Умберто Саба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Умберто Саба
італ. Umberto Saba
Umberto Saba.jpg
Ім'я при народженні італ. Umberto Poli
Псевдо Umberto Saba і Umberto Chopin Poli
Народився 9 березня 1883(1883-03-09)[1][2][…]
Трієст, Австро-Угорщина
Помер 25 серпня 1957(1957-08-25)[1][4][…] (74 роки)
Горіція, Фріулі-Венеція-Джулія, Італія
Країна Flag of Italy (1946–2003).svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність поет, письменник, есеїст, журналіст
Alma mater Пізанський університет
Мова творів італійська[2] і словенська
Роки активності з 1900
Жанр Канцона, сонет, Терцина, есей і роман
Діти Linuccia Sabad
Автограф Umberto Saba signature.svg
Нагороди

CMNS: Умберто Саба у Вікісховищі

Умберто Саба (справжнє прізвище Полі, Poli; 9 березня 1883 — 25 серпня 1957) — італійський письменник, поет.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Трієсті, який входив тоді до складу Австро-Угорщини, в сім'ї торгового агента — венеціанця зі знатної родини Уго Едуардо Полі і тріестінської єврейки Феліції Рахілі Коен. Його батько прийняв іудаїзм, щоб одружитися з матір'ю. Однак батьки розлучилися ще до народження сина, батько змушений був покинути Трієст, оскільки був італійським громадянином і прихильником ірредентизму (тобто приєднання до Італії всіх населених італійцями територій, в тому числі Трієста). Вперше побачив свого батька в 20 років.

Велику роль в житті Умберто зіграла годувальниця словенка Жозефа Габровіч Шкобар або, як її називали, Пеппа або Пеппа Сабац. Кілька років він жив в її будинку. Пеппа, у якої нещодавно помер син, стала його другою матір'ю. Згодом у віршах він зображує роки життя у Пеппи як найщасливіші.

Працював деякий час учнем (після третього або четвертого класу гімназії) в одному з торгових домів Трієста. Закінчив середню освіту в Королівській Академії торгівлі та навігації. Деякий час служив юнгою на торговому судні.

У 1903 році вступив до Пізанського університету, де вивчав спочатку італійську літературу, потім — археологію, німецьку мову і латинь. На початку XX століття намагався займатися скрипкою. У 1904 році через сварку з одним скрипалем Уго К'єза впав у депресію, яка з часом розвинулася в серйозне нервове захворювання. У той же час повернувся в Трієст, писав вірші і замітки для газети; перші вірші підписував псевдонімом Умберто Шопен Полі.

Як громадянин Італії в 1907—1908 роках був на службі в італійській армії в Салерно. Повернувся в Трієст в вересні 1908 року. В 1909 одружився з Кароліною Вельфлер (Ліна його віршів). У 1910 народилася дочка Лінучча.

У 1911 на власні кошти видає першу книгу «Вірші», вперше використовує псевдонім «Саба» (походження невідоме — може від імені годувальниці, від єврейського «Саба» — «хліб, дідусь»).

У роки першої світової війни Саба, що не цікавиться політикою, схиляється все ж до підтримки позиції втручання газети Il Popolo d'Italia, яка видається Муссоліні (за втручання у війну на боці Антанти для приєднання Трієста і інших австрійських територій, населених італійцями).

Покликаний на військову службу в Касальмаджоре в табір австрійських військовополонених, як писар, потім в 1917 році на аеродром для заготовки пиломатеріалів для літаків.

В цей час читав Ніцше і в результаті погіршення психічного стану потрапив у військовий госпіталь в Мілані (1918).

У 1921 році видав перший варіант своєї Книги пісень (Il canzoniere). Надалі двічі перевидавав, доповнюючи новими віршами. З 1922 року дружба з Джакомо Бенедетті і співробітництво в Primo Tempo. У 1926 році увійшов до групи письменників, які співпрацювали в журналі Solaria (до 1934 року) Присвячений Сабі окремий номер журналу (1928) означав остаточне визнання його як поета.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Саба Умберто // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 463. — ISBN 966-692-744-6.