Українсько-німецький проект «Дністер»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
BMBF.JPG

Українсько-німецький проект «Дністер» — довготривала співпраця українських і німецьких науковців з вирішення екологічних проблем Верхнього Дністра. На останній фазі свого існування проект мав назву «Трансформаційні процеси в басейні Верхнього Дністра» (нім. «Transformationsprozesse in der Dnister-Region (Westukraine)». Проект був підтриманий ЮНЕСКО, Федеральним Міністерством освіти та досліджень Німеччини (BMBF funding № 399699B[1]) і Міністерством охорони природи України. Технічну і організаційну допомогу забезпечували Дрезденський технічний університет та Інститут екології Карпат НАН України.

В спільній праці українських і німецьких вчених було проведене міждисциплінарне дослідження басейну Верхнього Дністра і його допливів від витоків до гирла лівого притоку Дністра Коропець з метою відпрацювання рекомендації стосовно ощадливого використання природних ресурсів і ефективного землекористування регіону за принципом сталого розвитку. За результатами цієї роботи був підготовлений звіт, який був опублікований в книзі Transformation processes in the Western Ukraine.

Емблема українсько-німецького проекту ДНІСТЕР

Передісторія створення[ред.ред. код]

З 1988 року на Дністрі працювала громадська міжнародна Еколого-культурологічна експедиція «Дністер», в який в 1993 році виявив бажання працювати студент Фрайбурзького, пізніше Марбурзького університету (нім. Philipps-Universität Marburg) Штефан Німайер. Спочатку він приїхав до Львова з метою ознайомлення з роботою експедиції, яка йому, очевидно, сподобалася. Пвернувшись додому, він переконав професора Гаральда Плахтера (Harald Plachter) в доцільності проходження на Дністрі практики студентів Університету. Таким чином влітку до експедиції долучилося п'ятеро німецьких студентів. Вони привезли з собою обладнання, яке дозволило проводити на Дністрі гідрологічні дослідження. Написані ними курсові роботи Плахтер оцінив позитивно і на наступний рік в експедицію прибула група студентів під керівництвом професорки Фрайбурзького університету Уте Кампверт (Ute Kampwerth). Пані Кампверт оцінила великі можливості вивчення природного стану Дністровської долини для відновлення історико-екологічних процесів, що є важливим для відновлення природних об'єктів, порушених техногенними і антропогенними причинами. Довідавшись про враження Кампверт, Плахтер вирішив сам перевірити можливість співпраці з українськими екологами.

Професор Гаральд Плахтер
Штефан Німайер, координатор проекту

Восени 1994 року він приїхав в Україну і познайомився з українськими науковцями у Львові та Іван-Франківську, побував у Карпатах. В грудні того ж року він через депутатів Верховної Ради з числа Товариства Лева нав'язав контакти з урядом України для вивчення питання можливості українсько-німецької співпраці. У травні 1995 р. Товариство Лева провело установчу конференцію планованого проекту, на якій були присутні працівники державних установ як України, так і Німеччини. Конференція показала його великі перспективи, тому німецька сторона вирішила вивести проект на високий рівень, для чого зв'язалася з ЮНЕСКО. В ЮНЕСКО таку міжнародну співпрацю було схвалено і куратором проекту був призначений Вефа Мустафаєв, уродженець Баку, який вільно володів російською і англійською мовою, що у великій мірі спростило ведення міждержавних контактів. ЮНЕСКО не співпрацює з громадськими організаціями, тому в Україні подальша справа велася за допомогою керівників державних наукових установ і відомств або їх представників. Зокрема проявили велику активність Володимир Кучерявий, Олег Адаменко, Михайло Голубець, Віктор Огоноченко, Сергій Волгін та багато інших провідних науковців і урядовців.

Початок проекту[ред.ред. код]

Профессор Йосиф Царик
Доктор Микола Козловський
Керівник проекту проф., др. Мехтгільд Рот
Учасники проекту ДНІСТЕР. 2000 р.

Після підтримки ідеї українсько-німецького наукового співробітництва у німецькому уряді, почалася пілотна фаза проекту, на якій з урахуванням перших досліджень визначалися пріоритети і відпрацьовувалися форми організаційної та дослідницької роботи. В цілому проектом керував Гаральд Плахтер, він же був головним ідеологом досліджень. Йому дієво допомагав Штефан Німайер, який був призначений координатором проекту і керівником його бюро у Львові, яке розмістилося в приміщеннях Інституту екології Карпат. Пошуки керівного складу з боку Україні затяглися і на пропозицію німецької сторони для організаційної роботи був призначений греміум у у складі Миколи Козловського, Валентина Стецюка і Елеонори Захарко. Пізніше коротким часом науковим керівником був Кость Малиновський, а потім до кінця проекту Йосип Царик. Від німецької сторони з 1999 року проектом керувала Мехтгільд Рот, а координаторами були Філіпп Кестлі (Швайцарія) і Ральф Нобіс (Німеччина). Організація комплексу досліджень велася по окремим частковим проектам, керівники яких складали заявки з детальним описом планованих досліджень з вказанням місцевості, часу виконання і також відповідальних за окремі теми.

Структура проекту і його учасники[ред.ред. код]

Весь проект мав три фази, на кожну з котрих складались заявки на часткові проекти, але не всі з них виконувалися на кожній фазі, тобто склад часткових проектів дещо мінявся від фази до фази, а у загальному звіті результати досліджень деяких часткових проектів були об'єднані. Тим не менше, звіт в цілому відповідав структурі проекту. З української сторони в проекті брали участь наукові співробітники Інституту екології Карпат, Львівського університету імені Франка, Національного лісотехнічного університету, Львівського аграрного університету, Івано-Франківського технічніного університету. Головним чином це були фахівці в галузях лісового господарства, агротехнологій, економісти, гідрологи, геоморофологи, зоологи, ботаніки а також науковці інших спеціальностей екологічного спрямування. З німецького боку більшість науковців представляла Дрезденський технічний університет, які запрошували до співпраці також колег з інших наукових установ Німеччини. Зокрема, проф., др. Гельмут Брюкнер представляв Марбурзький університет., проф., др. Вільфрід Ендліхер — Берлінський університет ім. Губольдта, проф., др. Ґізельгер Кауле — Штутгартський університет


Організація досліджень[ред.ред. код]

Село Волосянка (Сколівський район)
Модельні простори проекту ДНІСТЕР[2]

Робота проекту проводилися на кількох модельних громадах, типових для кожного з трьох модельних просторів на Дністрі, виділених для дослідження. Модельний простір 1 (МП1) був виділений у Карпатах і розділений на два, один з яких був у верхів'ях Дністра (МП1a) від Турки до Старого Самбора, де були модельні громади в селах Бусовисько і Верхній Лужок, а другий — у верхів'ях Стрия (МП1b) від витоків до Верхнього Синевидного з модельними громадами в селі Волосянка і Ялинкувате. МП2 був розташований у передгір'ях Карпат в долині Дністра від села Гординя до міста Миколаєва з модельними громадами в селах Дубляни і Колодруби. Для МП3 була вибрана долина річка Коропець. Для кожного модельного простору були створені ГІС-карти в масштабах від 1:10000 до 1:200000 відповідно до потреб кожного з часткових проектів. На цих картах була створена загальна База даних, в котру вносилося розташування біотопів, поширення угруповань росли, типи лісів і ґрунтів, наявність і поширення рослин і тварин з Червоної книги України та багато іншої інформації.


Зміст звіту[3][ред.ред. код]

Передмова — М. Рот

Вступ[ред.ред. код]

Екологічні регіони басейну Верхнього Дністра
Книга "Трансформаційні процеси в Західній Україні як заключий звіт про роботу проекту "ДНІСТЕР

Проект «Дністер» — цілі і характеристика досліджуваної території — М. Рот Й. Царик І. Круглов Р. Нобіс

Трансформаційні процеси у Східній Європі[ред.ред. код]

Трансформаційні процеси у центрально- і східноєвропейських країнах. Досвід та їх вплив на сільські території — Р. Нобіс
Специфічні проблеми трансформації в Україні — Ю. Стадницький, Р.Нобіс
Політичний розвиток і поточні проблеми в Україні — Ю. Дуркот

Перетворення у європейському ландшафті[ред.ред. код]

Лісовий ландшафт у Європі — Н. Вебер Агрокультурно домінований ландшафт — У. Ріккен, Ґ. Кауле Зміни в європейськоу річковому ландшафті — Р. Нобіс

Басейн Верхнього Дністра: Розвиток і сучасний стан ландшафту і системи землекористування[ред.ред. код]

Геологічний і геоморфологічний огляд басейну Верхнього Дністра — М. Гуман, Г. Брюкнер
Природні геоекосистеми басейну Верхнього Дністра — І. Круглов, Б. Муха, В. Сенчина
Топоклімат басейну Верхнього Дністра: Значення для землеробства — Б. Муха Еволюція ландшафту долини Верхнього Дністрі у пізньому плейстоцені і голоцені — М. Гуман, Г. Брюкнер
Гідрологічний режим в басейні Верхнього Дністрі — І. Ковальчук, А. Михнович
Гідрологічний режим в басейні Верхнього Дністрі — І. Ковальчук, А. Михнович
Сучасні проблеми водного господарства в басейні Верхнього Дністрі- І. Ковальчук, А. Михнович, Й. Кваст, Й. Штайдль
Утілізаційне перевантаження на рибні ресурси на окремих ділянках в басейні Верхнього Дністрі — В. Лєснік, Е. Корте
Історія землекористування — В. Стецюк

Розподіл запасу деревини верхнього ярусу відповідно до вікової структури в МП 1
Розподіл запасу деревини верхнього ярусу відповідно до видів дерев в МП 1

Структура сучасного землекористування в басейні Верхнього Дністрі і недавні зміни в модельних громадах — Р. Рессль, В. Ендліхер, С Леман, В. Барут, В. Бош, Ґ. Розенталь
Вплив трансформаційних процесів на землеробство — П. Казмір, М. Дроздяк†, М. Кіт, Л. Казмір
Рекомендації для розвитку тваринництва і систем випасання в модельній громаді Верхній Лужок: Економічний і соціально-економічний аспект — О. Біттер, М. Бомба, Й. Царик, Л. Бурин, Б. Булка

Ґрунтова ерозія в Бусовисько в т/га на рік
Деградація ґрунтів у Монастириському районі Тернопільської обл..

Ерозія ґрунтів: можливості захист — М. Гуман, Г. Брюкнер, С. Позняк, І. Шпаківська
Хімічне забруднення і екологічні стандарти — В. Курт

Розподіл видів дерев за деревостаном та підліском
Ареали видів верхнього ярусу за віковими групами

Стан лісів з вегетативної і лісогосподарської точки зору і оцінка їх значення для природозбереження — П. А. ШмідтГуман, П. Т. Ященко, Т. Глязер, М. В. Чернявський, Я. В. Геник
Види і функціональна різноманітність ґрунтової фауни в лісових екосистемах — М. Рот, М. Козловський, В. Різун, Н. Брезіке
Оцінка поточного стану лісів в басейні Верхнього Дністра як основа для розвитку концепції мультіфункціонального лісівництва — А. В. Біттер, Б. Коффінке
Оцінка природоохоронного значення типів місцезростань в культурному ландшафті басейну Верхнього Дністра — Кормові угіддя — Ґ. Розенталь, Л. Тасенкевич
Оцінка природоохоронного значення типів місцезростань в культурному ландшафті басейну Верхнього Дністра — Екотони — Р. Нобіс, У. Ріккен, А. Доннінг, М. Рот
Вплив антропогенних перетворень на поширення гніздових птахів і амфібій в басейні Верхнього Дністра — І. Горбань, А. Бокотей, Л. Горбань, М. Рот
Природоохоронні території і плані дій для охорони природи в басейні Верхнього Дністра — С. Стойко
Українські племена в Українських Карпатах — В. Стецюк
Соціально-демографічні аспекти сільської місцевості в Карпатах і Прикрпатті — Б. Бош, В. Кравців, В. Ендліхер
Природний потенціал і проблеми сталого розвитку Карпатського регіону — І. Колодійчук

Секторальна концепція для системи сталого землекористування та комплексного планування[ред.ред. код]

Типи агро-екологічного ландшафту у Прикарпатті
Рекомендації змін у землекористування для мінімізації його ризиків

Цілі ландшафтного розвитку і охорона природи — Ґ. Розенталь, І. Яців, І. Горбань,В. Кравців, М. Рот, Р.Нобіс
Перспективи сталого лісівництва з екологічної та економічної точки зору — А. В. Біттер, П. А. Шмідт, А. М. Дейнека,Т. Ґлязер, Б. Коффінке, П. Т. Ященко, М. В. Чернявський, Ю. В. Геник
Агроекологічне районування України (АЕРУ) — М. Кіт, Б. Гольц, І. Шпаківська
Сталість агрокультурного землекористування
Перспективи додаткових видів господарської діяльності: Рекомендаціх для модельних громад — І. Яців
Економічна користь екотонів високого природоохоронного значення — Р. Нобіс, У. Ріккен, І. Яців, І. Горбань
Концепція сталого водокористування і захист від повеней в басейні Верхнього Дністра — І. Ковальчук, Й. Кваст, А. Михнович Й. Штайдль, В. Елерт, Ю. Андрейчук
Від секторальної оцінки до коплексного планування землекористуванням — Ґ. Кауле, Б. Гольц
Потенціал туризму в Західній Україні — В. Курт

Загальні рамки і технічні іеструменти для впровадження концепції сталого розвитку в Західній Україні[ред.ред. код]

Правові і адміністративніструктури в Україні в контексті впровадження концепції сталого землекоритування — В. Кравців
Майбутній розвиток сільського господарства в Західній Україні: Приєднання України до СОТ і Євроінтеграція — І. Яців
Адоптація українського законодавства до законів Європейського Союзу стосовно охорони природи — В. Курт
Регіонально-політичні структури і адміністративна організація в Україні — В. Кравців, М.Долішній
ГІС «Дністер»: Його структура, застосування і пропозиції відносно її впровадження і розвитку — Е. Черкезова

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]