Уманський Самуїл Абрамович
Уманський Самуїл Абрамович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
22 січня 1888 Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 29 січня 1959 (71 рік) | |||
Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна |
Російська імперія СРСР | |||
Жанр | карикатура і плакат | |||
Навчання | Київське художнє училище | |||
Діяльність | графік | |||
|
Самуїл Абрамович Уманський (псевдонім Самум; нар. 21 січня 1888, Маріуполь — пом. 29 січня 1959, Київ) — український радянський графік.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 21 січня 1888 року в місті Маріуполі (тепер Донецька область, Україна). 1912 року закінчив Київське художнє училище.
З 1923 року жив в Україні, систематично виступав у жанрі політичної сатири у газетах і журналах. Під час німецько-радянської війни у 1941—1943 роках в Алма-Аті створив багато агітвікон. Працював у журналі «Перці»[1].
Помер у Києві 29 січня 1959 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Серед малюнків:
- «Берлінський тріумфатор» (1938);
- «Біля свіжої могили» (1943);
- «Чистокровні янкі» (1948);
- «Загробний диригент» (1951);
- «Вік живи — вік учись» (1956);
- плакати
- «Більше теплих речей для Червоної армії!» (1942);
- «Рукавиць теплих кожна пара Зміцнює червоноармійську силу удару» (1940-ві).
Тиражні плакати художника зберігаються в колекції Фонду Марджані. В Архіві відділу образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України у Києві зберігаються його роботи і матеріали про нього[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Трамвай мистецтв.(рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 203.