Уманський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уманський повіт
Uman r.gif
Герб повітового центру
Kiev gub (1863) uman.PNG
Губернія Київська губернія
Центр Умань
Створений 1797
Площа близько 4270 км²
Населення 322 688 осіб (на 1897 рік) осіб 
Наступники Уманська округа

У́манський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Київської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Умань

Опис[ред. | ред. код]

Станом на 1886 рік налічував 164 сільських громади та 213 поселень у 20 волостях. Населення — 200564 особи (98843 чоловічої статі та 101721 — жіночої), 30744 дворових господарства[1].

Земля повіту
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 221418 169200
Приватної власності 151241 109669
Надільної власності 912 900
Казенної власності 10690 1109
Іншої власності 6874 5391
Загалом 391135 286269

В кінці XIX — на початку XX ст. до складу Уманського повіту входило 18 волостей (територія сучасних Монастирищенського, Христинівського, Маньківського і Тальнівського районів Черкаської та Новоархангельського району Кіровоградської областей). Повіт межував із Звенигородським, Таращанським, Липовецьким, Гайсинським та Балтським повітами.

До складу повіту входили місто Умань, 7 містечок (Антонівка, Дубова, Буки, Іваньки, Покотилове, Тальне, Торговиця), 141 село, 15 селищ (деревень), 456 хуторів і ферм.

За всеросійським переписом 1897 року в повіті проживало 322 688 осіб, з них 106 111 чоловіків та 162 519 жінок.

Наприкінці 1917 року пройшли вибори до Всеросійських установчих зборів. У виборах взяло участь 149 283 особи повіту, що становили 73,4 % усіх виборців. Голоси при голосуванні по місту Умань та повіту розподілились таким чином (у %):

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

на 1861 рік[ред. | ред. код]

33 волості: Багвянська, Буцька, Верхняцька, Воронянська, Гордашівська, Добрянська, Дубівська, Зелено-різька, Іваньська, Кузьминська, Ладижинська, Майданецька, Максимівська, Мушурівська, Оксанинська, Пеньонжківська, Перегонівська, Підвисоцька, Покотилівська, Полонистська, Попівська, Посухівська, Ризинська, Рижівська, Рогська, Романівська, Русанівська, Тальновецька, Тальянська, Хижнянська, Шельпахівська, Шукайводська, Ягубецька.[2]

на 1885 рік[ред. | ред. код]

Перепис населення[ред. | ред. код]

1808 рік. Перепис євреїв Уманського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Кіевскія губернскія вѣдомости № 42, відділ II, частина офіційна від 21 жовтня 1861, с. 535 (рос. дореф.)
  3. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 168 с. ISBN 966-8201-26-4

Джерела[ред. | ред. код]