Очікує на перевірку

Улицька Людмила Євгенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Улицька Людмила Євгенівна
Народилася21 лютого 1943(1943-02-21)[1][2][3] (81 рік)
Давлеканово, РРФСР, СРСР
Країна СРСР
 Росія[4]
Діяльністьписьменниця, сценаристка, перекладачка, дитяча письменниця, правозахисниця, прозаїк, драматург
Alma materБіологічний факультет МДУd (1968)
Мова творівросійська
Роки активності1980-ті — тепер. час
Magnum opusСонечка[d]
БатькоEvgeny Yakovlevich Ulitskyd
РодичіУлицький Яків Самійлович
У шлюбі зAndrej Krasulind
Нагороди
CMNS: Улицька Людмила Євгенівна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Улицька.

Людмила Євгенівна Улицька (рос. Людмила Евгеньевна Улицкая; нар. 21 лютого 1943, Давлеканово, Башкирія, Російська РФСР) — радянська і російська письменниця, перекладачка і сценарист.

Життєпис

[ред. | ред. код]

За освітою — біолог, закінчила МДУ.

Перші оповідання вийшли наприкінці 1980-х років, за її сценаріями були зняті фільми: «Сестрички Ліберті» (1990) В. Грамматікова, «Жінка для всіх» (1991) та ін.

Перша книга — «Сонечка» (1992) — увійшла до списку фіналістів премії «Російський Букер» за 1993 рік, «Джузеппе Ацербі» (Італія), була визнана у Франції найкращою перекладною книгою року і відзначена премією «Медічі». Серед відомих творів: романи «Медея і її діти» (1996) і «Казус Кукоцького», повість «Веселі похорони».

Книги перекладені 25 мовами[6].

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

У березні 2014 підписала звернення російських діячів культури проти окупації Криму[7].

У травні 2018 приєдналась до заяви російських літераторів на захист українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого у РФ[8].

У лютому 2022 року засудила напад Росії на Україну. У кінці лютого 2022 року емігрувала з Росії до Німеччини.

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Людмила Улицька. Даніель Штайн, перекладач. — Х. : Фоліо, 2013. — 638 с. — ISBN 978-966-03-6573-5.
  • Людмила Уліцька. Драбина Якова. — Book Chef, 2017. — 592 с. — ISBN 978-617-7347-91-9.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Сценарист:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Babelio — 2007.
  2. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 541–544. — ISBN 5-94848-307-X
  4. ↑ а б LIBRIS — 2015.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ ulickaya.ru (рос.)
  7. ↑ Російські артисти склали альтернативний список на підтримку України. korrespondent.net. 13 березня 2014.
  8. ↑ Литераторы и ученые выступили с заявлением «Спасти Олега Сенцова» // Троицкий вариант, 21.05.2018
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Улицька Людмила Євгенівна
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Улицька Людмила Євгенівна


Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Улицька_Людмила_Євгенівна&oldid=40572491