Перейти до вмісту

Умм Джаміль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Умм Джаміль
Народилася
Хіджаз Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоетеса Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоГарб ібн Умайя Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриАбу Суф'ян ібн Харбd і Harith ibn Harbd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зАбу Лагаб[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиUtbah ibn Abi Lahabd, Utaybah bin Abu Lahabd, Q16127345?, Q104029491?, Q104029490? і Q12211560? Редагувати інформацію у Вікіданих

Арва бінт Харб (араб. أروى بنت حرب), більш відома як Умм Джаміль (араб. أم جميل) — тітка ісламського пророка Магомета, який згадується в Корані.[2] Вона була дружиною Абу Лагаба і сестрою Абу Суф'яна. Арва зазвичай запам'ятовується тим, що виступає проти ісламу та пророка, а також віршем.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Вона була дочкою Гарба ібн Умайя, вождя Мекки. Вона була сестрою Абу Суф'яна і однією з провідних жінок курайшитів[3][4].

Вона вийшла одружилася з Абу Лагабом, дядьком Магомета по батьківській лінії. У них було принаймні шестеро дітей: Утба[5][6], Утайба[7][8], Муаттаб[7], Дурра (Факхіта), Узза і Халіда[9]. Неясно, чи була вона також матір'ю сина Абу Лахаба Дурра.

Опозиція до Магомета

[ред. | ред. код]

Коран 111

[ред. | ред. код]

Умм Джаміль підтримала свого чоловіка в його протистоянні проповіді Магомета[4]. Коли Магомет пообіцяв рай віруючим, Абу Лагаб подув на руки і сказав: «Нехай ви загинете. Я не бачу в вас нічого з того, що говорить Магомет». Тому Магомет оголосив про них одкровенням від Бога[10].

Хай загинуть руки Абу Лахаба, і сам він загине.
Не допомогло йому ані багатство, ані надбання.
Він буде кинутий у вогонь, що палає,
а його дружина – носійка хмизу,
у неї на шиї буде мотузка з пальмового волокна.[11]

Привід для цього відкриття є суперечливим. Ібн Саад та Ібн Катір стверджують, що це було в 613 році нашої ери, коли Магомет скликав курайшитів на гору Сафа для свого першого публічного попередження про те, що вони повинні прислухатися до Божого послання. Абу Лагаб перебив: «Згинь! Ти нас для цього зібрав? Ти повинен померти!» і Магомет відповів пророцтвом[12][13][4]. Ібн Ісхак припускає, що це сталося в 616 році, коли Абу Лагаб покинув клан Хашим і відмовився захищати Магомета[14][15].

Ібн Ісхак каже, що Умм Джаміль називали «носійкою хмизу», оскільки вона носила шипи і кидала їх на шляху Магомета, де він проходив[16]; однак він також стверджує, що курайшити не вдавалися до цієї форми переслідувань аж після смерті Абу Таліба в 620 році[17]. Ібн Катхір також пропонує альтернативну теорію, за якою «носійка хмизу» належить не до минулої події, а до майбутньої долі Умм Джаміль добровільно розпалювати вогонь, який мав покарати її чоловіка в пеклі[4].

Відповідь

[ред. | ред. код]

Коли Умм Джаміль бінт Харб почула, що Магомет пророкував про неї та її чоловіка, вона пішла до Кааби, де Магомет сидів з Абу Бакром, несучи кам'яний товкач. Вона не побачила Магомета, тому запитала Абу Бакра про нього, «бо мені сказали, що він глузує з мене. Якби я знайшла його, я б розбила йому рота цим каменем». Потім вона написала власний вірш:

Ми відкидаємо негідника,
Його слова ми відкидаємо,
Його релігію ми ненавидимо.

Вона пішла, ще не помітивши Магомета[18].

Родовід

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Али-заде А. Абу Лахаб // Исламский энциклопедический словарьМосква: Ансар, 2007.
  2. Quran surah al Lahab 4 (QS 111: 4) in arabic and english translation. July 2009. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017.
  3. Muhammad ibn Ishmail ibn Kathir. Al-Sira al-Nabawiyya. Translated by Le Gassick, T. (1998). The Life of the Prophet Muhammad, vol. 1 p. 334. Reading, U.K.: Garnet Publishing Ltd.
  4. а б в г The Destiny of Umm Jamil, the Wife of Abu Lahab Muhammad ibn Ismail ibn Kathir. Tafsir on Quran 111.
  5. Muhammad ibn Sa'd. Kitab al-Tabaqat al-Kabir. Translated by Haq, S. M. (1967). Ibn Sa'd's Kitab al-Tabaqat al-Kabir Volume I Parts I & II, p. 100. Delhi: Kitab Bhavan.
  6. Muhammad ibn Sa'd. Kitab al-Tabaqat al-Kabir vol. 8. Translated by Bewley, A. (1995). The Women of Madina, p. 24. London: Ta-Ha Publishers.
  7. а б Ibn Ishaq/Guillaume p. 170.
  8. Ibn Sa'd/Bewley p. 26.
  9. Ibn Saad/Bewley vol. 8 p. 37 (all three daughters are listed here, with Umm Jamil named as their mother).
  10. Ibn Ishaq/Guillaume p. 160.
  11. Коран 111:1-5 (Коран Тафхімул).
  12. Ibn Sa'd/Haq p. 231.
  13. The Reason for the Revelation of this Surah and the Arrogance of Abu Lahab toward the Messenger. Muhammad ibn Ismail ibn Kathir. Tafsir on Quran 111.
  14. Ibn Ishaq/Guillaume pp. 159-160.
  15. Margoliouth, D. S. (1905). Mohammed and the Rise of Islam, p. 168. New York & London: G. P. Putnam's Sons.
  16. Ibn Ishaq/Guillaume p. 161.
  17. Ibn Ishaq/Guillaume p. 191.
  18. Ibn Ishaq/Guillaume pp. 161-162.