Улдіс Стабулніекс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Улдіс Стабулніекс
латис. Uldis Stabulnieks
Основна інформація
Дата народження 8 жовтня 1945(1945-10-08)
Місце народження Рига, Латвійська РСР, СРСР
Дата смерті 2012
Поховання Лісовий цвинтар (Рига)[d]
Громадянство Латвія Латвія
Професія композитор, піаніст і співак
Інструменти фортепіано, акордеон
Жанр поп-музика, шлягери, джаз
Лейбл Mikrofona Ieraksti
Нагороди
Cross of Recognition

Улдіс Стабулніекс (латис. Uldis Stabulnieks; *8 жовтня 1945, Рига — †27 вересня 2012) — латвійський композитор, піаніст і співак.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався в музичній середній школі імені Еміля Дарзіня. У 1972 закінчив клас хорового диригування Яніса Думіня в Латвійській державній консерваторії, з 1972 до 1975 продовжив вчитися там же в класі композиції Валентина Уткіна.

Творча діяльність[ред. | ред. код]

У 1965 брав участь у створенні солдатського ансамблю «Звайгзніте» («Зірочка»). З 1969 по 1988 працював концертмейстером естрадного оркестру Латвійського радіо і телебачення. У період з середини 1970-х до початку 1980-х композитор керував ансамблем Латвійської філармонії, який пізніше був перейменований в ВІА «Тіп-топ». У складі цього ансамблю на сцені сяяли такі зірки латвійської естради, як Маргарита Вілцане і Ояр Ґрінберґс. Стабулніекс є автором першого латвійського блюзу, створеного ним в 1972.

« Стабулніекс відомий перш за все як автор естрадних пісень і джазової музики. Його діяльності в цих жанрах притаманні серйозність задумів, відбір високохудожньої поезії і її делікатна, лірично зосереджена подача. »

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • Лауреат міжнародного конкурсу джазових композицій в Монте-Карло (1973)
  • У 1995 нагороджений Великим музичним призом Латвії.
  • 18 листопада 2011 був призначений офіцером Хреста Визнання за заслуги перед латвійською культурою, яскравий творчий внесок в латвійську музику і розвиток театральної музики.
  • 26 лютого 2013 на церемонії нагородження «Призи Латвійських музичних записів 2012» нагороджений Золотим мікрофоном в номінації «Кращий альбом авторських пісень» за альбом «Я люблю це красиве життя».

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • «Дихайте глибше» (латис. Elpojiet dziļi!) — Художній фільм режисера Роланда Калниньша, 1967 — епізодична роль.

Автор музики до фільмів[ред. | ред. код]

  • «Чужі пристрасті» (1983)
  • «В зарослу канаву легко падати» (1986)
  • «Це дивне місячне сяйво» (1987).

Пам'ять[ред. | ред. код]

Похований в Ризі на Лісовому цвинтарі.

Посилання[ред. | ред. код]