Українське товариство Киргизької Республіки «Берегиня»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українське товариство Киргизької Республіки «Берегиня»
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (серпень 2020)
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (серпень 2020)

Украї́нське товари́ство Кирги́зької Респу́бліки «Береги́ня», скорочена назва «УТКР „Берегиня“» (кирг. Кыргыз Республикасынын «Берегиня» украин коому) — громадське об'єднання, основними цілями якого є поєднання зусиль його членів для сприяння процесу відродження національної самобутності, національної самосвідомості українців Киргизької Республіки; вивчення і розвиток традицій, історії, мови, культури українців; налагодження тісних зв'язків українців Киргизької Республіки зі своєю етнічною батьківщиною — Україною та українцями всього світу; сприяння зміцненню миру і дружби, довіри і взаєморозуміння, братніх взаємин між народами Киргизької Республіки; сприяння правовій захищеності українців, які проживають у Киргизькій Республіці; сприяння зміцненню та поглибленню співпраці між Киргизькою Республікою і Україною.

Історія[ред. | ред. код]

Громадське об'єднання «Українське товариство Киргизької Республіки „Берегиня“» (УТКР «Берегиня») засновано 13 червня 1993 року у Бішкеку. Зареєстровано в Міністерстві юстиції Киргизької Республіки 16 липня 1993 р. (перереєстровано 10 вересня 2002 р.). Ініціаторами створення товариства були вчені І.Шерстюк і Г.Хлипенко, педагоги В.Нарозя і Н Шульга, журналісти О.Мальований і Є.Денисенко, підприємець В.Романів, депутат В.Сливенко, музикант В.Бондаренко, військовослужбовці Н.Настіченко і Ю.Сугоняк, ветерани праці М.Балега і Л.Шепшелій.

УТКР «Берегиня» має республіканський статус і є єдиною громадською організацією українців у Киргизстані, що представляє специфічні етнокультурні інтереси української діаспори. У складі громади є українці, які проживають у містах Бішкек, Токмок, Каракол, Кара-Балта, а також в с. Петропавлівка, Полтавка Джаїльського р-ну, Біловодське, Садове, Петрівка Московського району, Ново-Покровка Іссик-Атинського р-ну, Воєнно-Антонівка Сокулуцького р-ну, Маївка Аламединського р-ну Чуйської обл. і в с. Уч-Коргон Баткенської області.

Програма, цілі і завдання[ред. | ред. код]

Робота УТКР «Берегиня» будується відповідно до Статуту організації і спрямована на реалізацію програми «Жити для Киргизстану з Україною в серці!», прийнятої на VIII звітно-виборній конференції 9 листопада 2014 року (до цього діяла програма «Вчимося жити в умовах діаспори», затверджена на установчій конференції 13 червня 1993 р.).

Цілі і завдання:

  • відродження національної самобутності, підтримка і розвиток духовної і матеріальної культури киргизстанських українців, сприяння зростанню їх етнічної ідентичності та національної самосвідомості;
  • утвердження в Киргизькій Республіці міжетнічної злагоди, принципу громадянської єдності в умовах національно-культурного розмаїття;
  • сприяння розвитку взаємовигідного співробітництва, відносин дружби між Україною і Киргизстаном.

Членство УТКР «Берегиня» в неурядових організаціях[ред. | ред. код]

УТКР «Берегиня» у складі Асамблеї народу Киргизстану[ред. | ред. код]

Українське товариство КР «Берегиня» одне з ініціаторів створення (22 січня 1994 року) і є членом Асамблеї народу Киргизстану (АНК) — неурядової організації, покликаної сприяти консолідації суспільства на основі загальногромадянської ідентичності, спільної відповідальності громадян Киргизстану за збереження єдності та культурного різноманіття країни з метою прогресивного демократичного розвитку, слугувати зміцненню міжнаціональної злагоди, громадянського миру, інтеграції та єдності народу Киргизстану.

УТКР «Берегиня» у складі міжнародних українських організацій[ред. | ред. код]

Українське товариство КР «Берегиня» — член Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР) з 1995 р. (м. Київ) і Світового Конґресу Українців (СКУ) з 2018 р. (м. Торонто), а також засновник Товариства дружби «Киргизстан — Україна» (1996 р.). 17–18 березня 2013 року на запрошення Ради Українського товариства КР «Берегиня» вперше відбувся візит до Киргизької Республіки делегації УВКР на чолі з Головою Михайлом Ратушним, який взяв участь у культурно-інформаційній акції «Українці в сім'ї єдиній — киргизстанській», а 16–17 вересня 2018 року учасником Міжнародної науково-практичної конференції «Українська діаспора Киргизстану: вчора, сьогодні, завтра», присвяченій 25-річниці УТКР «Берегиня» став Президент СКУ Євгеній Чолій.

Культурно-просвітницька та освітня діяльність[ред. | ред. код]

Творчі колективи УТКР «Берегиня»[ред. | ред. код]

  • Український народний ансамбль «Барвінок» (м. Бішкек, художній керівник Володимир Нарозя);
  • Український народний ансамбль «Зачарівня пісня» (с. Петропавлівка Джаїльського р-ну, худ. кер. Василь Рой);
  • Український фольклорний ансамбль «Червона калина» (с. Полтавка Джаїльского р-ну, худ. кер. Наталія Чівєрьова-Задерихвіст);
  • Український фольклорний ансамбль «Калина» (с. Біловодське, Московського р-ну, худ. кер. Валентина Адайкіна і Микола Фоменко);
  • Український фольклорний гурт «Голоси України» (с. Ново-Покровка, Аламединського р-ну. худ. кер. Надія Денисенко).

Українська пісня і танець на землі Манаса[ред. | ред. код]

Республіканський фестиваль «Українська пісня і танець на землі Манаса» започаткований УТКР «Берегиня» та Республіканською дирекцією з народної творчості Міністерства культури Киргизької Республіки і присвячений Дню української писемності та мови. До участі у фестивалі запрошуються хорові і танцювальні, професійні і самодіяльні колективи, вокальні ансамблі і солісти, що представляють, поряд з українською й інші етнічні групи Киргизстану, в репертуарі яких є українські пісні та танці. І Фестиваль у 2003 році було приурочено 10-ій річниці УТКР «Берегиня»; ІІ Фестиваль — 2004 року — 190-річчю з Дня народження Тараса Шевченка, ІІІ — 2008 року — 15-річчю УТКР «Берегиня», а IV Фестиваль, що відбувся у листопаді 2019 року, і в якому вперше взяв участь творчий хореографічний колектив з України — Ансамбль танцю «Вітамінчики» (м. Київ), було присвячено пам'яті заслуженого діяча культури КР Олени Райської.

Вшанування пам'яті Тараса Шевченка[ред. | ред. код]

«Тарасу Григоровичу Шевченку не довелося ступати по киргизькій землі, але його духовний поступ священною землею Манаса, що розпочався наприкінці позаминулого століття, триває і до нині. Документальним свідченням цього є книга „Тарас Шевченко у Киргизстані“, що вийшла в Українському товаристві Киргизької Республіки „Берегиня“. В ній зібрані наукові, публіцистичні і художні матеріали киргизьких вчених, письменників, присвячені акину Таразі. Саме так, акином Таразі, в Киргизії називають нашого великого і всесвітньовідомого Кобзаря — Тараса Шевченка.

Народний поет Киргизії Сооронбай Джусуєв наголошував на тому, що геніальний Шевченко належить не тільки українському народові — „Він і наш, (тобто і киргизький) Шевченко“. І це дійсно так. Киргизи знають і люблять поезії Шевченка не менше, ніж поезії свого національного трибуна — Токтогула Сатилганова. В обох великих поетів склалася важка доля. Шевченко і Токтогул, вийшовши з народних низин, добре знали прагнення та сподівання простих людей. Вони стояли за народ і піднімали свої гнівні голоси проти його поневолювачів. Царські можновладці боялися голосу правди. Тому обидва великих співці — кобзар і акин — протягом десяти нестерпно довгих років поневірялися на засланні: Шевченко — в казахських степах, а Токтогул — в Олександрівському централі Іркутська. Так царська верхівка розправлялася з виразниками народних дум за їхні політичні виступи. Саме в ці роки поезії Шевченка і Токтогула зазвучали з особливою мужністю. Їхній голос, голос співців свободи, загартувався якраз в неволі. Ось чому близький і зрозумілий Шевченко киргизам, чому киргизи люблять його, як і Токтогула».

Під егідою УТКР «Берегиня» щорічно відбуваються «Шевченківські дні». Особливо пам'ятними стали заходи, присвячені шевченковим ювілеям — 190, 195, 200 і 205-річчям з Дня народження Кобзаря.

Українське шкільництво[ред. | ред. код]

Основи українського шкільництва у Киргизстані закладені наприкінці 1990-х рр. За ініціативою УТКР «Берегиня» були створені «недільні школи» у м. Бішкеку («Джерело»), у селах Петропавлівка («Кобзар») та Полтавка («Букварик») Джаїльського району, викладачами української мови в яких були Н. Д. Коминарець, М. С. Рахімова-Паньків, Л. Ф. Шепшелій. З 2001 по 2012 рр. за ініціативою Посольства України в КР діяли «українські класи» в загальноосвітній школі № 48 міста Бішкека, викладачами в яких були Н. М. Шаповал — дружина Посла України в КР П. Д. Шаповала і Н. Д. Коминарець — секретар УТКР «Берегиня».

Кабінет Україністики[ред. | ред. код]

Матеріальною базою для освітньої діяльності є перший у Киргизстані навчальний кабінет україністики, створений у 1999 р. при офісі УТКР «Берегиня», що розміщується в будівлі Асамблеї народу Киргизстану. При кабінеті діють:

  • бібліотека української книги (зав. Марія Кулманбетова-Краглик);
  • гурток «Візеруночок» з навчання мистецтву української вишивки і вивчення української мови (кер. Світлана Чубко);
  • історичний клуб «Спадщина» (кер. Володимир Нарозя);
  • клуб любителів авторської пісні «Білий птах» (кер. Оксана Гайнулліна).

Кабінет взаємодіє з українськими освітніми центрами вишів м. Бішкека, проводить консультації та надає методичну допомогу організаціям і установам з питань «українознавства», підготовки проведення Днів України та української культури. Послугами Кабінету користуються навчальні заклади, творчі колективи, окремі особи — всі, хто причетний до духовної культури українського народу.

Інформаційна діяльність[ред. | ред. код]

Радіопередача українською мовою «Берегиня» виходить з 12 січня 1998 року на першому Національному радіоканалі Киргизької Республіки, а також транслюється на Інтернет-сайті — www.ktrk.kg (засновник, автор і ведучий В. Нарозя). Формат радіопередачі: до червня 2007 р. — 30 хв. 1 раз на 2 тижні (під час реалізації проектів щотижня), з червня 2007 — 15 хв. щотижня. За більш ніж 22 роки українського радіоефіру на киргизькій хвилі підготовлено понад 900 випусків «Берегині», реалізовано радіопроєкти «Співдружність народів — співдружність культур», «Етнорадіомозаїка Киргизстану», «Громадяни України в Киргизстані» і «Громадяни Киргизії в Україні» та ін.

Серед гостей радіопередачі: Посли України в КР — Петро Шаповал, Володимир Тягло, Володимир Соловей, Микола Дорошенко і Валерій Жовтенко; український поет, автор перекладів з киргизької Борислав Степанюк; журналіст, лауреат премій І.Огієнка, С.Русової і А.Погрібного — Галина Дацюк; професор, перекладач творів Ч.Айтматова українською мовою Микола Васьків; добре відомі у Киргизстані — видатний диригент Асанхан Джумахматов, народна поетеса Майрамкан Абилкасимова, народний письменник Сооронбай Джусуєв, профспілковий працівник Каміль Джангарачев, депутат парламенту і Омбудсмен Турсунбай Бакір уулу.

Наукова, видавнича і перекладацька діяльність[ред. | ред. код]

  • Наукові збірники з україністики

У 2003 і 2006 рр. вийшли з друку 1 і 2 випуски наукового збірника «Украинцы в Кыргызстане: Статьи. Исследования. Материалы» редактором-упорядником яких є Хлипенко Георгій Миколайович.

  • «Тарас Шевченко у Киргизстані».
  • Матеріали до Шевченківської енциклопедії

Оглядова стаття «Киргизька література і Т. Г. Шевченко» та статті-персоналії про киргизьких письменників, критиків, літературознавців, громадських і державних діячів, які у своїй творчості доторкнулися до постаті Тараса Шевченка (автор Г. М. Хлипенко) увійшли до Шевченківської енциклопедії (в 1, 3, 4, 5, 6 томах), виданої в Україні у 2012–15 рр. під егідою Академії наук України.

  • «Сказання про Манаса, Семетея і Сейтека»

У 2017 році надруковано художній переклад українською мовою (перекладачі В. Нарозя і М. Бондаренко) «Сказання про Манаса, Семетея і Сейтека» — авторського твору сучасного письменника-білінгва Киргизстану Мара Байджиєва. За формою являє собою поетичне перекладення трилогії киргизького народного епосу «Манас». В основу сказання покладено варіанти видатних народних оповідачів — манасчі Сагинбая Орозбакова, Саякбая Каралаєва, Багиша Сазанова і Шаабая Азізова.

  • «Берегиня»: 25 років творення України в Киргизстані

Збірник наукових і публіцистичних матеріалів, присвячений 25-річниці діяльності громадського об'єднання українців КР «Берегиня» видано 2018 р. (редактори-упорядники А. Нарозя і В. Нарозя).

  • «Із киргизько-українських літературних зв'язків і україністики. Вибране»

Збірник наукових статей Г. Хлипенка видано 2019 р. (редактори-упорядники А. Нарозя і В. Нарозя).

  • «Плач перелітного птаха»

2019 року в журналі «Всесвіт» надруковано притчу Чингіза Айтматова «Плач перелітного птаха» у перекладі українською мовою В.Нарозі.

Взаємодія з Посольством України в Киргизькій Республіці[ред. | ред. код]

Політика України щодо співпраці з Киргизькою Республікою в культурно-гуманітарній сфері формується також і з урахуванням наявної в Киргизстані української діаспори. У цьому контексті важливою складовою її реалізації є Державна програма співпраці із закордонними українцями на період до 2020 року, яка спрямована на забезпечення центральними та місцевими органами виконавчої влади співпраці із закордонними українськими спільнотами, збереження їхньої національно-культурної ідентичності, використання інтелектуального, культурного та духовного потенціалу для утвердження позитивного міжнародного іміджу України.

У рамках цієї програми протягом 2018/2019 рр. Українським товариством КР «Берегиня» в партнерстві з Посольством України в КР були реалізовані наступні проекти:

  • проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Українська діаспора Киргизстану: вчора, сьогодні, завтра», присвяченій 25-річниці УТКР «Берегиня»;
  • видання збірника наукових і публіцистичних матеріалів, присвяченого 25-річниці УТКР «Берегиня»: «„Берегиня“: 25 років творення України в Киргизстані»;
  • надання матеріально-технічної підтримки УТКР «Берегиня» для забезпечення виходу в ефір радіопередачі «Берегиня» з тематичною рубрикою «Український світ в ефірі Першого Національного радіоканалу Киргизстану»;
  • видання збірника наукових праць видатного українського вченого Киргизстану, критика і літературознавця, дослідника киргизько-українських літературних зв'язків Хлипенка Георгія Миколайовича під назвою «Із киргизько-українських літературних зв'язків і україністики. Вибране»;
  • проведення IV Республіканського фестивалю «Українська пісня і танець на землі Манаса», присвяченого пам'яті заслуженого діяча культури КР Райської Олени Анатоліївни;
  • забезпечення проведення «круглого столу»: «Українсько-киргизькі літературні зв'язки: вчора, сьогодні, завтра»;
  • надання матеріально-технічної підтримки УТКР «Берегиня» для забезпечення діяльності «Навчального кабінету україністики».

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Статут Громадського об'єднання Українське товариство Киргизької Республіки «Берегиня».
  2. Нарозя В. В. «Учимся жить в условиях диаспоры». К 10-летию Украинского общества Кыргызстана «Берегиня» // Украинцы в Кыргызстане: Статьи. Исследования. Материалы": Вып.1/ Ред-сост. Г. Н. Хлыпенко, — Б.: Просвещение, 2003. — С. 37–56.
  3. Мурзубраимов Б. М. Украинское общество Кыргызской Республики «Берегиня» в составе Ассамблеи народа Кыргызстана //«Берегиня»: 25 років творення України в Киргизстані: збірник наукових і публіцистичних матеріалів, присвячений 25-річниці діяльності громадського об'єднання українців Киргизької Республіки «Берегиня» / Редактори-упорядники Алла Нарозя і Володимир Нарозя. — Бішкек, 2018. — С. 30–40.
  4. Устав объединения юридических лиц Ассоциация «Ассамблея народа Кыргызстана».
  5. Леонов І. Від Манаса до Тараса // Україна Молода. — 2013. — 11 квітня.
  6. Чолій Є. Я. Привітальне слово і виступ // «Берегиня»: 25 років творення України в Киргизстані: збірник наукових і публіцистичних матеріалів, присвячений 25-річниці діяльності громадського об'єднання українців Киргизької Республіки «Берегиня» / Редактори- упорядники Алла Нарозя і Володимир Нарозя. — Бішкек, 2018. — С. 9–13.
  7. Осоров З. Украинская песня и танец на земле Манаса // МСН. — 2008. — 14 ноября.
  8. Осоров З. Певец свободы и братства // МСН. — 2008. — 30 декабря.
  9. Презентаційне слово В. Нарозі на Міжнародному проекті-конкурсі «Тарас Шевченко єднає народи» (2017 р.).
  10. Шепеленко А. Звучи, Шевченко слово // В конце недели (Слово Кыргызстана). — 2014. — 13 июня.
  11. Нарозя В. В. «Учимся жить в условиях диаспоры». К 10-летию Украинского общества Кыргызстана «Берегиня» // Украинцы в Кыргызстане: Статьи. Исследования. Материалы": Вып.1/ Ред-сост. Г. Н. Хлыпенко, — Б.: Просвещение, 2003. — С. 44.
  12. Нарозя В. В. «Берегиня» на радиоволнах Кыргызстана // Украинцы в Кыргызстане: Статьи. Исследования. Материалы": Вып.1/ Ред-сост. Г. Н. Хлыпенко, — Б.: Просвещение, 2003. — С. 10–28.
  13. Украинцы в Кыргызстане: Статьи. Исследования. Материалы: Вып.1/ Ред-сост. Г. Н. Хлыпенко, — Б.: Просвещение, 2003. — 216 с.
  14. Украинцы в Кыргызстане: Статьи. Исследования. Материалы: Вып.2/ Ред-сост. Г. Н. Хлыпенко, — Б.: Просвещение, 2006. — 359 с.
  15. Шевченківська енциклопедія: в 6 т. — Т. 1, 3, 4, 5, 6 / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка; редкол.: М. Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. — К., 2012—2015.
  16. Байджиєв М. Сказання про Манаса, Семетея і Сейтека / переклад українською мовою Володимира Нарозі і Миколи Бондаренка. — Б.: Турар, 2017. — 480 с.
  17. «Берегиня»: 25 років творення України в Киргизстані: збірник наукових і публіцистичних матеріалів, присвячений 25-річниці діяльності громадського об'єднання українців Киргизької Республіки «Берегиня» / Редактори-упорядники Алла Нарозя і Володимир Нарозя. — Бішкек, 2018. — 188 с.
  18. Хлипенко Г. М. Із киргизько-українських літературних зв'язків і україністики. Вибране: збірник наукових статей / Редактори-упорядники А. Г. Нарозя і В. В. Нарозя. — Бішкек: Kirland, 2019. — 488 с.
  19. Всесвіт. — 2019. — № 1–2. — С. 63–72.
  20. Біленький І. Є. Українці Киргизстану в орбіті міждержавних українсько-киргизьких відносин //«Берегиня»: 25 років творення України в Киргизстані: збірник наукових і публіцистичних матеріалів, присвячений 25-річниці діяльності громадського об'єднання українців Киргизької Республіки «Берегиня» / Редактори-упорядники Алла Нарозя і Володимир Нарозя. — Бішкек, 2018. — С. 26–30.

Література[ред. | ред. код]

  1. Украинцы в Кыргызстане: Статьи. Исследования. Материалы: Вып.1/ Ред-сост. Г. Н. Хлыпенко, — Б.: Просвещение, 2003. — 216 с.
  2. Украинцы в Кыргызстане: Статьи. Исследования. Материалы: Вып.2/ Ред-сост. Г. Н. Хлыпенко, — Б.: Просвещение, 2006. — 359 с.
  3. Тарас Шевченко в Кыргызстане: Научные, публицистические и художественные материалы на русском, киргизском и украинском языках / Ред-сост. Г. Н. Хлыпенко. — Бишкек: Учкун, 2008. — 200 с.
  4. МЕКЕНИМ КЫРГЫЗСТАН: материалы Внеочередного VII Курултая Ассамблеи народа Кыргызстана. — Бишкек, 2012. — 124 с.
  5. Шульга Е. П. Украинцы Кыргызстана — М.: Директ-Медиа, 2013. — 132 с.
  6. БИЗ — КЫРГЫЗ ЖАРАНЫБЫЗ (МЫ — КЫРГЫЗСТАНЦЫ): Сборник материалов VIII Курултая Ассамблеи народа Кыргызстана / Под общей редакцией Б. М. Мурзубраимова. — Бишкек, 2016. — 128 с.
  7. «Берегиня»: 25 років творення України в Киргизстані: збірник наукових і публіцистичних матеріалів, присвячений 25-річниці діяльності громадського об'єднання українців Киргизької Республіки «Берегиня» / Редактори-упорядники Алла Нарозя і Володимир Нарозя. — Бішкек, 2018. — 188 с.
  8. Народ Кыргызстана в семье единой / Ред-сост. Владимир Нарозя, авт. коллектив. — 2-е изд., перераб. и доп. — Бишкек, 2019. — 408 с.
  9. Хлипенко Г. М. Із киргизько-українських літературних зв'язків і україністики. Вибране: збірник наукових статей / Редактори-упорядники А. Г. Нарозя і В. В. Нарозя. — Бішкек: Kirland, 2019. — 488 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Українське_товариство_Киргизької_Республіки_«Берегиня»&oldid=41917819