Улісс Грант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Улісс Сімпсон Грант
Ulysses Simpson Grant
Улісс Сімпсон Грант
18-й Президент Сполучених Штатів Америки
4 березня 1869 — 4 березня 1877
Попередник: Ендрю Джонсон
Наступник: Резерфорд Хейз
 
Партія: Партія вігів (до 1854 року)Республіканська партія США (18541893)
Віросповідання: Методизм
Народження: 27 квітня 1822(1822-04-27)
Пойнт-Плезант, штат Огайо
Смерть: 23 липня 1885(1885-07-23) (63 роки)
Маунт-Макгрегор (штат Нью-Йорк
Батько: Джессі Рут Грант
Мати: Ганна Сімпсон
Дружина: Джулія Дент Грант
Діти: Фредерік Дент Грант (син)
Улісс Сімпсон Грант молодший (син)
Еллен Уреншел Грант (дочка)
Джессі Рут Грант (син)
 
Військова служба
Роки служби: 18391885
Приналежність: Армія США
Звання: US-O11 insignia.svg Генерал армії
Битви: Американо-мексиканська війна
Громадянська війна у США
Автограф: Автограф

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Wikisource-logo.svg Роботи у  Вікіджерелах

У́лісс Сі́мпсон Гра́нт (англ. Ulysses Simpson Grant, ім'я при народженні англ. Hiram Ulysses Grant, тобто Гайрем Улісс Грант; 27 квітня 182223 липня 1885) — американський політичний і військовий діяч, полководець військ півночі в роки Громадянської війни в США, генерал армії1866 по 1868). З 1869 по 1877 — 18-й президент США. Не зважаючи на його нескороминущу славу як полководця, історики розцінюють його президентство досить стримано. Портрет Гранта зображений на банкноті номіналом 50 доларів.

Молодість[ред.ред. код]

Хайрам Улісс Грант народився 27 квітня 1822 року в містечку Пойнт-Плезант, штат Огайо (ім'я Сімпсон насправді — прізвище матері Улісса). Батьки його, шотландського походження, були люди бідні.

Закінчивши в 1843 р. курс у Військової академії у Вест-Пойнті, Грант служив в піхотному полку на міссурійському кордоні; тут йому доводилося воювати з індіанцями. У 1845 р., коли почалася війна з Мексикою, полк Гранта послали на територію Техасу. Улісс Грант брав діяльну участь в подальших військових діях. У 1854 р. він пішов з військової служби і поселився в Сент-Луїсі, ставши фермером; пізніше переселився в Гален, в штат Іллінойс, до батька, який займався шкіряним промислом.

Громадянська війна[ред.ред. код]

Коли почалася громадянська війна, в Галені утворився волонтерський загін, який і вибрав Гранта своїм начальником. За дорученням губернатора штату Іллінойс Грант організував протягом двох місяців 21 полк і був призначений командиром одного з них. Незабаром він фактично став командиром всіх волонтерських військ, зосереджених в північній Міссурійській області, і 23 серпня був призначений бригадним генералом волонтерів. У подальшому ході війни скоро виявилися видатні стратегічні здібності Гранта, особливо при взятті на початку 1862 р. фортів Генрі і Донельсона. Грант став національним героєм; на нього поступово покладалися все важливіші завдання з командування військами.

У липні 1863 р. Гранту після довгої облоги вдалося примусити до здачі Віксбург. У грудні 1863 р. конгрес ухвалив вибити золоту медаль на честь Гранта і готував подяку йому і його армії. У березні 1864 р. конгрес запровадив чин генерал-лейтенанта армії, і президент Абрахам Лінкольн негайно ж подарував його Гранту, якому услід за тим доручено було головне керівництво військовими діями проти армії конфедератів. Через рік після цього, в квітні 1865 р., після цілого ряду наполегливих битв Грант примусив генерала Лі здатися зі всією армією і цим поклав край громадянській війні.

У 1866 р. йому було надано конгресом спеціально для нього титул «генерала армії». У 1867 р. він тимчасово обіймав посаду військового міністра. У цьому ж році в честь нього було названо друге найбільше дерево у світі — Секвоядендрон «Генерал Грант».

Президентство[ред.ред. код]

Широка популярність Гранта спонукала республіканську партію висунути його кандидатуру на виборах, й у листопаді 1868 р. він був обраний президентом більшістю 206 голосів проти 88. Головне завдання внутрішньої політики у цей період президентства Гранта було встановлення нормальних стосунків з Півднем; у сфері міжнародної політики на першому плані стояли дипломатичні переговори з «алабамського питання».

Ulysses S. Grant.jpg

У 1872 р. Грант знов був обраний президентом. Другий період президентства Гранта ознаменувався сильним внутрішнім розбратом серед республіканської партії, і навіть розкриттям значних корупційних справ республіканської адміністрації. Вибори в конгрес восени 1874 р. дали більшість демократичній партії. При закінченні другого періоду президентства прибічники Гранта мали намір виставити його втретє; але встановлена ще з часів Джорджа Вашингтона традиція, через яку ніхто не може бути обраним президентом більше ніж двічі, виявилася настільки сильною, що у республіканському конвенті 1876 р. Грант не був висунутий у кандидати.

Останні роки[ред.ред. код]

Повернувшись у приватне життя, Грант здійснив навколосвітню подорож; пізніше він пробував займатися комерційними підприємствами, але терпів невдачі. У зв'язку з його скрутним становищем друзі і шанувальники Гранта зібрали фонд в 250 тис. доларів, відсотки від якого становили головні засоби до його життя. У 1884 р. утворена його синами фірма, що займалася широкими спекуляціями (без відома самого Гранта), зазнала краху та призвела до повного розорення Гранта. Побоюючись впасти у крайню бідність, Грант розпочав літературну працю й опублікував ряд статей у журналі The Century Magazine, крім того, він склав мемуари про свою військову діяльність.

Помер 23 липня 1885 р. у містечку Маунт-Макгрегор (штат Нью-Йорк). За декілька місяців до його смерті конгрес, визнавши заслуги Гранта і його тяжке становище, прийняв акт, за яким Гранту була призначена пенсія в розмірі окладу генерала.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3. (англ.)

Література[ред.ред. код]

  • Badeau, Adam. Military History of Ulysses S. Grant, from April, 1861, to April, 1865. 3 vols. 1882. (англ.)
  • Ballard, Michael B., Vicksburg, The Campaign that Opened the Mississippi, University of North Carolina Press, 2004, ISBN 0-8078-2893-9. (англ.)
  • Ed Bearss, The Vicksburg Campaign, 3 volumes, Morningside Press, 1991, ISBN 0-89029-308-2. (англ.)
  • Carter, Samuel III, The Final Fortress: The Campaign for Vicksburg, 1862—1863 (1980) (англ.)
  • Bruce Catton, Grant Moves South, Little, Brown & Co., 1960, ISBN 0-316-13207-1. (англ.)
  • Catton, Bruce, Grant Takes Command, Little, Brown & Co., 1968, ISBN 0-316-13210-1. (англ.)
  • Bruce Catton, U. S. Grant and the American Military Tradition (1954) (англ.)
  • Cavanaugh, Michael A., and William Marvel, The Petersburg Campaign: The Battle of the Crater: "The Horrid Pit, " June 25-August 6, 1864 (1989) (англ.)
  • Conger, A. L. The Rise of U.S. Grant (1931) (англ.)
  • Davis, William C. Death in the Trenches: Grant at Petersburg (1986). (англ.)
  • Fuller, Maj. Gen. J. F. C., Grant and Lee, A Study in Personality and Generalship, Indiana University Press, 1957, ISBN 0-253-13400-5. (англ.)
  • Gott, Kendall D., Where the South Lost the War: An Analysis of the Fort Henry-Fort Donelson Campaign, February 1862, Stackpole Books, 2003, ISBN 0-8117-0049-6. (англ.)
  • Johnson, R. U., and Buel, C. C., eds., Battles and Leaders of the Civil War. 4 vols. New York, 1887-88, often reprinted
  • Lewis, Lloyd. Captain Sam Grant (1950), pre-Civil War (англ.)
  • McWhiney, Grady, Battle in the Wilderness: Grant Meets Lee (1995) (англ.)
  • McDonough, James Lee, Shiloh: In Hell before Night (1977). (англ.)
  • McDonough, James Lee, Chattanooga: A Death Grip on the Confederacy (1984). (англ.)
  • Maney, R. Wayne, Marching to Cold Harbor. Victory and Failure, 1864 (1994). (англ.)
  • Matter, William D., If It Takes All Summer: The Battle of Spotsylvania (1988) (англ.)
  • Miers, Earl Schenck., The Web of Victory: Grant at Vicksburg. 1955. (англ.)
  • Rhea, Gordon C., The Battle of the Wilderness May 5—6, 1864, Louisiana State University Press, 1994, ISBN 0-8071-1873-7. (англ.)
  • Rhea, Gordon C., The Battles for Spotsylvania Court House and the Road to Yellow Tavern May 7—12, 1864, Louisiana State University Press, 1997, ISBN 0-8071-2136-3. (англ.)
  • Rhea, Gordon C., To the North Anna River: Grant and Lee, May 13—25, 1864, Louisiana State University Press, 2000, ISBN 0-8071-2535-0. (англ.)
  • Rhea, Gordon C., Cold Harbor: Grant and Lee, May 26 — June 3, 1864, Louisiana State University Press, 2002, ISBN 0-8071-2803-1. (англ.)
  • Miller, J. Michael, The North Anna Campaign: "Even to Hell Itself, " May 21-26, 1864 (1989). (англ.)
  • Simpson, Brooks D, Ulysses S. Grant: Triumph Over Adversity, 1822—1865 (2000). (англ.)
  • Steere, Edward, The Wilderness Campaign (1960) (англ.)
  • Sword, Wiley, Shiloh: Bloody April. 1974. (англ.)
  • Williams, T. Harry, McClellan, Sherman and Grant. 1962. (англ.)
  • Porter, Horace, Campaigning with Grant (1897, reprinted 2000) (англ.)
  • Sherman, William Tecumseh, Memoirs of General William T. Sherman. 2 vols. 1875. (англ.)
  • Simon, John Y., ed., The Papers of Ulysses S. Grant, Southern Illinois University Press (1967-) multivolume complete edition of letters to and from Grant. (англ.)


Попередник:
Ендрю Джонсон
18651869
Seal of the President of the United States.svg
18-й Президент США

4 березня 186919 вересня 1877
Наступник:
Резерфорд Хейз
18771881