Ульріх фон Гассель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ульріх фон Гассель
Ulrich von Hassell thumb.jpg
Народився 12 листопада 1881(1881-11-12)
Німецька імперія Анклам, Померанія
Помер 8 вересня 1944(1944-09-08) (62 роки)
Третій Рейх Берлін
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Діяльність Дипломат
Партія Німецька національна народна партія, НСДАП
Дружина Ліза фон Тірпіц
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

У́льріх фон Га́ссель (нім. Ulrich von Hassell) (12 листопада 1881, Анклам — 8 вересня 1944, Берлін) — німецький дипломат, учасник змови проти Гітлера 20 липня 1944.

Біографія[ред.ред. код]

Ульріх фон Гассель на судовому процесі

Ульріх фон Гассель народився 12 листопада 1881 у Померанії, в сім'ї лейтенанта Ульріха фон Гасселя та його дружини Маргарити. У 1899 склав вступні іспити до гімназії імені принца Генріха (Prinz Heinrich Gymnasium), протягом 18991903 вивчав юриспруденцію та економіку в Лозаннському, Тюбінгенському університетах та в Берліні, також був активістом асоціації студентів Тюбінгена. У 1909, після повернення з Циндао та Лондона, перебував на цивільній службі у Міністерстві закордонних справ Німецької імперії, у 1911 був призначений віце-консулом у Генуї. Під час Першої світової війни отримав поранення у груди, беручи участь у битві на Марні 8 вересня 1914, після цього працював приватним секретарем та радником адмірала Альфреда фон Тірпіца. Після закінчення війни, у 1918 Гассель приєднався до Німецької національної народної партії, а вже у наступному році повернувся до Міністерства закордонних справ та до початку 1930-х працював у Римі, Барселоні, Копенгагені та Белграді.

У 1932 став німецьким послом у Королівстві Італія, у 1933 приєднався до Нацистської партії Німеччини (НСДАП), однак виступав проти Антикомінтернівського пакту, який підписали нацистська Німеччина, фашистська Італія та Японська імперія у 1937, замість цього підтримував західнохристиянську спільноту Європи (сам Гассель був членом Ордену св. Іоанна та Німецької протестантської асоціації дворян). У 1938, у результаті так званої кризи Фріче-Бломберга Гітлер відкликав фон Гасселя з посади посла у Римі, однак при цьому повністю не позбавив його можливості працювати у сфері дипломатії. Незабаром після нападу Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 фон Гассель очолив делегацію, що мала заспокоїти уряди країн Північної Європи, які боялися наближення німецької агресії проти їх держав. Після початку Другої світової війни брав участь у розробці планів нейтралізації Гітлера. У цих планах Гассель мав виконувати роль посередника між консервативними опозиційними угрупованнями під головуванням Карла Фрідріха Герделера та генерал-полковником Людвігом Беком і спільнотою Крайзау. Ульріх фон Гассель разом з генералом Беком та Йоганнесом Попіцем розробили план післявоєнної внутрішньої організації Німеччини на випадок, якщо державний переворот у країні буде успішним. У післягітлерівській Німеччині фон Гассель мав бути міністром закордонних справ у тимчасовому уряді.

Однак замах зазнав невдачі, і 29 липня 1944 фон Гассель був заарештований гестапо за підозрою в участі у спробі державного перевороту. 8 вересня, після дводенного судового процесу у Німецькому народному трибуналі (Volksgerichtshof), його було засуджено до смертного вироку, який був виконаний в той же день у в'язниці Плетцензее (Берлін).

Після Другої світової війни було опубліковано щоденники фон Гасселя, що стали важливим доказом діяльності різних антигітлерівських угруповань у нацистській Німеччині.

Родина[ред.ред. код]

З 1911 до моменту смерті у 1944 Ульріх фон Гассель був одружений на Лізі фон Тірпіц (доньці адмірала Альфреда фон Тірпіца). Мав чотирьох дітей (дві доньки та два сина) від цього шлюбу.

Посилання[ред.ред. код]