Укус змії
![]() | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Укус змії | |
---|---|
![]() | |
Спеціальність | невідкладна медична допомога[d] ![]() |
Причини | напад тваринd ![]() |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | T63.0, W59 (non venimeux), X20 (venimeux) |
DiseasesDB | 29733 |
MedlinePlus | 000031 |
eMedicine | med/2143 |
MeSH | D012909 |
![]() ![]() |
Укус змії, зміїний укус — специфічна травма, зумовлена укусом змії. Зазвичай йдеться про укус отруйної змії, що спричиняє важку інтоксикацію з важкими або летальними наслідками для людини та інших живих організмів. Більшість укусів змій викликані не отруйними зміями. З приблизно 3000 видів змій у світі, лише 15 % вважаються небезпечними для людини[1][2]. З точки зору природи походження цього явища фахівці виділяють дві основні причини. Укус змії є наслідком полювання або засобом самозахисту змії від потенційного або реального ворога[3].
Найпоширенішим і очевидним візуальним симптомом укусу змії є наявність двох колотих ран від ікл плазуна[4] — кусана рана. Симптоматика проявів наслідку укусу різними отруйними плазунами може дуже різнитися залежно від видової приналежності змії. Найпоширенішими симптомами укусів змії є панічний страх постраждалого, що сприяє появі інших симптомів таких, як нудота і блювота, діарея, запаморочення, непритомність, тахікардія і холодний липкий піт тощо[5][6]. Укус отруйної змії може мати серйозні наслідки, залежно від розміру жертви, особливостей прикусу змії, кількості введеної отрути, швидкості поглинання отрути організмом потерпілого і кількості часу між моментом укусу та застосування специфічної інтенсивної терапії[7].

З огляду на те, що постраждалі від укусів змій далеко не завжди повідомляють про факт укусу, у багатьох країнах світу відсутня достовірна статистика цього явища. За оцінками фахівців, щороку у світі від укусів змій страждає близько 2,5 мільйонів людей, з яких близько 125 тисяч помирають[джерело?]. Ті ж дослідження показують, що більшість нещасних випадків з отруйними зміями у північній півкулі трапляються в теплу пору року, особливо в період з квітня по вересень, коли змії дуже активні й багато людей перебувають на відкритому повітрі. Найбільше при цьому страждають мешканці тропічних районів та регіонів з розвинутою рослинницькою галуззю сільського господарства[8]. Більшість жертв — чоловіки у віці від 17 до 27 років. У багатьох регіонах світу, наприклад, в Африці, надзвичайно гостро стоїть проблема нестачі сироватки для лікування такого роду травм[9].
За даними ВООЗ, у всьому світі змії кусають до п'яти мільйонів людей щороку. З них отруйні змії спричиняють значну захворюваність та смертність. Недостатній доступ до медичної допомоги та дефіцит профілактичних мір збільшують ступінь тяжкості травм та їх наслідків.
Більшість укусів змій трапляються в Африці та Південно-Східній Азії. Укуси змії найчастіше зустрічаються серед людей, які живуть у сільській місцевості, малозабезпечених ресурсами, які існують на низьких цінах, немеханічному землеробстві та інших польових професіях. Сільськогосподарські працівники, жінки та діти — це групи, які найчастіше покусані зміями. До тягаря цих травм додається їх соціально-економічний вплив на сім'ї та громади. Жертви дорослого віку часто отримують заробітну плату або доглядають сімейні групи, через що можуть втратити працездатність.
У випадку перебування в районах поширення отруйних змій задля запобігання укусів рекомендується:
- використовувати щільне, міцне взуття з високими халявами.
- оминати кущі й густі чагарники.
- захищати місця зберігання харчів подалі від гризунів; зберігати їжу в контейнерах, захищених від гризунів.
- використовувати довгі палиці або інші придатні для того предмети, щоб «промацувати» ними місця потенційного перебування змій.
- при пересуванні небезпечними місцями створювати шум, гуркіт задля відлякування змій;
- уникати ситуацій, за яких змія опиняється «загнаною в кут» — це провокує її до агресії і нападу;
- у випадку раптової зустрічі з небезпечним плазуном, що виявляє ознаки агресії потрібно спокійно, повільно і без зайвих різких рухів відійти і дати можливість змії відповзти на безпечну відстань;
- пам'ятати, що навіть відрубана і відокремлена від тіла голова змії спроможна впродовж певного часу рефлекторно кусати[10].
- піднімати ліжка над рівнем підлоги та надійно підтягувати москітні сітки під спальні килимки в будинку[11].
Існують доведені та задокументовані факти, що окремі тварини[12] і навіть люди набували імунітету від укусів змій[13].
- ↑ Bites of venomous snakes [Архівовано 2020-01-27 у Wayback Machine.], Barry S., Richard C. Dart, Robert A. Barish
- ↑ Gold, Barry S.; Richard C. Dart, Robert A. Barish (1 de abril de 2002). «Bites of venomous snakes». The New England Journal of Medicine 347 (5): 347-56. ISSN 0028-4793. PMID 12151473. doi:10.1056/NEJMra013477
- ↑ The Global Burden of Snakebite: A Literature Analysis and Modelling Based on Regional Estimates of Envenoming and Deaths
- ↑ VENOMOUS SNAKES
- ↑ Gold, Barry S.; Richard C. Dart; Robert A. Barish (1 April 2002). «Bites of venomous snakes». The New England Journal of Medicine. 347 (5): 347–56.
- ↑ Kitchens C, Van Mierop L (1987). «Envenomation by the Eastern coral snake (Micrurus fulvius fulvius). A study of 39 victims». JAMA. 258 (12): 1615–18. doi:10.1001/jama.258.12.1615. PMID 3625968
- ↑ Snakebite
- ↑ Snake Antivenom Immunoglobulins
- ↑ [Ilona Eveleens: Tödliche Schlangenbisse: Die vergessene Krankheit. In: Die Tageszeitung: taz. 29. August 2018, ISSN 0931-9085]
- ↑ Texaner erlitt Biss von abgetrenntem Schlangenkopf
- ↑ Animal bites. www.who.int (англ.). Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ The Animals That Venom Can't Touch, Jason Bittel
- ↑ Poison pass: the man who became immune to snake venom, Britt Collins
- Barry S. Gold, Willis A. Wingert et al.: Snake venom poisoning in the United States: A review of therapeutic practice. In: Southern Medical Journal, June 1994, 87(6):579-89.
- Barry S. Gold, R. A. Barish: Venomous snakebites: current concepts in diagnosis, treatment, treatment, and management. In: Emerg Med, Clin North Am 1992;10:249-67.
- Greene, Harry W. (1997). Snakes: The Evolution of Mystery in Nature. Berkeley, CA: University of California Press. ISBN 978-0-520-20014-2.
- Stephen P., Mackessy, ed. (2010). Handbook of Venoms and Toxins of Reptiles (2nd ed.). Boca Raton, FL: CRC Press. ISBN 978-0-8493-9165-1.
- Valenta, Jiri (2010). Venomous Snakes: Envenoming, Therapy (2nd ed.). Hauppauge, NY: Nova Science Publishers. ISBN 978-1-60876-618-5.