Українці в Хорватії

Українці в Хорватії — українська діаспора, національна меншина в Республіці Хорватія, що сформувалася в середині XVIII ст. внаслідок переселення українців-русинів із Закарпаття, наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. до них долучилися українці зі Східної Галичини. Нині в країні існує дві етнічні спільноти — українці і русини, які мають власні громадські організації, пресу, представництво в парламенті та органах місцевого самоврядування (від об'єднання національних меншин країни). Окремі українські громадські організації є членами Європейського Конґресу Українців (ЕКУ) та Світового Конґресу Українців (СКУ).

Історія

Перші поселення українців у Хорватії датовано 1745 роком, з моменту переселення русинів-українців у Бачку, пізніше у Срем, Славонію та Боснію. Наприкінці XIX ст. — на початку ХХ ст. відбувся другий етап переселень, тоді в основному з Галичини, які поселилися на сучасній території Славонії, а саме Бродсько-Посавської та Сисацько-Мославинської жупанії. Всі переселенці обох періодів були греко-католики.

Українські поселення та греко-католицькі парафії у 1970-х роках були в таких містах і селах Хорватії: Петрівці, Міклушевці, Вуковар, Осієк, Славонський Брод, Каніжа, Сибинь, Липовляни, Раєво Село та інші. Вони належать до боснійсько-славонського вікаріату Крижевецької єпархії.

Між двома світовими війнами в Заґребі студіювала молодь з Галичини (іноді до 50 студентів), діяло товариство «Просвіта», студентські організації «Пробоем» і «Дніпро», виходив часопис «Думка».

За усташівської Хорватії, на підставі домовлення між ОУН (мельниківської) з урядом А. Павелича, створено на правах консульства українське представництво (голова — В.Войтанівський). З українських поселенців й емігрантів було організовано при хорватській армії («домобрані») у Вараждині «Український легіон», який мав бути висланий на радянський фронт. На доручення німців їх вислали проти партизанів Тіто в Боснії і проти сербських четників, внаслідок чого легіонери (а одночасно і українська група в Хорватії) зазнали переслідувань від комуністичної влади — українські організації були ліквідовані, багатьох їх діячів ув'язнено чи розстріляно, деякі втекли на Захід.

Щойно з кінця 1950-х pp. українці Хорватії отримали можливість організуватися — 1968 року постав Союз русинів-українців Хорватії, з 1970 р. починає виходити журнал «Нова думка» у Вуковарі, у селах і містах відновили діяльність українські гуртки і товариства «Кобзар» (Загреб)^[1], «Осієк»^[2] («Думки з Дунаю», «Літопис Союзу русинів і українців РХ», журнал для дітей «Віночок», «Хвилі з Дунаю» — радіопередача українською мовою та русинським діалектом (Кожної неділі по Хорватському радіо «Вуковар»)^[3]^[4].

Сучасність

За переписом 2001 року в Хорватії проживає 2 337 русинів, які досі зберегли свою регіональну культурну ідентифікацію з сильно або слабше помітною українською самосвідомістю, та 1 977 українців з третьої хвилі переселень XIX-ХХ ст. вже з українською свідомістю та мовою. За релігією більшість українців (71 %) та русинів (87 %) Хорватії належать до католицької церкви (переважно — східного обряду).

За даними перепису 2001 року, основними місцями проживання українців у Хорватії є:

Вуковарсько-Сремська жупанія — 476 осіб
Загреб — 333 осіб
Бродсько-Посавська жупанія — 320 осіб
Сисацько-Мославинська жупанія — 309 осіб
інші регіони — 539

Релігійний склад українців Хорватії за даними перепису населення 2011 року:

	чисельність	католики	православні	протестанти	інші християни	східні релігії	інші релігії	агностики	атеїсти, нерелігійні	не вказано	невідомо
Українці	1 878	1 339	341	6	14	2	1	18	87	68	2
Українці	100,0 %	71,3 %	18,2 %	0,3 %	0,7 %	0,1 %	0,1 %	1,0 %	4,6 %	3,6 %	0,1 %

Основні місця проживання русинів у Хорватії станом на 2001 рік

Релігійний склад русинів Хорватії за даними перепису населення 2011 року:

	чисельність	католики	православні	протестанти	інші християни	східні релігії	інші релігії	агностики	атеїсти, нерелігійні	не вказано	невідомо
Русини	1 936	1 692	89	11	25	-	-	18	75	25	1
Русини	100,0 %	87,4 %	4,6 %	0,6 %	1,3 %			0,9 %	3,9 %	1,3 %	0,1 %

Відомі представники

Генерал Звонимир Червенко, Головнокомандувач Збройних сил Хорватії 1995—1996 рр.

Маніфестації

Українські громадські організації Хорватії

Українська громада Республіки Хорватія
Українська громада міста Загреба
Українське культурно-просвітнє товариство «Кобзар» - Загреб
Українське культурно-просвітнє товариство ім. Івана Франка - Вуковар
Українське культурно-просвітнє товариство ім. Лесі Українки - Осієк
Українське культурно-просвітнє товариство «Україна» - Славонський Брод
Українське культурно-просвітнє товариство ім. Тараса Шевченка - Каніжа
Українське культурно-просвітнє товариство ім. Андрія Пелиха - Шумече
Українське культурно-просвітнє товариство «Карпати» - Липовляни
Українське культурно-просвітнє товариство «Дніпро» - Рієка
Українське культурно-просвітнє товариство «Калина» – Умаґ^[5]

Див. також

Примітки

↑ Кобзар [Архівовано 29 серпня 2010 у Wayback Machine.] Вокально — інструментальний ансамбль Культурно — просвітнього товариства русинів і українців Загреба
↑ 20 років Товариству русинів і українців м. Осієка. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 1 вересня 2010. [Архівовано 2010-01-04 у Wayback Machine.]
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 серпня 2010. Процитовано 1 вересня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2010-08-31 у Wayback Machine.]
↑ Хвилі з Дунаю^{[недоступне посилання з липня 2019]} радіопередача Хвилі з Дунаю
↑ Посольство України в Республіці Хорватія. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 18 квітня 2014. [Архівовано 2015-06-29 у Wayback Machine.]

Література

Посилання

Союз русинів і українців Республіки Хорватія
Культурно — просвітне товариство русинів і українців Загреба УПОРЯДНИКИ Славко Бурда і Борис Гралюк: Українці Хорватії, Загреб, 2002, ISBN 953-96527-0-7
Središnja knjižnica Rusina i Ukrajinaca Hrvatske
Kulturno prosvjetno društvo Ukrajinaca ″Karpati″ Lipovljani
Koordinacija ukrajinske nacionalne manjine u RH
Rusini/Ukrajinci u Hrvatskoj — etape doseljavanja i problem imena
Ljetnja škola ukrajinskog jezika za djecu i omladinu 2010. — u organizaciji Ukrajinske zajednice RH i Ministarstva znanosti, obrazovanja i sporta Vlade RH
Союз русинів і українців Республіки Хорватія Mikluševci u Domovinskom ratu 1991. (Союз Русинох и Українцох Републики Горватскей^{[недоступне посилання з червня 2019]} Дюра Бики: Миклошевци у Отечественей войни 1991. (17,3 MB)
Українці Хорватії. Матеріали та документи / Ред. Славко Бурда:
- Книга перша. — Загреб : Культурно-просвітне товариство русинів і українців Заrpеба, 2002. — 234 с.
- Книга друга. — Загреб : Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар», 2020. — 318 с.
- Книга третя. — Загреб : Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар», 2021. — 388 с.
- Книга четверта. — Загреб : Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар», 2021. — 176 с.
- Книга п'ята. — Загреб : Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар», 2022. — 207 с.
- Книга шоста. — Загреб : Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар», 2023. — 460 с.

[1] Кобзар [Архівовано 29 серпня 2010 у Wayback Machine.] Вокально — інструментальний ансамбль Культурно — просвітнього товариства русинів і українців Загреба

[2] 20 років Товариству русинів і українців м. Осієка. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 1 вересня 2010. [Архівовано 2010-01-04 у Wayback Machine.]

[3] Архівована копія. Архів оригіналу за 31 серпня 2010. Процитовано 1 вересня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2010-08-31 у Wayback Machine.]

[4] Хвилі з Дунаю^{[недоступне посилання з липня 2019]} радіопередача Хвилі з Дунаю

[5] Посольство України в Республіці Хорватія. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 18 квітня 2014. [Архівовано 2015-06-29 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]