Уманська вулиця (Київ)
| Уманська вулиця Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Чоколівка |
| Район | Солом’янський |
| Назва на честь | м. Умань |
| Колишні назви | |
| 490-та Нова | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1500 м |
| Координати початку | 50°26′43.2143″ пн. ш. 30°28′50.3594″ сх. д. / 50.445337306° пн. ш. 30.480655389° сх. д.G O |
| Координати кінця | 50°26′15.7873″ пн. ш. 30°27′6.8864″ сх. д. / 50.437718694° пн. ш. 30.451912889° сх. д.G O |
| поштові індекси | 03087 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Навчальні заклади | ЗОШ № 164 |
| Парки | Парк імені Сергія Параджанова, парк «Супутник» |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11735 |
| У проєкті OpenStreetMap | r416580 |
| Мапа | |
 | |
 Уманська вулиця у Вікісховищі  | |
У́манська ву́лиця — вулиця в Солом'янському районі міста Києва, місцевість Чоколівка. Пролягає від проспекту Повітряних Сил до Чоколівського бульвару. Між початком вулиці та вулицею Карела Чапека наявна перерва у проляганні вулиці.
Прилучаються вулиці Карела Чапека, Генерала Воробйова, Пилипа Козицького, Джохара Дудаєва та Івана Світличного.
Виникла в середині XX століття і разом з вулицею Ушинського входила до складу 490-ї Нової вулиці. Сучасна назва — з 1953 року[1], на честь міста Умань Черкаської області.
Від 1960 року до ув'язнення в 1973 році на вулиці Уманській, 35, кв. 20 мешкав дисидент Іван Світличний зі своєю дружиною Леонідою Терещенко. Враження від нового місця проживання Світличний виклав у листі до сестри:
«Цього листа я тобі пишу з нової, СВОЄЇ квартири. Це — по дорозі з центру на аеродром. Місце хороше, старих будинків і близько немає, кругом одні новобудови, планування чудесне, до центру — 20 хвилин тролейбусом».
Нове житло сприймалося Світличними дещо ідеалізовано, оскільки перед цим вони мешкали в переобладнаній на кімнату келії Флорівського монастиря, разом з сім'єю Леоніди Світличної. Микола Плахотнюк порівнював її з «рукавичкою», а Василь Стус — із «голубником» через майже постійну присутність гостей. Сюди часто навідувалися Алла Горська, Василь Симоненко, Василь Стус, Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Іван Дзюба, який жив неподалік, та низка інших представників творчої молоді з усієї УРСР. У спогадах сучасників квартира на Уманській постає як мультифункціональний відкритий простір. Там відбувалися колективні вечері, академічні дискусії, читання поезій, «відкриття» творчості заборонених митців «розстріляного відродження», прослуховування віршів в авторському виконанні поетів на журналістському магнітофоні «Весна».
- Храм преподобного Сергія Радонезького (буд. № 14)
- Загальноосвітня школа № 164 (буд. № 33)
- Технічний ліцей НТУУ «КПІ» (буд. № 39)
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 29 грудня 1953 року № 2610 «Про найменування міських вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 674. Арк. 104–113. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
- Уманська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Уманська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 168.
- Уманська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 230. — ISBN 5-88500-070-0.
- Уманська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 282. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Уманська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
