Українське слово

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Українське слово» — назва кількох періодичних видань, видавництв, а також друкованих, а останнім часом і онлайн-видань.

1915—1918, Львів[ред.ред. код]

«Українське Слово», щоденник у Львові 1915 —1918, видання Українського Комітету, редагований з позицій більшости в Загальній Українській Раді; ред. Федь Федорців і Степан Чарнецький. З 1916 «У. С.» перебрав власник концесії о. Т. Войнаровський, і воно відбивало наставлення опозиції (Євгена Петрушевича) у Заг. Укр. Раді; ред. С. Чарнецький і Сидір Голубович.

1917, Одеса[ред.ред. код]

«Українське Слово», часопис, що почав видаватися в Одесі з З березня 1917 року за редакцією Лідера місцевої Української соціал-демократичної робітничої партії Володимира Чехівського.

1921—1926, Берлін, видавництво[ред.ред. код]

«Українське Слово», видавництво, його організував на початку 1920 р. ад'ютант гетьмана Павла Скоропадського полковник Гнат Зеленевський (1875—1949), який на еміграції проживав у Берліні. Він також деякий час був видавцем часопису «Українське Слово». в Берліні 1921 —1926, видавало газету цієї ж назви (1921—1923), журнал «Літопис політики і письменства» (1923—1924) і Бібліотеку «Українське Слово» (1921—1926), в якій вийшло понад 50 книг (серед інших словник Грінченка-Уманця, «Слов'янський світ» Дмитра Дорошенка, чотиримовна монографія про Олександра Архипенка, антологія української поезії «Золоті струни», курси заочної освіти тощо). Директор видавництва і редактор всіх видань Зенона Кузеля.

1921—1923, Берлін, видання[ред.ред. код]

«Українське Слово», півтижневик, з кінця грудня 1921 щоденник і з березня 1922 тижневик гетьманського напряму, виходив у Берліні 1921 — 23 у видавництві цієї ж назви; головні редактори Зенон Кузеля і Дмитро Дорошенко.

1922—1926, Львів[ред.ред. код]

«Українське Слово» (1922—1923 «Слово»), політично-економічний тижневик, виходив у Львові 1922—1926, орієнтувався на політику Є. Петрушевича; ред. І. Кузьмич.

1928—…, Буенос-Айрес[ред.ред. код]

«Українське Слово» у 2010 р.

«Українське Слово» тижневик націоналістичного напряму (ОУН С. Бандери), перший український часопис в Аргентині, що виходить з 15 січня 1928 р. у Буенос-Айресі і є офіційним органом Українського культурного Товариства «Просвіта» в Аргентині. Серед ін. ред. Г. Голіян (1953—1978), М. Данилишин.[1]

1929—1939, Яворів[ред.ред. код]

«Українське Слово», повітова газета, виходила у Яворові 1929 —1939, спершу двотижневик, з 1933 місячник; ред. Євген Яворівський, з 1933 — С. Харамбура.

1933—…, Париж-Львів-Київ[ред.ред. код]

«Українське слово» у 1991 р.

«Українське Слово», тижневик націоналістичного напряму, виходить у Парижі з 1933 (з перервою у 1941 —1948), неофіційний орган Проводу ОУН (Андрія Мельника). Редактори: Олекса Бойків (1933—1934), Володимир Мартинець (1934—1940), Олег Штуль-Жданович (1948—1977), Мирослав Стиранка (з 1977). Видавцем «У. С.» був спершу Український Народний Союз, а з 1939 — Перша Українська Друкарня у Франції. Серед співробітників були: Микола Сціборський, Микола Капустянський, Олег Ольжич, Дмитро Андрієвський, Євген Онацький, Богдан Кентржинський та ін. «Українське Слово» — цінне джерело до історії українського визвольного руху, зокрема ОУН. Деякий час в «Українське Слово» появлялися сторінки молоді «Смолоскип» (1952—1956), дитяча сторінка «Веселка», «Військові Вісті», «Українська культура». Націоналістичне Видавництво в Европі (офіційна назва «Перша Українська Друкарня у Франції») видавало, крім «У. С.», альманахи, книжки українською і французькою мовами, зокрема політичного змісту і (з 1967) «самвидавні» матеріали з України (В. Чорновіл «Лихо з розуму», 1967, «Український Вісник», 1 — 8), а також антології української прози, з історії тощо.[2]

З проголошенням незалежності України Провід ОУН прийняв рішення видавати газету «Українське Слово» в Україні. Після короткого підготовчого періоду 21 листопада 1991 р. у Львові вийшло її перше число. Редактором був Йосип Лось, редакція розміщувалася в будівлі Львівського університету ім. Івана Франка. Наклад першого числа становив 12 тис., другого — 25 тис. Згодом кількість примірників досягла 40 тис. Часопис швидко переріс львівські «рамки» і редакцію перенесли до Києва.

З 17 січня 1993 р. «Українське Слово» виходить у Києві як всеукраїнський громадсько-політичний тижневик. Спочатку видання містило 8 сторінок, а з 1994 року — 16. Новим керівником видання було призначено члена ПУН Мирослава Вербового. Редакція перший час містилася на вул. Лєскова, 8, а з травня 1993 року — на вул. Січневого повстання, 6 (тепер — вул. Івана Мазепи, 6). У листопаді 1993 року газету було перереєстровано, її засновником стала Фундація ім. О. Ольжича, а від початку 2000 року — Видавництво ім. О. Теліги.

У січні 1999 р. головним редактором було призначено Михайла Сидоржевського. З вересня 2000 р. до серпня 2001 р. колектив редакції очолював член Проводу ОУН Богдан Червак. З початку 2003 р. до вересня 2004 р. головним редактором був Євген Петренко. З 2004 до 2010 рр. — Володимир Гаптар, а потім Григорій Кримчук. Від травня 2010 р. відділом «Українського Слова» видавництва імені Олени Теліги керує Євген Петренко, а головним редактором тижневика з другої половини 2010 року є Ольга Дубовик.[3] Друкований тижневик виходив ще в 2016 році.[4]

«Українське Слово» у 2016 р. (ukrslovo.org)

«Українське слово» (ukrslovo.org) — інтернет-видання, з'явилося у 2009 — видавалось до 2013 року.[5] Його редактором спочатку був Євген Петренко, а згодом — Богдан Олексюк.

Як друкований тижневик, так і інтернет-видання є речниками ОУН, але вони стали визнаними загальнонаціональним виданнями, які відстоюють ідеї українського націоналізму як організованої форми політичного і громадського життя українського народу, що особливо важливо на сучасному етапі української державності. Коло тем і авторів «Українського Слова» дуже широке — це політичні, державні, громадські діячі, відомі науковці, та літератори. Плюралізм думок обох видань провокує читачів до вдумливого аналізу і дискусій стосовно стану та перспектив української політики, економіки, суспільства і культури.

1932—1938, Ужгород[ред.ред. код]

«Українське Слово», Ужгород

«Українське слово» — суспільно-політичний двотижневик (1938 тижневик і півтижневик) національно-демократичного напряму, виходив в Ужгороді в 1932—1938 роках, з літературним додатком «Слово».

Видавець і редактор Михайло Бращайко. Головні співробітники: о. Кирило Феделеш, Іван Роман, Володимир Бірчак, Василь Ґренджа-Донський.

1941, Житомир—Київ[ред.ред. код]

«Українське Слово» 1941 р.

«Українське Слово» — щоденник, що виходив у вересні—листопаді 1941 року спершу в Житомирі, згодом у Києві з додатком «Література і Мистецтво» за редакцією Івана Рогача, Петра Олійника, Ореста Чемеринського (всі 3 — члени Похідних груп ОУН А. Мельника); наклад 50 000 примірників. З газетою з самого початку співпрацювала Олена Теліга. За націоналістично-самостійницький напрям «Українського Слова» німці заборонили часопис, а редакторів заарештували і розстріляли. Пізніше виходило у Києві пронімецьке «Нове Українське Слово» (редактор Кость Штепа).[6]

1941—1942, Станиславів[ред.ред. код]

«Українське Слово» 1942 р.

«Українське Слово», тижневик, виходив у Станиславові 1941—1942; заборонений після 37 ч. нім. владою, гол. ред. Д. Ґреґолинський. Замість «У. С.» (а червня) 1942 —1944 виходило тричі на тиждень «Станиславівське Слово», вид. Нім.-Укр. видавництва часописів і журн. для дистрикту Галичина; відповідальний редактор А. Княжинський.

1943—1965, Вінніпег (Канада)[ред.ред. код]

«Українське Слово», советофільський тижневик, виходив у Вінніпегу (Канада 1943—1965), поширений серед фермерів і робітників. «Українське Слово» інформувало про життя в УССР, критикувало укр. нац. табір і зах. політику щодо СССР. Ред. М. Шатульський, з 1952 — М. Гринчишин. 1965 року "Українське Слово об'єдналося з газетою «Укр. Життя» і виходить у Торонто під назвою "Життя і Слово (ред. П. Кравчук).

1947, Реґенсбурґ (Німеччина)[ред.ред. код]

«Українське Слово», видавнича спілка «Українське Слово». Видавало творів Івана Смолія, Андрія Чайковського, Ореста Зибачинського, Оскара Уайльда, Юліяна Бескида, Гриця Божока.

2002—…, Чикаго (Сполучені Штати Америки)[ред.ред. код]

«Українське Слово» (ukrslovo.net)

«Українське Слово» — це тижневик, головним гравцем на українському етнічному медіа-ринку в Північній Америці. «Українське Слово» — безкоштовний, повний колір на 64 газетних сторінках, котрий перш за все, обслуговує Українське суспільство в Північній Америці.

Газета нагороджена орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого.

Примітки[ред.ред. код]

  1. „Українське слово” з Аргентини: „Українське слово” з Аргентини, accessdate: September 25, 2016
  2. Радько, А. І. "Українське слово": від Парижа до Києва - А. І. Радько; Матеріали науково - теоретичної конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів факультету іноземної філології та соціальних комунікацій, Суми, 18 -23 квітня, 2011р. / Відп. за вип. В.В. Опанасюк. -Суми : СумДУ, 2011. - Ч.2. - С. 6-7]
  3. Історія: Українське слово. Історія і сьогодення, accessdate: September 25, 2016
  4. Smartpress.: газета УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО, подписка онлайн, купить, 2016 | Smartpress., accessdate: September 25, 2016
  5. Шановні читачі тижневика «Українське слово»! / «Українське Слово» Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик, accessdate: September 25, 2016
  6. Архів Української періодики он-лайн: Українське слово (Київ) - Видання - LIBRARIA - Архів Української періодики он-лайн, accessdate: September 25, 2016

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]