Улем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іслам

теч

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридизмМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава
Словник ісламських термінівТермінологія


Улеми (множина від алім (араб. ‎ عالم)— «знавець», «вчений») — збірна назва знавців богослов’я, історико-релігійного передання і етично-правових норм ісламу, як теоретиків, так і практичних діячів в області традиційних форм освіти, судочинства на основі шаріату і виконання обрядів.

Історія поняття[ред. | ред. код]

Слово улем походить від арабського терміну ілм (знання). Улемами називали лише тих осіб, що вирізнялися своєю освітою і вченістю. Внаслідок ускладнення системи наук, визнаних у мусульманському світі, словом улем називали все більшу кількість людей не залежно від галузі і характеру їх знань. Переважно улемами називались релігійні вчені, нащадки пророка. Послідовності у вживанні слова улем не було. Право називатися улемом спричиняло багато суперечок. Улеми розділялись на численні угруповання і спільноти за приналежністю до різних напрямків ісламу, богословсько-правових шкіл, професійних занять і місця проживання. Таким чином, казати про єдину категорію улемів до XV ст. можна лише умовно.
В XVI ст., коли протистояння Османської імперії і сефевідського Ірану перейшло в ідеологічну площину різкого протистояння сунітського і шиїтського ісламу, відбулася консолідація груп, що вважали себе улемами. В Ірані поступово сформувалась ієрархія офіційних духовних керівників маси віруючих — від муджтахідів вищих рангів до мулл; спільною назвою для них почало служити слово улем. В Османській імперії з’явився офіційний глава улемів — муфтій Константинополя.

За умов послаблення мусульманських держав в новий час у них зросла роль різних об’єднань улемів, які часто ставали провідною силою в житті цих держав. Однак у ході секуляризації соціального життя і розвитку освіти в низці мусульманських країн соціальна база улемів звужується.
На сьогодні серед улемів є як прихильники модернізації суспільства, так і прихильники консервативних поглядів.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ислам: Энциклопедический словарь. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. С. 239 — 240 (рос.)