’s troops. The Times. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
  32. Унікальні картини Марії Примаченко зі згорілого музею в Іванкові врятовані, – соцмережі. Фокус. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
  33. а б в г д е ж и к Культурна спадщина України, яку зруйнували та знищили окупанти в перебігу російсько-української війни. Національний інститут стратегічних досліджень. 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. 
  34. У Бородянці рятують пошкоджений краєзнавчий музей (ФОТО). Comments.ua. 13 квітня 2022. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. 
  35. а б Молодіжний центр, бібліотека Короленка і музей Коцюбинського: злочини проти культурної спадщини. Суспільне. 11 квітня 2022. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022. 
  36. а б в г д е ж и Війна безжальна до пам’яті: які об’єкти української спадщини ми втрачаємо. Discover.ua. 1 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022. 
  37. У Мережі показали наслідки обстрілу ЗС Росії ХНУ ім. В.М. Каразіна. Фокус. 25 березня 2022.  (Першоджерело).
  38. Університет Каразіна – це серце Харкова, а серце рухати не можна. Інтерв’ю з ректоркою вишу. Українська Правда. 25 квітня 2022. 
  39. Ректорка ХНУ імені Каразіна прокоментувала чутки про нібито евакуацію найстарішого університету з Харкова. Depo.ua. 2 квітня 2022. 
  40. Вкрали навіть унітаз: війська РФ обстріляли та пограбували музей "Садиба Попова" під Запоріжжям. Фокус. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
  41. а б в г д е ж и к Козлова К. (18 березня 2022). Велике російське руйнівництво: Архітектурні пам’ятки, пошкоджені війною. Bird in flight. Архів оригіналу за 18 березня 2022. 
  42. Через обстріл військ РФ постраждав Харківський худмузей. Українська правда. 7 березня 2022. 
  43. У Тростянці рятують музей, що постраждав від артобстрілів військових РФ. Суспільне. 2 квітня 2022. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022. 
  44. У Маріуполі знищено будівлю Художнього музею ім. Архипа Куїнджі. Interfax. 23 березня 2022. Архів оригіналу за 25 березня 2022. 
  45. Художній музей у Маріуполі – міськрада. Радіо Свобода. 23 березня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. 
  46. У Маріуполі знищено музей ретро-комп'ютерів та ігрових приставок. Національна суспільна телерадіокомпанія України. 23 березня 2022. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
  47. а б Оккупанты уничтожили краеведческий музей в Мариуполе. Лівий берег. 19 квітня 2022. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. 
  48. Mariupol's history museum survived WWII, but not Russia's bombardment. NBC News. 29 квітня 2022. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. 
  49. Mariupol museum staff work to recover exhibits damaged by bombing. Australian Broadcasting Corporation. 27 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. 
  50. Russian troops looted art museums in Mariupol, city council says. The Washington Post. 30 квітня 2022. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. 
  51. Окупанти обікрали музей "Зірка Полин" у Чорнобилі: забрали телевізори, а залишили сміття. УНІАН. 27 квітня 2022. 
  52. Російські окупанти обстріляли Сковородинівку на Харківщині: знищено музей (фото, відео). УНІАН. 7 травня 2022. 
  53. Російська армія вдарила ракетою по школі з музеєм Єсеніна у Харкові: подробиці. Суспільне. 2 червня 2022. Архів оригіналу за 12 червня 2022. Процитовано 9 червня 2022. 
  54. "Не буде нічого російського": окупанти зруйнували єдиний музей поета Єсеніна в Україні. ФОТО. Українська правда. 3 червня 2022. 
  55. Назвали кількість бібліотек, які знищили російські загарбники. Gazeta.ua. 27 червня 2022. 
  56. У Вугледарі внаслідок обстрілу згоріла центральна бібліотека. Волноваха.City. 11 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. 
  57. Житомирська обл., м. Житомир, Новий бульвар, 4. Міністерство культури та інформаційної політики України. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022. 
  58. МКІП продовжує фіксувати воєнні злочини росіян проти культурної спадщини. Кабінет Міністрів України. 23 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. 
  59. Розбомблені будинки, школа, бібліотека, вирви на дорогах та потрощені автомобілі: наслідки російської окупації в Макарові. ВІДЕО+ФОТОрепортаж. Цензор.нет. 14 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. 
  60. Ризикували життям, щоб врятувати українську спадщину від росіян! Як уціліли картини Марії Приймаченко в Іванкові. Вікна. 23 квітня 2022. 
  61. а б в Бібліотеки, які постраждали від російської агресії. Українська бібліотечна асоціація. 13 березня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. 
  62. Зазнав ворожого обстрілу Корабельний район Миколаєва, - ДСНС. Лівий берег. 7 травня 2022. Архів оригіналу за 8 травня 2022. 
  63. Университетская библиотека в центре Харькова пострадала от бомбежки (ФОТО). KharkivToday. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. 
  64. Окупанти обстрілюють харківські бібліотеки. KharkivToday. 21 квітня 2022. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. 
  65. У Барвінківській громаді на Харківщині від обстрілів РФ горіли магазин та бібліотека. Суспільне. 28 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022. 
  66. На Херсонщині російські військові знищили бібліотеку з понад 16 тисяч книг. Суспільне. 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022. 
  67. Російська ракета поцілила в українську бібліотеку у Чернігові. Час Чернігівський. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. 
  68. Молодіжний центр, бібліотека Короленка і музей Коцюбинського: злочини проти культурної спадщини. UA: Чернігів. 11 квітня 2022. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022. 
  69. У Чернігові росіяни обстріляли історичну будівлю у центрі міста. Суспільне. 31 березня 2022. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 19 квітня 2022. 
  70. Бойко В. (31 березня 2022). Нищення бібліотек. День. 
  71. Wertheimer, Tiffany (2 березня 2022). Babyn Yar: Anger as Kyiv's Holocaust memorial is damaged. BBC News. Архів оригіналу за March 2, 2022. 
  72. На Сумщині російська ракета влучила в єврейське кладовище. Міністерство культури та інформаційної політики України. 8 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. 
  73. Загарбники розбомбили єврейський цвинтар у Глухові. Укрінформ. 9 травня 2022. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022. 
  74. Jewish cemetery bombed in northeastern Ukraine. The Jerusalem Post. 9 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. 
  75. Руйнування вибухом та пожежею — наслідки влучання російської ракети у єврейський цвинтар на Сумщині. Суспільне. 9 травня 2022. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022. 
  76. В Ізюмі зруйнували Меморіал пам’яті Другої світової війни "Атака". Суспільне. 18 березня 2022. 
  77. Russian attack on Kharkiv cemetery intentional, PAP reporter says. The First News / Polish Press Agency. 23 березня 2022. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. 
  78. У Харкові обстріляли Меморіал жертвам тоталітаризму, де поховані поляки. Суспільне. 24 березня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022. 
  79. Atherton K. D. (31 березня 2022). Russia attacks cities with widely condemned cluster munitions. Center for Public Integrity. Архів оригіналу за 24 квітня 2022. 
  80. 'They bomb us because they can't beat us': Kharkiv civilians suffer as Russia runs out of options. Canadian Broadcasting Corporation. 25 березня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. 
  81. Главные события 31-го дня войны в Украине. Deutsche Welle. 27 березня 2022. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
  82. «Нацисти повернулися». Росія обстріляла меморіальний комплекс у Дробицькому Яру під Харковом, пошкоджено монумент. НВ. 26 березня 2022. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
  83. Из-за обстрелов Харькова пострадали девять кладбищ и Мемориал жертвам тоталитаризма. Официальный сайт Харьковского городского совета, городского головы, исполнительного комитета. 15 квітня 2022. 
  84. а б в г д е ж и У середньому дві на день: війна росії проти України завдала руйнувань щонайменше 59 спорудам духовного значення в щонайменше 8 областях України. Державна служба України з етнополітики та свободи совісті. 25 березня 2022. 
  85. Від обстрілів продовжують страждати храми. Зруйновані древні церкви у селах В'язівка та Заворочі. Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 27 березня 2022. 
  86. У Лук‘янівці знищено древній храм Бориспільської єпархії УПЦ. Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. 26 березня 2022. Архів оригіналу за 26 березня 2022. 
  87. а б в Clues to the Fate of Five Damaged Cultural Heritage Sites in Ukraine. Bellingcat. 7 червня 2022. Архів оригіналу за 9 червня 2022. 
  88. Росія бомбардувала православну Святогірську Лавру. Українська правда. 13 березня 2022. 
  89. Regan Helen (13 березня 2022). Russian airstrike damages historic Ukrainian monastery. CNN (англ.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. 
  90. Thursday, May 5. Russia’s War On Ukraine: News And Information From Ukraine. Forbes. 5 травня 2022. 
  91. Росіяни знищили скит Святогірської лаври УПЦ МП. Українська правда. 9 березня 2022. 
  92. а б в г От атак российских войск пострадало уже 28 сооружений духовного значения в 6 областях, большинство из них православные храмы - Госэтнополитики. Интерфакс. 15 березня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. 
  93. Под обстрелы в Харькове попали три храма Московского патриархата. Информационное агентство «ОстроВ». 3 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
  94. а б Нічний обстріл Харкова: окупанти зруйнували храм на Семінарській. НВ. 17 березня 2022. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
  95. Обстріл Дергачів: у Харківській області постраждав храм Різдва Пресвятої Богородиці. НВ. 5 квітня 2022. 
  96. а б Міністерство культури та інформаційної політики оголошує збір інформації про руйнування об’єктів культурної спадщини України. Міністерство культури та інформаційної політики України. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. 
  97. В Україні від війни найбільше постраждали храми та комуністичні пам’ятники – Ткаченко. Українська правда. 10 квітня 2022. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. 
  98. Чоловіків виводили на розстріл, жінок – залякували: жителі Лукашівки про російську окупацію. Суспільне. Новини. 4 квітня 2022. 
  99. Day 45 of invasion. Consequences of shelling in Kramatorsk, crimes or Russian military, clearance of Kyiv and Chernihiv regions. Литовське національне радіо і телебачення. 9 квітня 2022. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. 
  100. «„Руський мир“ виглядає так». У Лисичанську вщент згоріла гімназія, пам’ятка архітектури XIX століття. НВ. 2 травня 2022. 
  101. Российские войска уничтожили Лисичанский противотуберкулезный диспансер. Укрінформ. 4 травня 2022. 
  102. Через ракетний обстріл постраждав Воронцовський палац у центрі Одесі. Міністерство культури та інформаційної політики України. 13 травня 2022. 
  103. Воронцова, Оксана (3 березня 2022). Окупанти ракетним ударом знищили кадетський корпус у Сумах (фото). Главком (укр.). 
  104. Демченко, Олександр (3 березня 2022). Суми: окупант ударив ракетами, 5 постраждалих - голова ОДА. Лівий берег (укр.). 
  105. Білаш, Ксенія (25 березня 2022). Велике руйнівництво: культурні втрати України під час війни. Лівий берег (укр.). 
  106. Потрощені та обгорілі: окупанти зруйнували низку історичних споруд у Тростянці. 24 канал. 31 березня 2022. 
  107. а б Архитектурные памятники Харькова, разрушенные войной. Город X. 9 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. 
  108. У Харкові російські окупанти зруйнували архітектурну пам'ятку. 24 канал. 28 березня 2022. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
  109. O'Sullivan, Feargus (8 березня 2022). The Ukrainian Cultural Sites at Risk of Destruction. Bloomberg CityLab. Архів оригіналу за 11 березня 2022. 
  110. Понад 20 зафіксованих злочинів проти культурної спадщини у Чернігові, - міністр культури. Суспільне. 8 квітня 2022. 
  111. У Чернігові атакували будівлю СБУ і насосну станцію. Українська правда. 25 лютого 2022. 
  112. Katz, Brigit (8 березня 2022). Unesco Sounds the Alarm Over Threats to Ukrainian Cultural Heritage. Smithsonian Magazine (англ.). Архів оригіналу за 11 березня 2022. 
  113. Klein, Zvika (7 березня 2022). Russia should be barred from hosting World Heritage Conference - SWC. The Jerusalem Post (амер.). Архів оригіналу за 12 березня 2022. 
  114. Ворог руйнує культурні пам’ятки: куди надсилати докази для Гааги?. Українська правда. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. 
  115. Мінкульт просить не поширювати інформацію про картини Примаченко, які могли вціліти після атаки ворога. Українська правда. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. 
  116. Росія нищить культурні пам'ятки України: з'явилася інтерактивна мапа втрат. Українська правда. 6 квітня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]