Улюкаєв Олексій Валентинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Улюкаєв Олексій Валентинович
Улюкаев Алексей Валентинович.png
Народився 23 березня 1956(1956-03-23) (60 років)
Москва
Громадянство Росія
Діяльність економіст[d], політик і банкір[d]
Alma mater Московський державний університет імені Ломоносова
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Олексі́й Валенти́нович Улюка́єв (рос. Улюкаев Алексей Валентинович; * 23 березня 1956, Москва) — російський економіст та державний діяч. В 2000-2004 перший заступник міністра фінансів РФ, 2004-2013 перший заступник Голови Центрального банку Росії. В 20132016 рр. міністр економічного розвитку Російської Федерації.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в московській татарській сім'ї. Батько був аспрантом московського інституту інженерів землеустрою, пізніше став професором цього ж ініституту, дід працював двірником.

Закінчив економічний факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова (1979), аспірантуру економічного факультету МГУ (1982). Доктор економічних наук. Тема кандидатської дисертації: «Об'єктивні основи та шляхи розвитку науково-виробничої інтеграції в сільському господарстві»

Наприкінці 1980-х років належав до так званої «московсько-ленінградської економічної школи» (семінар в с. Зміїна гірка) майбутніх російських реформаторів разом з Т. Гайдаром, А. Чубайсом, П. Авеном С. Глазьєвим, О. Шохіним, А. Кохом та іншими.

Політико-економічні погляди[ред.ред. код]

З самого початку російських економічних реформ 1990-х років Улюкаєв був правою рукою, помічником та застпуником Єгора Гайдара. Один з співзасновників «Союзу Правих Сил» — партії впливових фінансистів, підприємців та чиновників РФ. 1 грудня 1999 під ім'ям Улюкаєва на сайті «Полит.ру» була оприлюднена стаття (пізніше була видана окремою брошурою[1]) під назвою «Правый поворот». Сучасні оглядачі оцінилиїї як ідеологічний та програмний маніфест раннього путінізму. Пізніше стало відомо, що дійсним автором тексту був російський право-націоналістичний публіцист Єгор Холмогоров.

В маніфесті Улюкаєв одразу ж висловив своє ставлення до ролі президентської влади в політичній структурі РФ:

«У демократичній республіці (якою за нинішньою конституцією є Росія) праві підтримували і будуть підтримувати тверду президентську владу... Послаблювати і підточувати сьогодні сильну президентську владу в Росії було б найбільшою політичною безвідповідальністю.»

Також там зокрема наголошувалося «збільшення військових витрат». Одразу після виходу у світ цього маніфесту тодішній міністр фінансів РФ Олексій Кудрін призначив Улюкаєва своїм першим заступником.

Чисельні критики та аналітики називають Улюкаєва членом табору так званих «системних лібералів» путінського режиму. Його відносять до прихильників так званого монетаристського напрямку розвитку економіки, зараховують до прихильників приватизації великих об'єктів держвласності, як одного з джерел поповнення бюджету, близьким за поглядами до А. Чубайса та О. Кудріна.[2]

Арешт[ред.ред. код]

В ніч з 14 на 15 листопада 2016 був заарештований, як офіційно було повідомлено в російських змі, «на місці злочину при отриманні хабара розміром в $ 2 млн». О пів третього ночі 15 листопада Слідчий Комітет РФ спільно з ФСБ порушив кримінальну справу проти Улюкаєва по звинуваченню у «вимаганні хабара»[3].

Після затримання при слуханні у Басманному суді утримався від дачі свідчень. Лише зявив, що утримує двох неповнолітніх дітей та літніх батьків, також попросив долучити до справи документи про те, що страждає на атеросклероз, гіпертонію та іншими захворюваннями.

Басманний суд вибрав мірою запобіжного західу «домашній арешт».

Після закінчення судебної процедури стало відомо, что президент Росії Путін підписав наказ про звільнення Улюкаєва з посади міністра з формулою «із-за втрати довіри».

Висловлювання[ред.ред. код]

« Якщо ваші доходи і витрати рублеві, вам повинно бути абсолютно все одно, який там курс.[4]  »

Цікаві факти[ред.ред. код]

Улюкаєв писав і пише вірші. Один з них, надрукований у 2011 і присвячений сину, закликає його «їхати звідси»:

Езжай, мой сын, езжай отсель
На шарике найдёшь теперь
Немало мест, где шаг вперёд

Необязательно пятьсот
Шагов назад, где, говорят,
Не всё всегда наоборот

Где не всегда конвойный взвод
На малых выгонят ребят
Где не всегда затычку в рот
Бывает — правду говорят

Бывает голова вверху
А ниже — ноги
Где в хлеб не сыпали труху
И не смеялись над убогим:
Ха-ха, хе-хе, хи-хи, ху-ху

О боги![5]

Друковані праці[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. А. В. Улюкаев. ПРАВЫЙ ПОВОРОТ. Программа правильной жизни, здоровой экономики и честной политики. — М.: "Издательство Стрелец", 1999. (на сайті «Вики-Традиция»)
  2. Кямран Агаев об Улюкаеве, МЭР и путинской кадровой вакханалии. «Каспаров.ру», 17.11.2016
  3. Згідно до частини 6 статті 290 КК РФ ("Одержання хабара особою, яка займає державну посаду Російської Федерації, з вимаганням хабара і в особливо великому розмірі")
  4. Улюкаев: Если доходы и расходы рублевые, вам должно быть все равно, какой там курс. — Комсомольська правда, 8.11.2014
  5. Алексей Улюкаев. Я из вселенной Гуттенберга. Стихи. — журнал «Знамя», №10, 2011

Посилання[ред.ред. код]