Український науковий Інститут у Варшаві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Український науковий інститут у Варшаві — заснований заходами екзильного уряду УНР 1930 (фактично 1928) при польському Міністерстві віровизнань та освіти, як автономна українська наукова установа з завданням плекати студії з різних ділянок українознавства. Розташувався за адресою: ul. Służewska 7, m. 4. По окупації Варшави німцями 1939 Український науковий інститут у Варшаві перестав існувати, а його бібліотека і архіви загинули.

Діяльність[ред.ред. код]

Діяльність Інституту була присвячена майже винятково українознавству і виявлялася головним чином у науково-видавничій справі; майже всі праці виходили українською мовою (деякі польською та французькою). Інститут плекав переважно ті ділянки української науки, які не мали змоги вільно розвиватися в УРСР. Він видав серію праць і джерел з історії України давнішої доби й нових часів: «Нарис історії України» Д. Дорошенка (2 томи, 1932 — 33); «Діярій гетьмана Пилипа Орлика» (за редакцією Я. Токаржевського), «Гетьман Пилип Орлик» Б. Крупницького, збірка «Мазепа» (2 томи, з документами), «Українсько-московські договори XVII — XVIII ст.» А. Яковліва та інші; присвячені історії 19 ст.: серед іншого праця М. Гандельсмана «Ukraińska polityka ks. Adama Czartoryskiego przed wojną krymską» й «Архів М. Драгоманова», т. І; українсько-російської війни 1920 стосуються: праця «Зимовий похід 1920 р.» О. Доценка і збірка документів «Зимовий похід 1920 p.», упорядкована П. Шандруком.

Матеріали до історії українського національного руху містять мемуари О. Лотоцького ( «Сторінки минулого», 3 тт., «У Царгороді»), 3-томник «З минулого», Л. Васілевського («Мої українські спогади») та інші. Історії і праву Української Церкви присвячені праці О. Лотоцького «Українські джерела церковного права» і «Автокефалія». Кілька праць стосуються українського мовознавства і філології: про О. Потебню (К. Чеховича), «Карта українських говорів з поясненнями» І. Зілинського, про сучасну літературну мову під Совєтами (Р. Смаль-Стоцького) й інші.

Низку студій присвячено тогочасним відносинам в УРСР — демографічним (збірки «Українська людність СССР» і «Статистичні таблиці українського населення СССР за переписом 17. 2. 1926 p.») та економічним (збірки «Сучасні проблеми економіки України», «Праця в УССР» В. Садовського та ін.). Крім того Український науковий інститут видав в українському перекладі ряд богословських книжок; для опрацювання перекладів створено окрему комісію, яку очолював голова Автокефальної Православної Церкви в Польщі митрополит Діонісій (Валединський). З 1932 Інститут почав працю над повним критичним виданням творів Тараса Шевченка за редакцією П. Зайцева. З запланованих 16 томів вийшло 13 (серед іншого — переклади творів Шевченка на іноземні мови). Інститут видав переклад поеми А. Міцкевича «Пан Тадеуш» М. Рильського.

Керівництво та співробітники[ред.ред. код]

Директором Інституту був О. Лотоцький (до 1938; пізніше А. Яковлів), генеральним секретарем Р. Смаль-Стоцький.

Членами Інституту були переважно вчені-емігранти: К. Мацієвич, В. Садовський та інші, з галичан Б. Лепкий, до постійних наукових співробітників належав Є. Ґловінський.

Праці[ред.ред. код]

Загалом Український науковий Інститут видав понад 70 томів різних публікацій (у тому числі 54 томи «Праць»). Це була наукова продукція більша, ніж будь-якої іншої наукової установи на Західній Україні й на еміграції.

Серія економічна
1. І. Словінський, К. Мацієвич, В. Садовський. Сучасні проблеми економіки України.
2. В. Садовський. Праця в УССР.
3. І. Івасюк. Кредитова кооперація на Україні.
4. І. Шовгенів. Водне господарство в басейні р. Дніпра на Україні.
5. В. Іванис. Енергетичне господарство України та Північного Кавказу.
6. В. Садовський. Робоча сила в сільському господарстві України.
7. Б. Іваницький. Ліси й лісове господарство України. Том І.

Серія історична
1. О. Доценко. Зимовий похід 1920 р.
2. Українсько-московська війна 1920 р. Частина перша. Оперативні документи Армії Української Народньої Республіки. Під редакцією генерала В. Сальського, впорядкував генерал П. Шандрук.
3. Діярій гетьмана Пилипа Орлика. Опрацював для друку Ян з Токар Токаржевський Карашевич.

Серія історично-літературна
1. С. Смаль-Стоцький. Т. Шевченко. Інтерпретації.

Серія мемуарів
1. О. Лотоцький. Сторінки минулого. Частина перша.
2. Л. Василевський, М. Галин, С. Стемповський, А. Топчибаши, Табуї. Спогади.
3. О. Лотоцький. Сторінки минулого. Частина друга.
4. О. Лотоцький.Сторінки минулого. Частина третя.

Серія педагогічна
1. С. Сірополко. Народня освіта на Совєтській Україні.

Серія підручників
1. Д. Дорошенко. Нарис історії України. Том І (до половини XVII ст.).
2. Д. Дорошенко. Нарис історії України. Том II.

Серія правнича
1. О. Лотоцький. Українські джерела церковного права.
2. О. Лотоцький. Автокефалія.
3. А. Яковлів. Українсько-московські договори в XVII—XVIII ст.

Серія статистична
1. Українська людність СССР. Розвідки Т. Олесєвича, О. Пителя, В. Садовського і О. Чубенка.
2. Тиміш Олесєвич. Статистичні таблиці українського населення СССР, за переписом 17 грудня 1926 року.

Серія філологічна
1. К. Чехович. Олександер Потебня. Український мислитель-лінґвіст.
2. М. Пушкар. Наймолодша паляталізація шелестівок в українській мові.
3. Іван Зілинський. Карта українських говорів з поясненнями.

Серія філософічна
1. Д. Чижевський. Філософія Г. С. Сковороди.

Література[ред.ред. код]


Освіта Це незавершена стаття про освіту.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.