Український державний хіміко-технологічний університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
університет, навчальний заклад
Український державний хіміко-технологічний університет
УДХТУ
Емблема університету
Головний вхід до корпусів університету
Головний вхід до корпусів університету
48°27′03″ пн. ш. 35°03′37″ сх. д. / 48.450891666694772653° пн. ш. 35.06043055558377830° сх. д. / 48.450891666694772653; 35.06043055558377830Координати: 48°27′03″ пн. ш. 35°03′37″ сх. д. / 48.450891666694772653° пн. ш. 35.06043055558377830° сх. д. / 48.450891666694772653; 35.06043055558377830
Країна Flag of Ukraine.svg Україна[1]
Місто Дніпро
Засновано 15 травня 1930
Акредитація: IV рівня
Ректор Півоваров Олександр Андрійович
Студентів: 6300
Професорів: 51
Веб-сайт: udhtu.com.ua
Адреса: 49005,  Дніпро, пр. Гагаріна, 8
Нагороди:
орден Трудового Червоного Прапора

Історія[ред. | ред. код]

Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут (ДХТІ) засновано 15 травня 1930 року.

Серед засновників були відомі хіміки: академік АН УРСР О. І. Бродський та професор Павло Рубін.

ДХТІ було створено на базі провідних наукових шкіл вчених-хіміків Дніпра як вищий навчальний заклад промислового регіону України для вирішення завдань інтенсифікації хімічної промисловості та розвитку фундаментальних і прикладних наукових досліджень в цьому напрямку.

З 1993 р. ДХТІ отримав статус державного університету. Нині Державний вищий навчальний заклад «Український державний хіміко-технологічний університет» — єдиний в Україні спеціалізований вищий навчальний заклад у галузі хімії та хімічної технології. Форма власності — державна. Рівень акредитації — IV.

Університет складається з шести факультетів денної форми навчання, магістратури, аспірантури, докторантури, екстернатури, заочного факультету, факультетів довузівської підготовки і післядипломної освіти.

Початок становлення університету був покладений в 1916 р. академіком Львом Писаржевським та його учнями, які організували хімічне відділення при Вищих жіночих курсах. У 1921 р. у Катеринославському гірничому інституті була відкрита кафедра електронної хімії, яку очолив Л. В. Писаржевський.

Так створювалась база, яка дозволила в 1925 р. за ініціативи академіка Пісаржевського і професора Рубіна створити при металургійному факультеті Дніпровського гірничого інституту хіміко-технологічне відділення, яке мало два напрямки: технології твердого палива та металографії. В 1928 р. це відділення було перетворено в хіміко-технологічний факультет.

У 1930 р. на базі цього факультету був створений самостійний вищий навчальний заклад — Дніпропетровький хіміко-технологічний інститут. Сюди перейшли працювати відомі вчені Л. В. Писаржевський, О. І. Бродський, Ю. В. Коршун та ін. Першим директором інституту був П. Т. Сторожук. Далі інститут очолювали Б. Т. Бєлокопитов (1932—1937), М. І. Савін (1937—1941), Н. М. Бичков (1941).

На початку 30-х років у інституті були два факультети: технологічний зі спеціальністю «Виробництво коксу» та факультет основної хімічної промисловості зі спеціальністю «Виробництво кислот та лугів». У 1933 р. був створений механічний факультет зі спеціальністю «Обладнання хімічних заводів».

У 1938—1939 р.р. в інституті працювали 6 професорів, 45 доцентів, 40 асистентів. На цей час інститут став відомою вищою школою, що готувала спеціалістів для хімічних виробництв. Рішенням Ради народних комісарів СРСР у 1939 р. інститут був переведений з третьої у другу категорію з правом присудження вченої степені кандидата наук за кафедрами: аналітичної, фізичної, органічної хімії, технології органічних речовин та технології пірогенних процесів.

Стрімкий розвиток інституту був перерваний війною. Інститут був евакуйований до міста Кемерово і деякий час діяв як оборонне підприємство, що виробляло пляшки з запалювальною сумішшю. Скорочений штат викладачів очолював А. І. Карасик.

Велике значення для виробництва озброєння у роки війни мали праці М. А. Лошкарьова з гідрометалургії нікеля і кобальта. Професор В. І. Даль брав активну участь у створенні замінників мастил. Його праці в області окислення пеку були використані для підвищення виробництва алюмінія.

В травні 1944 р. інститут повернувся у Дніпропетровськ, де почався повний 1944—1945 навчальний рік. На перший курс були зараховані 100 студентів. Стільки ж було і на старших курсах. У післявоєнні роки інститутом керували М. І. Савін (1944—1950), член-кореспондент АН УРСР професор М. А. Лошкарьов (1950—1972), професор В. Д. Пархоменко (1972—1984), професор Я. І. Бєлий (1984—1998), професор М. В. Бурмістр (з 1998 р.).

У 40-60-ті роки відкрилися 4 факультети і 10 кафедр. Якісно поліпшився викладатський склад: докторами стали Ю. І. Усатенко, С. І. Бурмістров, Г. І. Бєляєв, В. В. Товаров, А. В. Баранов, О. С. Ксьонжек, В. Г. Панасюк, В. І. Даль, А. В. Дятлов та ін.

У 1969—1970 навчальному році в інституті було вже 32 кафедри. Працювали в ньому 367 викладачів, у тому числі 17 докторів наук, і 171 кандидатів наук. Лауреатами Державної премії становляться професори В. В. Товаров і І. А. Фомічьов. Великий вклад вніс член-кореспондент Казахської РСР В. В. Стендер. В інституті створюються галузеві науково-дослідницькі лабораторії.

2018 року Віктор Гевод, доктор хімічних наук, який викладає в Українському державному хіміко-технологічному університеті, презентував фільтр для води, що працює без змінних картриджів. За основу розробник взяв процес очищення води у природі. Як пояснив винахідник: у водопровідних системах забруднення води відбувається за рахунок розмноження гнильних бактерій. Якщо в воду подавати повітря, так створюються тепличні умови для утворення іншого виду мікробів.[2]

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

ДВНЗ «УДХТУ» очолює навчально-методичну комісію Міністерства освіти і науки України з напрямку «Хімічна технологія та інженерія», має розвинену науково-дослідну частину, два науково-дослідних інститути, проблемну лабораторію, 12 науково-дослідних лабораторій, відділення НАН України разом з ІОНХ України, філію Українського науково-технологічного центру, Інформаційний комп'ютерний центр, центр розвитку економічної освіти «Перспектива», поліграфічно-видавничий комплекс.

З перших років існування університету високий теоретичний рівень знань поєднувався з ґрунтовною практичною підготовкою студентів. Це стало можливим завдяки високій науковій кваліфікації професорсько-викладацького складу, співпраці з передовими підприємствами Придніпровського та інших регіонів, а також завдяки сучасному науково-технічному рівню лабораторної бази.

Навчальний процес в ДВНЗ «УДХТУ» (за даними 2006 року) забезпечують 495 високо-кваліфікованих викладачів серед яких 44 (8,9 %) — доктори наук, професори та 263 (53 %) кандидатів наук, доцентів. Висока якість навчання забезпечується сучасною обчислювальною технікою та комп'ютерними мережами, навчальними лабораторіями; бібліотекою університету з унікальним фондом літератури з хімії, хімічних та харчових технологій; створенням ІнКомЦе-нтру, університетського телевізійного центру.

За 75 років ХХ ст. діяльності в університеті підготовлено більше 45000 висококваліфікованих фахівців, видано понад 110 монографій та 60 підручників і навчально-методичних посібників. Підготовлено 80 докторів і понад 900 кандидатів наук. Вчені університету — автори багатьох винаходів: це 2000 патентів і авторських свідоцтв.

Випускники університету працюють керівниками провідних підприємств і наукових закладів, в органах виконавчої та законодавчої влади. Висококваліфіковані спеціалісти університету є членами Вищої атестаційної комісії та Вищої атестаційної колегії України, членами науково-методичних рад та експертних груп міністерств та відомств, членами галузевих Українських та міжнародних академій наук.

Інформація[ред. | ред. код]

Головний вхід до корпусів університету

Ректорат[ред. | ред. код]

Ректор ДВНЗ «УДХТУ», д.т.н., професор Півоваров Олександр Андрійович, Ректор ДВНЗ «УДХТУ», доктор технічних наук, професор. Член експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт з технологій харчової, легкої та хімічної промисловості Міністерства освіти і науки України, заступник голови спеціалізованої Вченої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій, голова Української спілки науковців Міжнародної Асоціації «Управління ризиками для профілактичної медицини».

Півоваров Олександр Андрійович закінчив Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут у 1973 році і з цього часу вся його трудова, наукова і громадська діяльність пов'язана з ДВНЗ «УДХТУ», який він очолює як ректор з 2013 р.

Доктор технічних наук, професор Півоваров Олександр Андрійович один із провідних вчених в галузі теоретичних та прикладних досліджень нерівноважної низькотемпературної плазми в технології неорганічних речовин та інших галузях науки і виробництва в Україні та зарубіжжі. Автор більше 350 наукових праць, авторських свідоцтв та патентів, 7 монографій, 3 навчальних посібників. Під його керівництвом захищено 7 кандидатських та 2 докторські дисертації.

Факультети[ред. | ред. код]

  • Факультет обладнання і технології скла, кераміки, будівельних матеріалів та харчових виробництв
  • Факультет технології органічних речовин та біотехнології
  • Факультет технології неорганічних речовин
  • Факультет технології високомолекулярних сполук
  • Механічний факультет
  • Економічний факультет
  • Факультет комп'ютерних наук та інженерії
  • Відділ післядипломної освіти

Кафедри[ред. | ред. код]

Кафедра Завідувач Телефон Факультет

Аналітичної хімії

Володимир  Іванович Ткач, д.т. н., проф.

+380-562-470600

Технології неорганічних речовин

Автоматизації виробничих процесів

Олег Петрович Мисов, к.т.н

+380-562-417146

Механічний

Біотехнології і безпеки життєдіяльності

Олександр Павлович Кулик, к.т. н., доцент

+380-562-682155

Технологіїї високомолекулярних сполучень

Вищої математики

Дмитро Гегемонович Зеленцов, ст. н.с., к.т.н

+380-562-472466

Технологіїї високомолекулярних сполучень

Деталей машин

Василь Іванович Кравець, к.т. н., доцент

380-562-684522

Механічний

Економіки промисловості й організації виробництва

Борис Антонович Кіор, к.т. н., доцент

+380-562-470629

Економічний

Економічної теорії

Наталія Сергійовна Горбач, к.е.н., доцент

+380-562-470583

Економічний

Електротехніки

Степан Григорович Павлюс, к.т. н., доцент

+380-562-417134

Технології органічних речовин

Енергетики

Михайло Порфирович Сухий, к.т. н., доцент

+380-562-473349

Механічний

Загальної хімічної технології

Вадим Давидович Барський, д.т. н., професор

+380-562-473250

Технології силікатів

Іноземних мов

Алла Сергійовна Михайлова, ст. викл.

+380-562-681466

Технології силікатів

Інформаціоної техніки, кібернетики та прикладної математики

Микола Федосійович Огданський, к.т. н., с.н.с

+380-562-417226

Механічний

Історії та культури України

Павло Михайлович Панченко, к.і.н., доцент

+380-562-470583

Технології силікатів

Маркетингу

Олена Йосипівна Шевцова, д.е.н., доцент

 

Економічний

Матеріалознавства

Олег Борисович Гірін, д.т. н., с.н.с

+380-562-682166

Механічний

Менеджменту

Ніна Сергіївна Макарова, к.е.н., доцент

+380-562-470577

Економічний

Нарисної геометрії та технічної графіки

Олег Олександрович Третяков, к.т. н., доцент.

+380-562-417821

Технології органічних речовин

Неорганічної хімії

Олександр Васильович Штеменко, д.х.н., професор

+380-562-470672

Технології неорганічних речовин

Обладнання харчових виробництв

Геннадій Петрович Тищенко, д.т. н., професор

+380-562-470555

Технології силікатів

Обчислювальної техніки та обчислювальної математики

Сергій Іванович Куліков,ст. викл.

+380-562-473506

Технологіїї високомолекулярних сполучень

Органічної хімії

Олександр Петрович Просянник, д.х.н., проф.

+380-562-473416

Технології органічних речовин

Переробки пластмас і кінофотоматеріалів

Михайло Васильович Бурмістр, д.т. н., професор

+380-562-470529

Технологіїї високомолекулярних сполучень

Процеси та апарати хімічної технології

Петро Ігнатович Сорока, д.т. н., професор

+380-562-473549

Технологіїї високомолекулярних сполучень

Соціології праці та управління

Людмила Григорівна Московських, к.ф.н., доцент

+380-562-417734

Економічний

Теоретичної механіки та опору матеріалів

Борис Володимирович Виноградов, д.т. н., професор

+380-562-417469

Механічний

Технології неорганічних речовин та екології

Олександр Андрійович Півоваров, д.т. н., професор

+380-562-470433

Технології неорганічних речовин

Технічної електрохімії

Володимир Георгійович Нефедов, д.т. н., професор

+380-562-470674

Технології неорганічних речовин

Філософії

Анатолій Григорович Чичков, к.ф.н., доцент

+380-562-440424

Технології неорганічних речовин

Фізичної хімії

Олександр Борисович Веліченко, д.х.н., професор


Технології неорганічних речовин

Кафедра здоров'я

Едуард Федорович Замовський, кандидат педагогічних наук, доцент

+380-562-672384

Технології силікатів

Фізики

Олександр Іванович Нестеренко, д.т. н., професор

+380-562-417138

Механічний

Обладнання хімічних виробництв

Віталій Ларіонович Юшко, професор

+380-56-7535546

Механічний

Хімічного машинобудування

Володимир Іванович Ситар, к.т. н.,доцент

+380-562-417410

Механічний

Хімії і технології переробки еластомерів

Юрій Миколайович Ващенко, д.т. н., доцент

+380-562-672380

Технології органічних речовин

Хімічної технології природних і синтетичних полімерів, жирів та харчової продукції

Олег Вікторович Черваков, д.т. н., професор

+380-562-472491

Технологіїї високомолекулярних сполук

Хімічної технології кераміки і скла

Віктор Іванович Голєус, д.т. н., професор

+380-562-473896

Технології силікатів

Хімічної технології органічних речовин

Віктор Іванович Марков, д.т. н., професор

+380-562-682233

Технології органічних речовин

Хімічної технології палива

Любов Олександрівна Сніжко, д.х. н., професор

+380-677-414941

Технологіїї високомолекулярних сполук

Хімічної технології в'яжучих матеріалів

Володимир Олексійович Кулик, к.т. н., доцент

+380-562-470566

Технології силікатів

Напрямки підготовки[ред. | ред. код]

ДВНЗ «УДХТУ» маючи вищій IV рівень акредитації випускає висококваліфікованих фахівців та науковців за 38 спеціальностями (бакалаври, спеціалісти і магістри) з таких напрямків:

  • ОНС - екологія
  • Е та ПХТ - електрохімія та природоохоронні хімічні технології
  • ХТ Н РЕ - хімічні технології неорганічних речовин, рідкісних розсіяних елементів та наноматеріалів
  • ХДК - хімічні технології харчових добавок та косметичних засобів
  • ТВВ - технологія водопідготовки та водоочищення
  • Т П ДП - хімічні технології синтетичних і природних полімерів, лакофарбових та композиційних матеріалів
  • ХТП - хімічні технології переробки нафти, газу, вуглецевих та альтернативних енергоресурсів
  • ППН - хімічні технології переробки полімерних, композиційних та наноматеріалів
  • Г - хімічні технології переробки еластомерних матеріалів медичного, технічного та  побутового призначення
  • ТЖ - технології жирів і жирозамінників
  • ТЕ - технологічна експертиза та безпека харчової продукції
  • ТХ - технологія хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчоконцентратів
  • МВПВ - матеріали видавничо-поліграфічних виробництв
  • БТ - біотехнологія та біоінженерія
  • Ф - фармація, промислова фармація
  • О - хімічні технології органічних речовин
  • ТД - хімічні технології і дизайн виробів кераміки, скла та будівельних матеріалів
  • ІП - інжинірінг харчових продуктів
  • ІО - інжинірінг виробничих об'єктів
  • ІВ - інжинірінг пакуваьлних виробів
  • КС - комп'ютерна інженерія
  • ІС - комп'ютерні науки
  • А та КІТ - автоматизація та комп'ютерно інтегровані технології
  • МС - метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка
  • ТМ - технології машинобудування
  • АЕ - атомна енергетика
  • ЕТТ - теплоенергетика
  • М - обладнання хімічних та нафтопереробних виробництв
  • ХМ - комп'ютерне проектування промислового обладнання
  • МП - комп'ютерне проектування та експлуатація обладнання для переробкиполімерних виробництв
  • МФ - обладнання фармацефтичних та біотехнологічних виробництв
  • МР - маркетинг
  • ФІН - фінанси і кредит
  • МЕН - менеджмент організації та адміністрування
  • ЕК - економіка підприємства
  • КІБ - економічна кібернетика
  • УЯ - управління якістю
  • БА - економічна безпека та бізнес аналітика

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]