Українські комікси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комікси
Дослідження коміксу
Методи
Формати
Спільнота
Комікси

Українські комікси (мальописи[джерело?]) — мальовані історії українською мовою, незалежно від країни їх створення (тобто в Україні чи поза її межами). Українські мальописи як і мальописи взагалі це окремий вид мистецтва.

Незважаючи на давню історію коміксів, в Україні вони почали набувати більш масової популярність лише в середині 2010-х років та стали частиною української масової культури. Цьому посприяли, зокрема, хвиля успішних екранізацій коміксів DC та Marvel, які зазвичай привертають увагу великої кількості глядачів. На сьогодні в Україні працює 8 видавництв, які випускають комікси українського виробництва, до яких належать: «Леополь», «Рідна Мова», «Asgardian Comics», «Fireclaw», «Nebeskey», «Northern Lights», «UA Comix» та «Vovkulaka». Поява інтересу до мистецтва мальописів дала поштовх до створення фестивалів масової культури в Україні, серед яких найбільші: Kyiv Comic Con та Comic Con Ukraine, які щорічно проводяться в місті Києві.[1][2]

Переважна більшість сучасних українських мальописів присвячена, в першу чергу, історичним та сучасним подіям, які пов'язані безпосередньо з Україною, серед яких можна виділити: найуспішніший український фантастичний графічний роман-трилогія у жанрі альтернативної історії та дизельпанку — «Воля», антикорупційний супергеройський комікс — «Хроніки Аптауна», двотомна графічна адаптація історичної повісті Івана Франка — «Герой поневолі» та багато інших.[3]

Історія[ред. | ред. код]

1920-ті роки[ред. | ред. код]

«Чорнокнижник з Чорногори» (1921)
«Шовкова держава» (1990)

У 1921 році у львівському видавництві «Світ дитини» вийшла друком книга «Чорнокнижник з Чорногори». Віршована поема написана Ярославом Вільшенко, справжнє ім'я якого — Антін Лотоцький. У книзі 72 сторінки, ілюстрації до кожної з яких виконав Антін Манастирський. Здебільшого на картинках зображено саме те, про що йдеться у тексті на цій же сторінці. За твердженням Бібліотеки українського мистецтва «Чорнокнижника з Чорногори» можна вважати першим українським коміксом, адже форма як для коміксу не класична, але суть — оповідь у картинках — зберігається.[4]

1990-ті роки[ред. | ред. код]

Першим українським коміксом можна вважати «Шовкова Держава», Сценарій для коміксу написав Василь Барищев, малюнок намалював Фелікс Добрін, а видавництво «Дніпро» видало комікс у м'якому форматі зі скобою у 1990 році. Саме комікс «Шовкова Держава» вважають першим витвором українського коміксу.[5][6]

2010-ті роки[ред. | ред. код]

«Робін Гуд: Поцілунок злодія»
Авторські комікси від Fireclaw за 2019 рік.

В інтерв'ю виданню Gazeta.ua коміксист Ігор Баранько, автор культового французького коміксу L'Empereur-Ocean (2003-2004), зазначив що у 2013 році українських коміксів ще практично не було.[7] За словами Бориса Філоненка, арт-критика та аспіранта ХНУ ім. В. Н. Каразіна, станом на 2014 рік феномену коміксів в Україні як такого ще не було, й ті поодинокі спроби, які існували, то були «окремі експерименти окремих людей, але аж ніяк не масова культура».[8] З думками Філоненка сходиться Олена Колесник, професор кафедри теоретичної, прикладної культурології і музикознавства Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, яка наголошувала що станом на 2013 рік «український комікс та графічний роман знаходяться в стані формування».[9]

Україномовні комікси та графічні романи почали набирати популярність лише в 2010-их. Так протягом цих років з'явилися перші видавництва, що розпочали випускати україномовні графічні романи: трилогія «Даогопак» (2012—2016) та «Чуб: Зоряна байка про козака Чубенка» (2013) від видавництва NebesKey; «Війна богів» (2015), трилогія «Козаки на орбіті» (2013—2016), збірка «Саркофаг» («Сон», «Світ 912» та «Саркофаг») (2016) від Андрія Данковича; «Патріот: Атака Клонів» (2014) та «Патріот: Ренегат» (2016) від Вадима Назарова; «Герой поневолі» (2014) від видавництва Леополь; російсько-український «Звитяга: Савур-Могила» (2015) від видавництва Asgardian Comics тощо.[10][11][12][13][14] Також у 2013 автори та видавці брати Капранови презентували коміксову версію історії України під назвою «Мальована історія Незалежності України».[15]

3 вересня було відкрито передзамовлення дитячого фентезі «Робін Гуд: Поцілунок злодія» та дорослого детективу «Втеча» від Fireclaw. Ці комікси було аносновані ще на CCU2018 (22-23 вересня 2018), їх випуск запланований на 21 вересня 2019 року (CCU2019).[16][17]

Видавництва[ред. | ред. код]

Див. також: Видавництва коміксів України

На сьогодні в Україні працює багато видавництв, які в тому числі випускають оригінальні (власного авторства) комікси — «Леополь», «Рідна Мова», «Asgardian Comics», «Fireclaw», «Nebeskey», «Northern Lights», «UA Comix», «Vovkulaka», Ірбіс Комікси та Molfar Comics.

11 вересня 2018 року Ірбіс Комікси в ефірі телеканалу UA: Львів анонсували свій перший оригінальний комікс «Зубси», і який згодом вийшов в 2019 році.[18]

Назва Місто Роки активності Комікси
Оригінальні Переклади
Nebeskey Київ 2012 — сьогодення Так Ні
Леополь Львів 2014 — сьогодення Так Ні
Ірбіс Комікси Львів 2015 — сьогодення Так Так
Asgardian Comics Миколаїв 2015 — сьогодення Так Так
Fireclaw Київ 2015 — сьогодення Так Так
ArtHuss Київ 2016 — сьогодення Так Ні
«UA Comix» Львів 2017 — сьогодення Так Ні
Northern Lights Київ 2016 — сьогодення Так Так
Vovkulaka Київ 2016 — сьогодення Так Так
Рідна мова Київ 2017 — сьогодення Так Так
Molfar Comics Хмельницький 2018 — сьогодення Ні Так
MAL'OPUS Київ 2019 — сьогодення Ні Так

Комікси українською[ред. | ред. код]

Список україномовних коміксів (в оригіналі)[ред. | ред. код]

Див. також: Список українських коміксів

Список україномовних коміксів (в перекладі)[ред. | ред. код]

Див. також: Список коміксів, перекладених українською

Українською комікси перекладають з різних іноземних мов, зокрема англійської, італійської та французької. На сьогодні в Україні працює 6 видавництв, які спеціалізуються на адаптації закордонних коміксів українською мовою, до яких належать найбільші — «Рідна Мова» та «Ірбіс Комікси», а також невеликі — «Fireclaw», «Northern Lights», «Vovkulaka» та «Molfar Comics».

Фестивалі[ред. | ред. код]

Kyiv Comic Con 2017.

Інтерес до коміксів дав поштовх до створення фестивалів популярної культури, у тому числі косплей-фестивалів в Україні. Зокрема за останні кілька років з'явилися львівський фестиваль косплею Anicon Lviv (з 2009 року), київський фестиваль науково-фантастичної літератури LiTerraCon (з 2014 по 2017 роки), київський фестиваль коміксів Kyiv Comic Con (з червня 2015 року), франківський фестиваль фентезі літератури Brama (з 2017 року), київський фестиваль Космікс Фест (з 2017 року), київські фестивалі популярної культури Comic Con Ukraine (з 2018 року) та Comxfest (з 2018 року).[19][1][2]

Назва Місто Роки проведення Місце
LiTerraCon Київ 2014-2017 Різні
Anicon Львів 2009 — сьогодення Погулянка (в основному)
Kyiv Comic Con Київ 2015 — сьогодення Український дім
Брама Івано-Франківськ 2017 — сьогодення Різні
Космікс Фест Київ 2017 — сьогодення Розважальний центр «КосМікс»
Comic Con Ukraine Київ 2018 — сьогодення Арт-завод Платформа
Comxfest Київ 2018 — сьогодення Лавра

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б У Києві пройшов фестиваль популярної культури Kyiv Comic Con 2018. DT.ua. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  2. ↑ а б Факти ICTV | Зірки, комікси та косплей: у Києві пройде Comic Con Ukraine. ФАКТИ. 6 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  3. ↑ Визначили найпопулярніші українські комікси: топ-10. Gazeta.ua. 21 березня 2018. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 24 грудня 2018.
  4. ↑ "Бібліотека українського мистецтва" перевидала книгу 1921 року. Бібліотека українського мистецтва (укр.). 23 серпня 2016. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  5. ↑ Oleksii (21 липня 2019). Українські комікси. Uncomics - Всесвіт коміксів українською (укр.). Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 22 липня 2019.
  6. ↑ Ткаченко, Максим; Лінніков, Вадим. Шовкова держава - огляди та оцінка комікса. Comixide (укр.). Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 5 вересня 2019.
  7. ↑ Дискусія: Книги і читання: "Перенести в комікс можна кого завгодно, я би взявся за Махна". Gazeta.ua. 04.02.2013. Архів оригіналу за 01.05.2013. Процитовано 19 вересня 2019.
  8. ↑ Борис Філоненко: Робити комікси з національними героями зараз на часі [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] — Читомо, 03.11.2014
  9. ↑ Колесник О. С. Поетика графічного роману: синтез мистецтв та транспозиція // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. — 2013. — Вип. 31. — С. 301—306 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
  10. ↑ Андрій Данкович: «Індустрія коміксів в Україні тільки зароджується» [Архівовано 30 травня 2017 у Wayback Machine.] — ТРК «Вежа», 29/09/2016
  11. ↑ Друкована версія коміксу «Козаки на орбіті» вже доступна! [Архівовано 27 березня 2017 у Wayback Machine.] — Буквоїд, 28.03.2013
  12. ↑ Комікси Андрія Данковича. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 25 грудня 2018.
  13. ↑ Леополь: Герой поневолі
  14. ↑ Офіційний сайт видавництва Асґардіан комікс. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 25 грудня 2018.
  15. ↑ У Києві презентували комікс із історії України [Архівовано 21 січня 2017 у Wayback Machine.] // Радіо свобода, 2013
  16. ↑ Робін Гуд: Поцілунок злодія. Fireclaw Ukraine (укр.). 3 вересня 2019. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  17. ↑ Втеча. Fireclaw Ukraine (укр.). 3 вересня 2019. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  18. ↑ UA: Львів. www.facebook.com (англ.). Процитовано 25 грудня 2018.
  19. ↑ Comix Fest у Facebook
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Українські_комікси&oldid=42264746