Українські найкращі бомбардири чемпіонатів СРСР з футболу
(Перенаправлено з Українські рекордсмени чемпіонатів СРСР з футболу)
У статті наведені досягнення українських бомбардирів у чемпіонатах СРСР з футболу.
- Олег Блохін п'ять разів ставав найкращим снайпером чемпіонату (чотири рази поспіль). Його досягнення так і не вдалося побити нікому з футболістів того часу. За цим показником до форварда зміг наблизитися лише Олег Протасов, який ставав тричі найкращим бомбардиром чемпіонату. У 1975 році за опитуванням провідних європейських журналістів за яскраву, стабільну і результативну гру його було визнано найкращим футболістом Європи і він став першим з трьох українських нападників володарем «Золотого м'яча» французького футбольного часопису «France Football».
- Олег Протасов, забивши 35 м'ячів у 1985 році, встановив рекорд результативності у чемпіонатах серед клубів вищої ліги колишнього Радянського Союзу, побивши попереднє досягнення спартаківця Микити Симоняна — 34 голи, що трималося з далекого 1950 року. Протасов зміг навіть втрутитися в боротьбу за титул найкращого європейського бомбардира, але не дотягнув, поступившись португальцю Фернанду Гомішу з «Порту», у якого в підсумку набралося на 4 влучних попадання більше, і отримав в нагороду «Срібний бутс» від футбольного видання «France Football». Цей бомбардирський приз, є і донині єдиним, отриманим нашим співвітчизником серед всіх футболістів на пострадянському просторі.
- Янош Габовда, нападник львівських «Карпат», став першим найкращим бомбардиром першої ліги у рік її створення. Він відзначився у 1970 році, поціливши 24 влучними пострілами у ворота суперників та за два роки до змін у турнірі, тобто 1968 року забивши також 24 голи.
- Степан Юрчишин, ще один форвард львівських «Карпат», встановив рекорд першої ліги (42 голи) у 1979 році. Другий історичний показник результативності в одесита Анатолія Шепеля, який забив у 1973 році — 38 м'ячів. І лише у 1990 році, результат одесита зміг повторити пахтакорівець Ігор Шквирін.
- Олександр Погорєлов, форвард нікопольського «Колоса», 20 червня 1980 року в календарному матчі команд першої ліги проти орджонікідзевського «Спартака» (6:1), забив усі шість м'ячів у ворота осетинів. Це досягнення скорострільності в одному матчі так і залишилось неперевершеним у чемпіонатах СРСР.
- Віктор Насташевський, київський армієць, забивши у 1983 році 41 рекордний м'яч, переміг всіх снайперів другої ліги, в яких виступали команди різних республік.
- Андрій Зазроев (Зазрошвілі) — вихованець грузинського футболу, але лаври футбольної «зірки» отримав у київському «Динамо», в якому був капітаном команди. За високий рівень майстерності та особисті морально-вольові якості у 1955 році він отримав спортивне звання «Заслужений майстер спорту СРСР».
- Сергій Андрєєв — вихованець луганського футболу. Перші свої м'ячі забивав, виступаючи за луганську «Зорю». Двічі в її складі ставав фіналістом Кубка Радянського Союзу — 1974, 1975 р.р. Вже пізніше, після розпаду Радянського Союзу, він став проживати в Російській Федерації, в сусідньому з Луганськом Ростові-на-Дону, що за півтораста кілометрів від його Батьківщини. Його голеадорські показники унікальні тим, що він ставав найкращим бомбардиром у двох лігах, вищій та першій.
| №. | Футболіст | Команда | Рік | Ліга | Голів |
|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Макар Гончаренко | «Динамо» (К) | 1938 | вища | |
| 2. | Олександр Пономарьов | «Торпедо» М | 1946 | вища | |
| 3. | Андрій Зазроєв (Зазрошвілі) | «Динамо» (К) | 1952 | вища | |
| 4. | Янош Габовда | «Карпати» | 1968 | перша | |
| 5. | Янош Габовда | «Карпати» | 1970 | перша | |
| 6. | Олег Блохін | «Динамо» (К) | 1972 | вища | |
| 7. | Олег Блохін | «Динамо» (К) | 1973 | вища | |
| 8. | Анатолій Шепель | «Чорноморець» | 1973 | перша | |
| 9. | Олег Блохін | «Динамо» (К) | 1974 | вища | |
| 10. | Олег Блохін | «Динамо» (К) | 1975 | вища | |
| 11. | Олег Блохін | «Динамо» (К) | 1977 | вища | |
| 12. | Сергій Андрєєв | СКА (Р-н-Д) | 1978 | перша | |
| 13. | Віталій Старухін | «Шахтар» | 1979 | вища | |
| 14. | Степан Юрчишин | «Карпати» | 1979 | перша | |
| 15. | Сергій Андрєєв | СКА (Р-н-Д) | 1980 | вища | |
| 16. | Володимир Науменко | «Таврія» | 1980 | перша | |
| 17. | Равіль Шарипов | «Металург» (Зп) | 1981 | перша | |
| 18. | Георгій Колядюк | «Колос» (Нк) | 1982 | перша | |
| 19. | Юрій Бондаренко | «Таврія» | 1983 | перша | |
| 20. | Віктор Насташевський | СКА (К) | 1983 | друга | |
| 21. | Сергій Андрєєв | СКА (Р-н-Д) | 1984 | вища | |
| 22. | Олег Протасов | «Дніпро» | 1985 | вища | |
| 23. | Олег Протасов | «Дніпро» | 1987 | вища | |
| 24. | Євген Шахов | «Дніпро» | 1988 | вища | |
| 25. | Олег Протасов | «Динамо» (К) | 1990 | вища | |
| 26. | Сергій Гусєв | «Тилігул» | 1991 | перша |
Джерела[ред. | ред. код]
- Віктор Хохлюк. «Недосяжні рекордсмени чемпіонатів СРСР — Олег Блохін, Олег Протасов, Степан Юрчишин та Віктор Насташевський.» // «Український футбол», березень 2011 р., № 33/2505, стор. 2
Посилання[ред. | ред. код]
- Вічні рекорди — Блохіна, Протасова і Юрчишина (російська) . Спорт.ua. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
- Семеро сотників (російська) . Спорт.ua. Процитовано 6 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Українські сотники чемпіонатів Союзу (російська) . Спорт.ua. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 6 лютого 2021.
- Українські сотники чемпіонатів СРСР (російська) . Футболфан. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 6 лютого 2021.