Перейти до вмісту

Укуси постільних клопів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Постільні клопи
Дорослий постільний клоп (Cimex lectularius) типової сплющеної овальної форми
Дорослий постільний клоп (Cimex lectularius) типової сплющеної овальної форми
Дорослий постільний клоп (Cimex lectularius) типової сплющеної овальної форми
Інші назвиЦимікоз, укуси постільних клопів, клопи, ураження постільними клопами
СпеціальністьСімейна медицина, дерматологія
СимптомиВід відсутніх до помітних пухирів, свербіж [1][2]
ПочатокВід кількох хвилин до кількох днів після укусу[2]
ПричиниCimex (переважно Cimex lectularius і Cimex hemipterus)[3]
Фактори ризикуПодорожі, уживані меблі[4]
Метод діагностикиНа основі виявлення постільних клопів і симптомів[5]
Диференціальна діагностика[en]Алергічна реакція, короста, герпетиформний дерматит[2]
ЛікуванняСимптоматичне лікування, знищення постільних клопів[2]
ПрепаратиАнтигістамінні препарати, кортикостероїди[2]
ЧастотаВідносно поширене[6]
Класифікація та зовнішні ресурси
CMNS: Cimex lectularius у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Постільні клопи – це вид комах, які живляться людською кров’ю, зазвичай уночі[7]. Їхні укуси можуть призвести до низки наслідків для здоров'я, зокрема висип на шкірі, психологічні наслідки та алергічні симптоми[5]. Укуси постільних клопів можуть призвести до змін на шкірі, від непомітних або невеликих почервонілих ділянок до помітних пухирів[1][2]. Симптоми можуть з’явитися від кількох хвилин до кількох днів після укусу, і зазвичай присутній свербіж[2]. Деякі люди можуть відчувати втому або мати гарячку[2]. Зазвичай уражаються відкриті ділянки тіла, і часто трапляються три укуси поспіль[2]. Укуси постільних клопів не передають інфекційні захворювання[5][7]. Ускладнення рідко можуть включати некроз шкіри або васкуліт[2].

Укуси постільних клопів спричиняють переважно два види комах типу Cimex: Cimex lectularius (звичайний постільний клоп) і Cimex hemipterus, переважно в тропіках[3]. Їхній розмір коливається від 1 до 7 мм[7]. Вони поширюються, переповзаючи між місцями поблизу, або переносяться в особистих речах[2]. Зараження рідко трапляється через відсутність гігієни, але частіше зустрічається в районах з високою щільністю населення[2][8]. Діагностика включає як виявлення клопів, так і наявність сумісних симптомів[5]. Постільні клопи проводять більшу частину свого часу в темних, прихованих місцях, як-от шви матраца або тріщини в стіні[2].

Лікування спрямоване на усунення симптомів[2]. Вивести клопів з оселі часто буває складно, частково оскільки клопи можуть жити до року без їжі[2]. Може знадобитися повторна обробка оселі[2]. Ця обробка може включати нагрівання кімнати до 50 °C (122 °F) протягом понад 90 хвилин, часте прибирання пилососом, прання одягу за високих температур і застосування різних пестицидів[2].

Постільні клопи зустрічаються в усіх регіонах земної кулі[7]. Рівень заражень відносно стабільний, після зростання у 1990-х роках[3][4][6]. Точні причини цього зростання незрозумілі. Серед теорій – зростання масштабів пересування людей, частіший обмін уживаними меблями, посилення уваги до боротьби з іншими шкідниками та збільшена стійкість до пестицидів[4]. Постільні клопи є відомими паразитами людини протягом тисячоліть[2].

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 James, William D.; Berger, Timothy G. та ін. (2006). Andrews' Diseases of the Skin: clinical Dermatology. Saunders Elsevier. с. 446. ISBN 978-0-7216-2921-6.
  2. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 Ibrahim, O; Syed, UM; Tomecki, KJ (березень 2017 р.). Bedbugs: Helping your patient through an infestation. Cleveland Clinic Journal of Medicine. 84 (3): 207—211. doi:10.3949/ccjm.84a.15024. PMID 28322676.
  3. 1 2 3 Jerome Goddard; Richard deShazo (2009). Bed bugs (Cimex lectularius) and clinical consequences of their bites. Journal of the American Medical Association. 301 (13): 1358—1366. doi:10.1001/jama.2009.405. PMID 19336711.
  4. 1 2 3 Kolb A, Needham GR, Neyman KM, High WA (2009). Bedbugs. Dermatol Ther. 22 (4): 347—52. doi:10.1111/j.1529-8019.2009.01246.x. PMID 19580578.
  5. 1 2 3 4 Doggett SL, Russell R (листопад 2009 р.). Bed bugs – What the GP needs to know. Aust Fam Physician. 38 (11): 880—4. PMID 19893834.
  6. 1 2 Doggett, SL; Dwyer, DE; Peñas, PF; Russell, RC (Січень 2012). Bed bugs: clinical relevance and control options. Clinical Microbiology Reviews. 25 (1): 164—92. doi:10.1128/CMR.05015-11. PMC 3255965. PMID 22232375.
  7. 1 2 3 4 Bed Bugs FAQs. Centers for Disease Control and Prevention. 2 травня 2017 р. Архів оригіналу за 22 вересня 2018 р. Процитовано 2 жовтня 2018 р.. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2018-09-22? (довідка)
  8. Hildreth CJ, Burke AE, Glass RM (квітень 2009 р.). JAMA patient page. Bed bugs. JAMA. 301 (13): 1398. doi:10.1001/jama.301.13.1398. PMID 19336718.