Улугбек Мірза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Улугбек Мірза
Народився невідомо
Помер 1501
Кабул
Титул емір Кабулу
Термін 1461—1501 роки
Попередник Султан Абу-Саїд
Наступник Абд ар-Раззак Мірза
Конфесія іслам
Рід Тимуриди
Батько Султан Абу-Саїд
Діти 2 сина і 1 донька

Улугбек Мірза (*д/н — 1501) — емір Кабула в 14611501 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Тимуридів. Син Султан Абу-Саїда. Останній у 1461 році призначив Улугбека хакімом (намісником) Кабулу та всього Кабулістану. Втім невдовзі той став майже незалежним, оскільки батько більше приділяв уваги у боротьбіз нападами Хусейна Байкари та протиятонням у північній Персії. Його влада сягала Газні з областю включно на південному заході та Нангархар на півдні.

Після загибелі Султан Абу-Саїда у 1469 році Улугбек Мірза став самостійним. Він не втручався у боротьбу за Мавераннахру та встановив гарні стосунки х Хусейном Байкара, який став володарем Хорасану. Згодом налагодив союзні відносини з Мухаммедом Мукіном Аргуна, намісника Байкари в Кандагарі, видавши за того доньку. Головною загрозу вбачав в посиленні Делійського султанату, що відбулося за волоадря Сікандара Лоді.

Більшу частину життя опікувався збереження миру в середині держави, не проводив активної зовнішньої політику. Користуючись вигідним розташуванням Кабулу, сприяв торгівлі з середньою Азією та Індією, щозабезпечувало постійне наповнення скарбниці. Водночас був покровителем мистецтва, зокрема мініатюри (розвинулася Кабульська школа, що брала початок від перської мініатюри).

У 1495 році придушив повстання сина Міран-шаха Мірзи за підтримуки хазарійців, який втік до Кундуза. Згодом вступив у конфлікт з афганським племенем юсуфзай, очільників племені якого він наказав знищити в Кабулі. Слідом за цим ті вимушені були відступити до кордону з Пеннджабом. Помер у 1501 році. Йому спадкував малолітній син Абд ар-Раззак Мірза при регентстві свого шварґра Мухаммеда Мукіна, якого у 1504 році було повалено Бабуром.

Джерела[ред. | ред. код]

  • M. E. Yapp: Yūsufzay. W: P.J. Bearman, Th. Bianquis, C.E. Bosworth, E. Van Donzel, W.P. Heinrichs: The Encyclopaedia of Islam. New Edition. Volume XI. Leiden: E.J. Brill, 2002, s. 362—363. ISBN 90-04-12756-9.
  • Stephen E. Dale: The Garden of the Eight Paradises. Babur and the Culture of Empire in Central Asia, Afghanistan and India (1483—1530). Leiden Boston: Brill, 2004. ISBN 9004137076.