Українсько-палестинські відносини
| Українсько-палестинські відносини | |
|---|---|
| |
 Україна |
 Палестина |
Українсько-палестинські відносини — відносини між Україною та Палестиною (Організацією визволення Палестини).
Палестина (в особі ОВП) визнала незалежність України 2 січня 1992 року. Дипломатичні відносини було встановлено 2 листопада 2001 року, коли у Києві відкрили Посольство Палестини.[1] В Рамаллі з 2007 року діє Представництво України при Палестинській Національній Адміністрації. [2]
Україна не підтримує відносини з Сектором Гази, відколи там у 2005 році прийшов до влади ХАМАС. Водночас Україна не визнає ХАМАС терористичною організацією.[3]
Історія[ред. | ред. код]
Українська РСР голосувала за план ООН щодо розділення Палестини у 1947 році.[4]
В листопаді 1996 року Президент України Леонід Кучма відвідав з офіційним візитом Палестинську національну адміністрацію (ПНА), в рамках якого у Рамаллі було проведено переговори з головою ПНА Ясером Арафатом. У квітні 1999 року голова ПНА Ясер Арафат відвідав Київ, провів переговори з Президентом України Леонідом Кучмою.[1][5]
В січні 2000 року Леонід Кучма відвідав Західний Берег, де взяв участь у 2000-ій річниці християнства у Вифлеємі, під час якої зустрівся з головою ПНА Ясером Арафатом. В листопаді 2007 року під час візиту до Палестини президента України Віктора Ющенка було підписано угоду з президентом Махмудом Аббасом про відкриття Представництва України при ПНА.[6]
В листопаді 2014 посол Палестини в Україні Мохамед Касем Аль-Ассад озвучив позицію своєї країни щодо війни на сході України: "Ми підтримуємо територіальну цілісність України і ми вважаємо, що Донбас був, є і буде частиною України."[7]
В грудні 2016 році Україна підтримала Резолюція Ради Безпеки ООН із засудженням створення ізраїльських поселень на території Палестини. Представник України в ООН Володимир Єльченко порівняв ізраїльські поселення на Західному Березі з російською окупацією Криму.[8][9][10] Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що текст резолюції є збалансованим: Ізраїль повинен утриматися від поселень, а Палестина повинна вжити заходів для боротьби з тероризмом.[11]
У січні 2020 року Україна вийшла з Комітету з виконання невід'ємних прав палестинського народу[en] (CEIRPP).[12]
Влада Палестини не зайняла публічної позиції щодо російського вторгнення в Україну 2022 року, натомість Аббас та більшість лідерів Палестини вирішили дотримуватися нейтральності, оскільки вони "хочуть зберігати хороші відносити з обома сторонами."[13][14]
Україна засудила атаку ХАМАСу на Ізраїль у жовтні 2023 року, назвавши її "терористичною" і висловивши підтримку Ізраїлю "в його праві на захист себе і свого народу".[15].
Торгівля[ред. | ред. код]
Для ввезення до Палестини таких товарів, як живі тварини, молочні та м’ясні продукти, яйця, мед необхідне отримання відповідних сертифікатів з боку Ізраїлю, оскільки товари проходять через його митницю і територію. За даними Держстату України, за період з 2015 по 2019 рік обсяг українського експорту, на який припадає 99,9% двостороннього товарообігу, зріс із 10,1 млн. дол. США до 27,3 млн. дол. США.[1]
Загальна структура українського експорту до Палестини включає такі основні товарні групи: жири та олії тваринного або рослинного походження (32,7%); продукція борошномельно-круп'яної промисловості (31,0%); цукор і кондитерські вироби (14,2%); готові продукти із зерна (7,5%); пластмаси і полімерні матеріали (3,8%).[1]
При цьому зросла диверсифікація номенклатури товарів: якщо раніше на дві основні групи (жири та олії тваринного або рослинного походження і продукцію борошномельно-круп'яної промисловості) припадало 77,8% від загального українського експорту, то у 2020 р. їхня частка зменшилася до 63,7%. Натомість помітно зріс відсоток цукру і кондитерських виробів, а також пластмас і полімерних матеріалів.[1]
Реальні цифри значно вищі, оскільки статистика не завжди відображає Палестину як окрему митну територію, а велика частина товарів з України завозиться через Ізраїль та інші країни. За даними палестинської сторони, обсяг імпорту товарів українського походження складає щорічно 85-90 млн. дол. США.[1]
Різняться також і показники категорій товарів. На відміну від згаданих показників Держстату, палестинські дані визначають такі основні категорії товарів українського походження: чорні метали (46,1%); продукція борошномельно-круп'яної промисловості (35,4%); жири та олії тваринного або рослинного походження (14,1%); цукор і кондитерські вироби (0,8%); деревина та вироби з дерева (0,8%).[1]
Обсяг наданих Україною торговельних послуг у 2020 р. склав 847,5 тис.дол.США (81% від показника 2019 р.), палестинських послуг – 44,7 тис. дол. США.[1]
У 2018 р. проведено візит до Києва делегації ТПП Хеврона – економічного і фінансового центру Палестини, в рамках якого відбувся перший українсько-палестинський бізнес-форум.[1]
Українці в Палестині[ред. | ред. код]
Після початку війни Ізраїлю з ХАМАСом восени 2023 року з Сектора Гази було повернуто до України понад 300 українських громадянок та громадян, частина з яких не могли виїхати раніше через перепони з боку режиму ХАМАСу.[16][17].
Освіта[ред. | ред. код]
Близько трьох тисяч палестинців здобули освіту в українських вишах.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л Співробітництво України та Палестини - МЗС України
- ↑ Представництво України при Палестинській Національній Адміністрації - МЗС України
- ↑ Україні час визнати ХАМАС терористичною організацією - LB.ua
- ↑ Peters, Joel; Newman, David (5 березня 2013). Routledge Handbook on the Israeli-Palestinian Conflict. Routledge. ISBN 9781136160691 — через Google Books.
- ↑ 6 квітня в історії. Історична правда (Ukrainian) .
- ↑ Представництво України при Палестинській Національній Адміністрації - Договірно-правова база відносин між Україною і Палестиною. palestine.mfa.gov.ua (Ukrainian) .
- ↑ Посол Палестины: "Донбасс был, есть и будет частью Украины". РБК-Украина (Russian) . 13 листопада 2014.
- ↑ Дипломатичний скандал з Ізраїлем: чому Київ не міг проголосувати інакше - Європейька правда
- ↑ Україна докладно пояснила, чому голосувала за резолюцію ООН щодо Ізраїлю - Укрінформ
- ↑ Sam Sokol, 'Political backlash in Ukraine over vote against Israel at UN,' The Jewish Chronicle, 28 December 2016
- ↑ 'US pressured Ukraine to support the UN Security Council resolution on settlements,' [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.] Euro-Asian Jewish Congress, 28 December 2016.
- ↑ Ukraine leaves UN committee on Palestinians
- ↑ Al-Kassim, Mohammad (2 березня 2022). Palestinians say war in Ukraine will hurt their cause. The Jerusalem Post. Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ Magid, Jacob (10 березня 2022). Aiming to avoid picking sides, PA rebuffs US request to condemn Russian invasion. www.timesofisrael.com.
- ↑ MFA of Ukraine on X: "#Ukraine strongly condemns the ongoing terrorist attacks against Israel, including rocket attacks against the civilian population in Jerusalem and Tel Aviv. We express our support for #Israel in its right to defend itself and its people." (англ.). 7 жовтня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
- ↑ У Секторі Гази перебувають понад 300 українців, які хотіли б виїхати, ХАМАС їм перешкоджає - посол Ізраїлю. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 4 січня 2024.
- ↑ Собенко, Надія (15 листопада 2023). Суспільне новини. "Ми щасливчики, що змогли виїхати". Громадянин України про евакуацію із сектору Гази. https://suspilne.media/618017-mi-saslivciki-so-zmogli-viihati-gromadanin-ukraini-pro-evakuaciu-iz-sektoru-gazi/ (українська) . Суспільне новини. Процитовано 04 січня 2023.
