Ульяницький Олег Миколайович

Ульяницький Олег Миколайович
Солдат
Загальна інформація
Народження	7 липня 1968(1968-07-07) Хмільна
Смерть	29 серпня 2014(2014-08-29) (46 років) Червоносільське
Громадянство	Україна
Псевдо	«Контра»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	«Донбас»
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Микола́йович Ульяни́цький — солдат резерву МВС України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Брав участь у Революції Гідності. В часі війни — доброволець, стрілець, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас». Був серед військових, котрі визволяли Артемівськ, Лисичанськ, Попасну.

Загинув 29 серпня 2014 року при спробі виходу з оточення в Іловайську — розстріляний російськими військовиками в «зеленому коридорі смерті» — їхав у кузові броньованого КАМАЗу в складі автоколони батальйону «Донбас». Коли автівка вже доїжджала до Червоносільського, по ній вистрілив російський танк, кабіну розірвало, потім здетонував боєкомплект у кузові. Олег Ульяницький здійснював вогневе прикриття пораненим бійцям, при цьому сам був смертельно поранений. Тоді ж загинули Владислав Стрюков — «Стаф», Віктор Дмитренко-«ВДВ», Руслан Рябов — «Руха», Артур Чолокян — «Кавказ», Сергій Дятлов — «СВД», Маламуж Олександр — «Рус», Василь Білий — «Лисий».

Перебував у переліку зниклих безвісти та полонених. Тимчасово похований 3 вересня 2014-го як невпізнаний герой у Дніпропетровську. Впізнаний за експертизою ДНК, перепохований 13 червня 2015-го на київському Південному кладовищі.

Нагороди

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

• 15 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Джерела

• Указ Президента України від 15 вересня 2015 року № 546/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
• Ульяницький Олег Миколайович
• Олег Ульяницький
• Олег Миколайович Ульяницький