Уманський Самуїл Абрамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уманський Самуїл Абрамович
Народження 22 січня 1888(1888-01-22)
Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть 29 січня 1959(1959-01-29) (71 рік)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Жанр карикатура і плакат
Навчання Київське художнє училище
Діяльність графік

Самуїл Абрамович Уманський (псевдонім Самум; нар. 21 січня 1888, Маріуполь — пом. 29 січня 1959, Київ) — український радянський графік.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 січня 1888 року в місті Маріуполі (тепер Донецька область, Україна). 1912 року закінчив Київське художнє училище.

З 1923 року жив в Україні, систематично виступав у жанрі політичної сатири у газетах і журналах. Під час німецько-радянської війни у 1941—1943 роках в Алма-Аті створив багато агітвікон. Працював у журналі «Перці»[1].

Помер у Києві 29 січня 1959 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Серед малюнків:

  • «Берлінський тріумфатор» (1938);
  • «Біля свіжої могили» (1943);
  • «Чистокровні янкі» (1948);
  • «Загробний диригент» (1951);
  • «Вік живи — вік учись» (1956);
плакати
  • «Більше теплих речей для Червоної армії!» (1942);
  • «Рукавиць теплих кожна пара Зміцнює червоноармійську силу удару» (1940-ві).

Тиражні плакати художника зберігаються в колекції Фонду Марджані. В Архіві відділу образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України у Києві зберігаються його роботи і матеріали про нього[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]