Умберто Нобіле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Умберто Нобіле
італ. Umberto Nobile
Umberto Nobile NYWTS.jpg
Умберто Нобіле і його собака Тітіна, 1926 р.
Народився 21 січня 1885(1885-01-21)[1][2][3]
Лауро, Провінція Авелліно, Кампанія, Італія
Помер 30 липня 1978(1978-07-30)[1][2][3] (93 роки)
Рим, Італія
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy.svg Італія
Діяльність мандрівник-дослідник, авіакосмічний інженер, політик, військовослужбовець, інженер
Alma mater Неапольський університет імені Фрідріха II
Володіє мовами італійська[1]
Членство Папська академія наук[4]
Посада член Палати депутатів Італії[d] і member of the Constituent Assembly of Italy[d]
Військове звання Дивізійний генерал
Нагороди
IMDb nm0633501
Сторінка в Інтернеті legislature.camera.it/chiosco.asp?cp=1&position=Assemblea%20Costituente\I%20Costituenti&content=altre_sezioni/assemblea_costituente/composizione/costituenti/framedeputato.asp?Deputato=1d9610

Умбе́рто Но́біле (італ. Umberto Nobile; 21 січня 1885, Лауро, Королівство Італія  — 30 липня 1978, Рим, Італія) — італійський дирижаблебудівник, дослідник Арктики, генерал. Нобіле був розробником і пропагандистом напівжорстких дирижаблів під час «Золотого Століття Авіації» між двома світовими війнами. Його насамперед пам'ятають за проектування та пілотування дирижабля «Норвегія» , який, найімовірніше, був першим літальним апаратом, який 12 травня 1926 р. досяг Північного полюса (те, що експедиція на літаку досягла полюса на кілька днів раніше, піддається сумніву) , і який, безперечно, першим перелетів через полярні льоди з Європи в Америку.

Нобіле у 1928 р. полетів на розробленому ним дирижаблі «Італія», другому полярному дирижаблі. Ця експедиція закінчилася аварією, частина екіпажу загинула, для порятунку вцілілих були здійснені міжнародні рятувальні експедиції. Серед інших у експедиції брав участь Адольф Гуль.

Після повернення до Італії Нобіле зустріли захоплені натовпи італійців. Однак італійська і зарубіжна преса почала звинувачувати його у катастрофі й у тому, що він залишив свій екіпаж, полетівши першим. До цього додалися непрості відносини Нобіле з деякими впливовими фашистами.

У 1931 році Нобіле поїхав в СРСР, де 5 років працював над створенням дирижаблів.

У 1936 році він повернувся в Італію, де продовжував викладати, але в 1939 році виїхав до США. Після поразки фашизму в 1945 році італійські ВПС зняли з Нобіле всі обвинувачення, і він був відновлений в чині генерал-майора. Нобіле продовжував викладати в університеті Неаполя. У 1946 році балотувався в Установчі збори як незалежний кандидат за списками Італійської комуністичної партії.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. а б SNAC
  4. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/nobile.html

Посилання[ред. | ред. код]