Українці в Хорватії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
  Портал «Україна»
Кількість українців у муніципалітетах і містах Хорватії за переписом 2011.

Українська діаспора Хорватії.

{wiki}
У цій статті відсутній вступний розділ, що має містити визначення предмета і стислий огляд найважливіших аспектів статті. Ви можете допомогти проєкту, написавши преамбулу.

Історія[ред. | ред. код]

Перші поселення українців у Хорватії датовано 1745 роком, з моменту переселення русинів-українців у Бачку, пізніше у Срем, Славонію та Боснію. Наприкінці XIX ст. — на початку ХХ ст. відбувся другий етап переселень, тоді в основному з Галичини, які поселилися на сучасній території Славонії, а саме Бродсько-Посавської та Сисацько-Мославинської жупанії. Всі переселенці обох періодів були греко-католики.

Українські поселення та греко-католицькі парафії у 1970-х роках були в таких містах і селах Хорватії: Петрівці, Міклушевці, Вуковар, Осієк, Славонський Брод, Каніжа, Сибинь, Липовляни, Раєво Село та інші. Вони належать до боснійсько-славонського вікаріату Крижевецької єпархії.

Українська діаспора в Хорватії — Кобзар (1987 р.)

Між двома світовими війнами в Заґребі студіювала молодь з Галичини (іноді до 50 студентів), діяло товариство «Просвіта», студентські організації «Пробоем» і «Дніпро», виходив часопис «Думка».

За усташівської Хорватії, на підставі домовлення між ОУН (мельниківської) з урядом А. Павелича, створено на правах консульства українське представництво (голова — В.Войтанівський). З українських поселенців й емігрантів було організовано при хорватській армії («домобрані») у Вараждині «Український легіон», який мав бути висланий на радянський фронт. На доручення німців їх вислали проти партизанів Тіто в Боснії і проти сербських четників, внаслідок чого легіонери (а одночасно і українська група в Хорватії) зазнали переслідувань від комуністичної влади — українські організації були ліквідовані, багатьох їх діячів ув'язнено чи розстріляно, деякі втекли на Захід.

Щойно з кінця 1950-х pp. українці Хорватії отримали можливість організуватися — 1968 року постав Союз русинів-українців Хорватії, з 1970 р. починає виходити журнал «Нова думка» у Вуковарі, у селах і містах відновили діяльність українські гуртки і товариства «Кобзар» (Загреб)[1], «Осієк»[2] («Думки з Дунаю», «Літопис Союзу русинів і українців РХ», журнал для дітей «Віночок», «Хвилі з Дунаю» — радіопередача українською мовою та русинським діалектом (Кожної неділі по Хорватському радіо «Вуковар»)[3][4].

Сучасність[ред. | ред. код]

Греко-Католицька церква — Каніжа.

За переписом 2001 року в Хорватії проживає 2 337 русинів, які досі зберегли свою регіональну культурну ідентифікацію з сильно або слабше помітною українською самосвідомістю, та 1 977 українців з третьої хвилі переселень XIX-ХХ ст. вже з українською свідомістю та мовою. За релігією більшість українців (71 %) та русинів (87 %) Хорватії належать до католицької церкви (переважно — східного обряду).

За даними перепису 2001 року, основними місцями проживання українців у Хорватії є:

Релігійний склад українців Хорватії за даними перепису населення 2011 року:

чисельність католики православні протестанти інші християни східні релігії інші релігії агностики атеїсти,
нерелігійні		 не вказано невідомо
Українці 1 878 1 339 341 6 14 2 1 18 87 68 2
100,0 % 71,3 % 18,2 % 0,3 % 0,7 % 0,1 % 0,1 % 1,0 % 4,6 % 3,6 % 0,1 %
Греко-Католицька церква — (Šumeće) Славонський Брод.

Основні місця проживання русинів у Хорватії станом на 2001 рік

Релігійний склад русинів Хорватії за даними перепису населення 2011 року:

чисельність католики православні протестанти інші християни східні релігії інші релігії агностики атеїсти,
нерелігійні		 не вказано невідомо
Русини 1 936 1 692 89 11 25 - - 18 75 25 1
100,0 % 87,4 % 4,6 % 0,6 % 1,3 % 0,9 % 3,9 % 1,3 % 0,1 %
Греко-Католицька церква — (Donji Andrijevci) Славонський Брод.

Відомі представники[ред. | ред. код]

Маніфестації[ред. | ред. код]

Українські громадські організації Хорватії[ред. | ред. код]

Український дім у Вуковарі

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Кобзар [Архівовано 29 серпня 2010 у Wayback Machine.] Вокально — інструментальний ансамбль Культурно — просвітнього товариства русинів і українців Загреба
  2. ↑ 20 років Товариству русинів і українців м. Осієка. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 1 вересня 2010. 
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 серпня 2010. Процитовано 1 вересня 2010. 
  4. ↑ Хвилі з Дунаю[недоступне посилання з липня 2019] радіопередача Хвилі з Дунаю
  5. ↑ Посольство України в Республіці Хорватія. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 18 квітня 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]

Австралія та Океанія
Азія
Америка
Африка
Європа
З автохтонним
українським
населенням
Товстим шрифтом виділено країни, що межують з Україною
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Українці_в_Хорватії&oldid=41093469