Український кристалічний щит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Украї́нський щит, також Украї́нський кристалі́чний маси́в — піднята південно-західна частина фундаменту Східноєвропейської платформи.

Загальний опис[ред.ред. код]

Простягається з північного заходу на південний схід, приблизно на 1 000 км від ріки Горині до Азовського моря. Найбільша ширина 250 км, площа в контурах виходу докембрійських утворень становить 136 500 км², при загальній площі (з врахуванням схилів) 256 600 км². Кристалічні породи у межах українського кристалічного масиву виступають вище базису ерозії, часом як мальовничі скелі та пороги (так званий гранітовий краєвид). Поверхня українського кристалічного масиву дещо хвиляста, ускладнена тектонічними рухами та процесами денудації. Складчастий фундамент розчленовано меридіональними глибинними розломами на ряд блоків, що виділяються в рельєфі: Волинсько-Подільський, Білоцерківсько-Одеський, Кіровоградський, Придніпровський (так звана Запорізька гряда) і Приазовський. Найбільша абсолютна висота 347 м (у верхів'ях Бугу).

Український кристалічний масив майже цілком складається з метаморфічних і магматичних порід, основна маса яких глибоко перероблена ультраметаморфічними процесами, включно з гранітизацією і вибірковим анатексисом, що спричиняли формування місцевих корових магм. Є райони, де ці процеси виявлялися порівняно слабо і де можна визначити первинні літологічні й вулканогенні формації. Український кристалічний масив був і є об'єктом інтенсивних досліджень, існують деякі розбіжності в поглядах на його тектоніку, магматизм і метаморфізм. Але загалом український кристалічний масив розглядають як багатоярусну складчасту споруду, розчленовану глибинними і регіональними розломами на великі блоки неоднакової величини, зміщені один відносно одного по вертикалі на різні глибини. Найпоширеніші архейські породи (переважно ґнейси, амфіболіти, кристалічні сланці, мігматити, метабазити), на які припадає понад 50% території кристалічного щита з виходами докембрійських формацій. Ступінь метаморфізації їх вищий, ніж інших докембрійських порід масиву. Осадові і первинні магматичні формації утворилися в умовах архейської рухомої зони. Найпізнішими породами архейського віку є деякі з дайкових порід, які розглядаються як утворення епіархейської платформи. Вік архею 2 500 — 3 800 млн p. Ранньопротерозойські формації (вік 1 600 — 2 500 млн pp.) на загал слабше метаморфізовані, ніж архейські.

Трапляються ультраметаморфічні формації (мігматитові гранітоїди), переважають метабазити і метаультрабазити, епідотові і актинолітові амфіболіти, зелені сланці, метаморфізовані конґломерати. До них належить криворізька серія порід, поширена в центральній частині кристалічного масиву і зібрана в складчасті структури субмеридіонального простягання. Залізорудні родовища пов'язані з мікрокварцитами, джеспілітами і залізисто-силікатними сланцями.
В ранньому протерозої, біля 2 000-1 800 млн рр. тому почався етап стабілізації щита. Відклалися типові платформні осадові породи, які пройшли слабкий ступінь метаморфізації, перетворившись на кварцити і сланці. Утворилися маси вивержених порід (коростенський і корсунь-новомиргородський плутони гранітоїдів-рапаківі, приазовський комплекс лужних порід та ін.). До раннього протерозою належить також овруцька серія, утворена в континентальних умовах (теригенно-ефузивна формація). До цього ж циклу належать дайкові породи з ізотопним віком 1800-1750 p., поширені в північно-західних і південно-східних частинах масиву. Більшість їх — долерити, частково порфірити. Вони фіксують найпізніші прояви магматизму в докембрії Українського кристалічного щита.

Корисні копалини[ред.ред. код]

З гірськими породами У.к.щ. пов’язані різноманітні корисні копалини: залізні руди (Криворізького басейну), уранові руди, графіт, руди рідкісних та благородних металів, будівельні матеріали, коштовне каміння, мінеральні води тощо. З корами вивітрювання і осадовими відкладами пов’язані потужні родовища марганцю, ільменіту та циркону, каолінів. Потенційні ресурси та розвідані запаси цих корисних копалин в межах У.к.щ. займають провідне місце в Європі та світі. Окремі типи рудних формацій є винятковими і встановлені тут уперше, напр., рідкіснометалічні та ураноносні лужні метасоматити, золоторудні об’єкти в тектоно-метасоматичних зонах, камерні пегматити тощо.

Кристалічні породи вкрито шаром (від 0 до 50 м) крихких осадових порід (палеогенових, неогенових та четвертинних). З породами цього покрову на схилах щита пов'язано Дніпровський буровугільний басейн і Нікопольське родовище марганцевих руд.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • Безбородько М. Укр. кристалічна смуга. К. 1935;
  • Бондарчук В. Геологія України. К. 1959;
  • Царовский И. Стратиграфия докембрия Украинского кристаллического щита (в кн. Стратиграфия и корреляция докембрия). М. — Л. 1960;
  • Стратиграфия УССР (ред. В. Бондарчук, т. 1 — 3). К. 1972;
  • Классификация геологической формации Украинского щита. Геологический журнал, т. 34. К. 1974;
  • Каляев Г. Тектоника Украинского щита и положение его в структуре Восточно-Европейской платформы (в кн. Тектоника фундамента древних платформ). М. 1977.


Геологія Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.