Українсько-габонські відносини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українсько-габонські відносини
Габон і Україна
Габон
Габон
Україна
Україна

Двосторонні відносини України з Габонською Республікою

Історія дипломатичних відносин[ред. | ред. код]

Дата підписання: 01.09.1993

Дата набуття чинності: 01.09.1993

Уряд України, з однієї сторони, та Уряд Габонської Республіки, з іншої сторони,

  • Посилаючись на рішення Уряду Габонської Республіки від 10 січня 1992 року про визнання України;
  • Натхнені обопільним бажанням розвивати та зміцнювати дружні відносини між народами двох країн;
  • Прагнучи встановити між двома державами взаємовигідне співробітництво у сферах, що становлять обопільний інтерес;
  • Бажаючи сприяти розбудові нової ери миру, злагоди і солідарності в усьому світі;
  • Дотримуючись положень Віденської Конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року;

вирішили встановити дипломатичні відносини між двома державами на рівні посольств, починаючи з дати підписання цього спільного комюніке.

Здійснено у м. Москві 1 вересня 1993 року у двох примірниках, кожний українською та французькою мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.

Посольство України в Габонські Республіці — дипломатична місія України в Габоні, знаходиться в місті Лібревіль. Відкрите у 2007 році.

Посол — Голубнича Ірина Валентинівна. Адреса — Габон, Quartier Bas de Gué-Gué, Bord de Mer, Pont de Gué-Gué, en face de la Délégation de la Commission européenne B.P.23746 Лібревіль.[1]

Завдання посольства[ред. | ред. код]

Основне завдання Посольства України в Лібревілі представляти інтереси України, сприяти розвиткові політичних, економічних, культурних, наукових та інших зв'язків, а також захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб України, які перебувають на території Габоні. Посольство сприяє розвиткові міждержавних відносин між Україною і Габоном на всіх рівнях, з метою забезпечення гармонійного розвитку взаємних відносин, а також співробітництва з питань, що становлять взаємний інтерес.

Двосторонні зустрічі[ред. | ред. код]

2011 р. — візит глави МЗС Габону вперше в історії українсько-габонських відносин відвідав Україну. Згідно з інформацією, міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко та його габонський колега Поль Тунгі провели переговори, в ході яких визначили кроки подальшої активізації політичного діалогу з метою виведення співробітництва на якісно новий рівень. Зокрема, обговорювалися питання, що стосуються необхідності активізації контактів на найвищому рівні, координації дій у рамках міжнародних організацій, розвитку торговельно-економічного, науково-технічного, інвестиційного та гуманітарного співробітництва. У завершенні переговорів сторони підписали протокол про політичні консультації між МЗС України та Габону.

Посли України в Габоні[ред. | ред. код]

  1. Мішустін Сергій Васильович (2007—2011).
  2. Голубнича Ірина Валентинівна (2011 — теперішній час)[2].

Торговельно-економічне співробітництво[ред. | ред. код]

Динаміка товарообігу між Україною та Республікою Габон (тис. дол. США)

Рік 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Експорт 5442 639 2668 3223 4984 370
Імпорт 5281 650 2924 3636 5329 323
ЗТО 10723 1289 5592 6859 10313 693
Сальдо 161 -11 -256 -413 -345 47

У 2012 р. обсяг двостороннього товарообігу становив 10313 тис. дол. США, а у 2013 р. — 693 тис. дол. США. Експорт становив у 2013 р. 370 тис. дол. США, що на 92,6 % менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, імпорт — 323 тис. дол. США, що на 93,9 % менше аналогічного показника 2012 року. Позитивне сальдо у 2013 р. 47 тис. дол. США. Основними статтями експорту України є промислові товари. Імпорт із Габону — залізо і сталь, хімічна промисловість. (за даними Держслужби статистики України)[3].

Резолюція ООН[ред. | ред. код]

Генасамблея ООН підтримала резолюцію, у тексті якої визнається непорушність територіальної цілісності України. За відповідну резолюцію проголосували 100 країн-членів ООН, у тому числі Республіка Габон. Проти проголосували 11 країн: разом з Росією проголосували лише Вірменія, Білорусь, Болівія, Куба, КНДР, Нікарагуа, Судан, Сирія, Зімбабве, Венесуела. Велика частина країн утримались під час голосування — це 58 країн на чолі з Китаєм.4

Транспортне сполучення[ред. | ред. код]

Місце розташування дипломатичного представництва або консульської установи: Москва. Візу для поїдки в Габон громадяни України мають отримати в Посольстві цієї країни в РФ.

Авіаційне сполучення між Європою та Габоном забезпечують декілька авіаперевізників («Air France», «Turkish airlines», «Brussels airlines», «Royal Air Maroc», «Lufthansa», «Ethiopian airlines»), які виконують від 3 до 5 рейсів щотижня між Лібревілем та Парижем, Стамбулом, Брюсселем та Франкфуртом-на-Майні. Крім того, місцева компанія «Air Gabon» здійснює 5 рейсів на тиждень за маршрутом Лібревіль — Париж. Внутрішні авіаперевезення здійснюють декілька місцевих компаній, які не завжди забезпечують регулярність польотів.

Більшість доріг в Габоні не мають твердого покриття. Винятком є дорожня мережа в столиці країни — м. Лібревіль, а також містах Порт-Жантій, Бонговіль та деяких інших. Відремонтованим є трансгабонське шосе № 1, яке зв'язує північ країни з прикордонним з Республікою Конго регіоном. Пересуватися рештою доріг бажано на позашляховиках. Краще мати місцевого водія, який знає стан доріг. Протягом сезону дощів (кінець жовтня-початок листопада та січень-початок травня) подорожування є небезпечним, оскільки значна частина доріг є непридатною для використання або зруйнованою (падіння дерев, зсув ґрунту тощо). У випадку скоєння ДТП слід звернутися до найближчого пункту поліції або жандармерії.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]