Умлаут (фонетика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Умла́ут, умля́ут (нім. Umlaut) — фонетичне явище в деяких германських та кельтських мовах. За написанням схожий на дієрезис, але має інше значення

Умлаут у стародавніх мовах[ред. | ред. код]

У давньоанглійській[ред. | ред. код]

У давньоанглійській мові переголосування під впливом наступних [i] та [j] призвело до таких змін:

[u] → [y] (*fuljan → fyllan «наповнити» )
[u:] → [y:] (*ontunjan → ontynan «відкривати»; порівн. tun «города» )
[o] → [œ] → [e] (*dohtri → dœhter → dehter «дочка» )
[o:] → [œ:] → [e:] (*foti → fœt → fēt «ноги»; порівн.: fōt «нога» )
[a] → [e] (*taljan → tellan «розповісти» ; порівн. talu «оповідання» )
[a:] → [æ:] (*hāljan → hǣlan «лікувати» ; hāl «здоровий» )

У давньоверхньонімецькій[ред. | ред. код]

На ранньому етапі історії давньоверхньонімецької мови умлаут був комбінаторною фонетичною зміною.

gast «гість» → gesti «гості»
lamb «ягня» → lembir «ягнята»
faran «їхати» → feris «їдеш»
kraft «сила» → kreftîg «сильний»