Умберто II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Умберто II
італ. Umberto II
Умберто II
Кронпринц Умберто в 1944
Умберто II
Прапор
4-й Король Італії
Прапор
9 травня — 12 червня 1946
Прем'єр-міністр: Альчіде де Гаспері
Попередник: Віктор Емануїл III
Наступник: Титул скасовано
Прапор
1-й Регент Королівства Італія
Прапор
5 червня 1944 — 9 травня 1946
Прем'єр-міністр: П'єтро Бадольйо (5-9 червня 1944)
Іваное Бономі (18 червня 1944—19 червня 1945)
Ферруччо Паррі (21 червня-8 грудня 1945)
Альчіде де Гаспері (10 грудня 1945—9 травня 1946)
Монарх: Віктор Емануїл III
Наступник: Альчіде де Гаспері
 
Ім'я при народжені: Умберто Нікола Томазо Джованні Марія ді Савойя (італ. Umberto Nicola Tommaso Govanni di Savoia)
Народження: 15 вересня 1904
Ракконіджі, провінція Кунео, П'ємонт, Королівство Італія
Смерть: 18 березня 1983
Женева, Швейцарія
Поховання:
Країна: Королівство Італія
Релігія: Римо-католицька церква
Династія: Савойський дім
Батько: Віктор Емануїл III
Мати: Олена Негош-Петрович
Шлюб: Марія Жозе Бельгійська
Діти: Марія Пія, Віктор Емануїл, Марія Габріелла, Марія Беатриса
Автограф: UmbertoII.signature.png
Монограма: Монограма
Нагороди:
Вищий ордена Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена
Кавалер Савойського цивільного ордена
Кавалер Великого хреста Колоніального ордена Зірки Італії
Орден «За заслуги в праці» (Італія)
Великий золотий хрест ордена Римського орла
Бальї Великого хреста справедливості особливого класу Мальтійського ордену
Великий хрест ордена Заслуг pro Merito Melitensi з ланцюгом
Орден Святого Януарія
Великий хрест справедливості Константинівського ордена Святого Георгія
Орден Святого Стефана (Тоскана)
Великий хрест ордена Святого Йосипа
Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій»
Кавалер ордена «Святий Олександр» (Болгарія)
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден Святого Губерта
Великий хрест ордена Золотого Лева
Великий хрест Ордену Спасителя
Великий хрест ордена Святих Георгія і Костянтина
Кавалер Великого хреста ордена Христа
Великий хрест ордена Вежі й Меча
Орден Михайла Хороброго
Орден Кароля I
Кавалер ордена Золотого руна
Ланцюг ордена Карлоса III
Кавалер Великого хреста ордена Святого Гробу Господнього Єрусалимського
Верховний орден Христа
Кавалер Великого хреста ордена Лепольда I
Орден Слона
Орден князя Данила I
Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа
Орден Білого орла (Польща, 1921-1939)
Орден Серафимів
Орден Королівського дому Чакрі
Кавалер Королівського Вікторіанського ланцюга
Великий хрест ордена Зірки Карагеоргія
Великий хрест ордена Орла Грузії
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Умбе́рто II (італ. Umberto II; 15 вересня 1904 — 18 березня 1983) — четвертий та останній король Італії із Савойської династії. Правив трохи більше місяця (9 травня — 12 червня 1946 року), за що отримав прізвисько «Травневий король».

Життєпис[ред. | ред. код]

Умберто II у дитинстві

Умберто Нікола Томазо Джованні Марія ді Савойя (італ. Umberto Nicola Tommaso Govanni di Savoia)[1], третя дитина та єдиний син третього короля Італії Віктора Емануїла III і принцеси Олени Негош-Петрович, народився 15 вересня 1904 у Кунео в замку Ракконіджі.

У 1930 одружився із Марією Жозе Бельгійською. Змалку він здобув гарну освіту, зокрема й військову, проходив стажування в різних військових частинах. Зробив гарну військову кар'єру, командував Південною та Північною італійськими арміями. Проте після приходу до влади в Італії фашистів роль короля суттєво зменшилася; поменшало повноважень і у принца. Де-факто військами керував Беніто Муссоліні.

Під час Битви за Францію (Італійського вторгнення у Францію) Умберто командував групою армій «Захід» і показав себе невмілим воєначальником[1]. У вересні 1943, коли німецькі війська підходили до Рима, був змушений із батьком тікати на південь Італії. В червні 1944 Рим звільнено й Умберто повернувся до столиці.

Крайня непопулярність королівської родини змусила Віктора Емануїла в 1946 відректися від влади на користь сина. Це була спроба врятувати монархію. Втім, і до того він фактично виконував обов'язки регента, а батько перебував у Єгипті. Недовге офіційне правління нового короля завершилося остаточним скасуванням монархії у результаті всенародного референдуму 2 червня (12 мільйонів італійців проголосували «За» скасування, 10 мільйонів — «Проти»)[1].

Через 9 днів Умберто II офіційно зрікся влади й виїхав до Швейцарії. Він не мав права повернутися на Батьківщину, оскільки в 1947 прийнято відповідний закон, який забороняв представникам чоловічої статі Савойської династії повертатися в Італію. У вигнанні Умберто багато подорожував, жив під іменем граф ді Сарре[1].

У 1983 порушено питання про дозвіл екс-королю повернутися до Італії, але того ж року він помер у Женеві.

23 грудня 1987 дружина Умберто отримала дозвіл повернутися, а через два роки їй була призначена пенсія вдови офіцера.

У народі Умберто II отримав прізвисько «Травневий король», оскільки реально правив він трохи більше місяця, переважно у травні 1946.

Сім'я[ред. | ред. код]

Умберто II був одружений із Марією Жозе Бельгійською (1906—2001[2]), донькою короля Бельгії Альберта I із 1930 року. У них народився один син і три доньки:

  • Марія Піа Савойська (1934)
  • Віктор Емануїл (1937), принц Неаполітанський
  • Марія Габріела Савойська (1940)
  • Марія Беатриса Савойська (1943)

Нагороди[ред. | ред. код]

Італія[ред. | ред. код]

Третє Болгарське царство[ред. | ред. код]

Німецька імперія[ред. | ред. код]

Греція[ред. | ред. код]

Португалія[ред. | ред. код]

Румунія[ред. | ред. код]

Російська імперія[ред. | ред. код]

Іспанія[ред. | ред. код]

Ватикан[ред. | ред. код]

Інші країни[ред. | ред. код]

Foreign honours[edit source][ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Попередник
Віктор Емануїл III
Lesser coat of arms of the king of Italy (1890).svg Король Італії
1946
Lesser coat of arms of the king of Italy (1890).svg Наступник
 —