Ундарія периста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ундарія периста
Boiled wakame.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: SAR
Відділ: Гетероконти (Stramenopiles)
Тип: Хромофітові водорості (Heterokontophyta)
Клас: Бурі водорості (Phaeophyceae)
Ряд: Ламінаріальні (Laminariales)
Родина: Аларієві (Alariaceae)
Рід: Undaria
Вид: Ундарія периста
Біноміальна назва
Undaria pinnatifida
(Harvey) Suringar, 1873
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Undaria pinnatifida
EOL logo.svg EOL: 913507
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 74381

Унда́рія пе́риста, пірчаста (лат. Undaria pinnatifida) або Вакаме́ (яп. ワカメ) — вид ламінаріальних водоростей (класу бурі водорості). Ендемік Тихоокеанський-азійського регіону. Росте в прибережних водах Японії, Кореї, Китаю та Примор'я. В 20 столітті інтродукована в Атлантику й південну півкулю. Трапляється на атлантичному і середземноморському узбережжі Франції, Італії, Португалії, а також Новій Зеландії, Тасманії, Австралії, Аргентині, США. Використовується в японській, корейській та китайській кухнях. В Японії є об'єктом аквакультури, вирощується на морських плантаціях.

Рибалки в Японії вирощували вакаме з періоду Нари[1]. Станом на 2018, група спеціалістів з інвазивних видів внесла [Що?] до свого списку 100 найгірших глобально інвазивних видів[2].

Імена[ред. | ред. код]

Основна загальна назва походить від японської назви wakame (ワ カ メ, わ か め, 若 布, 和 布)[3] [4].

  • По-англійськи його називають «морською гірчицею». [5]
  • У Китаї водорость називають qúndài cài (裙带 菜). [6]
  • Французькою їх називають «wakamé» або «fougère des mers» (морська папороть).
  • У Кореї водорость називають miyeok (미역).

Етимологія[ред. | ред. код]

У давньо-японській мові ме взагалі позначало їстівні водорості, на відміну від mo, що позначає водорості[7] [8]. Пізніше термін поширився на інші водорості, такі як кайміме, гіроме (комбу , араме тощо). Вакаме походить від waka + me (若 布, досл. «молоді водорості»).

Історія на Заході[ред. | ред. код]

Найдавніша згадка в західних документах у Ніппо Джишо (1603), як Вакаме[7].

Починаючи з 60-х років минулого століття, слово «вакаме» почало широко застосовуватися в США, а продукт (імпортований у висушеному вигляді з Японії) став доступним у магазинах натуральних продуктів харчування та азіатсько-американських продуктових магазинах через вплив макробіотичного руху, а в 1970-х роках із зростанням кількості японських ресторанів та суші-барів.

Аквакультура[ред. | ред. код]

Wakame, raw
Харчова цінність в 100 г продукту
Енергетична цінність 45 ккал 188 кДж
Білки3.03 g
Жири0.64 g
Вуглеводи9.14 g
- дисахариди0.65 g 

Тіамін (B1)0.06 мг
Рибофлавін (B2)0.23 мг
Ніацин (B3)1.6 мг
Пантотенова кислота (B5)0.697 мг
Фолацин (B9)196 мкг
Аскорбінова кислота (віт. С)3 мг
Токоферол (вітам. E)1 мг
Вітамін K5.3 мкг

Кальцій150 мг
Залізо2.18 мг
Магній107 мг
Фосфор80 мг
Натрій872 мг
Цинк0.38 мг

Link to USDA Database entry
Джерело: USDA Nutrient database

Японські та корейські морські фермери вирощували вакаме протягом століть і досі є провідними виробниками та споживачами.[9] Вакаме також культивується у Франції з 1983 року на морських полях, встановлених біля берегів Бретані.

Дикорослий вакаме збирають у Тасманії, Австралія, а потім продають у ресторанах у Сіднеї [10] а також збирають водах протоки Фово в Саутленді, Нова Зеландія, і сушать ліофільно для продажу. [11]

Кухня[ред. | ред. код]

'Undaria pinnatifida - їстівні водорості родини Alariaceae. Мають витончено солодкий, але характерний і сильний смак і текстуру. Найчастіше їх подають у складі супів та салатів. Листя вакаме зелені, мають витончено солодкий смак і атласну текстуру. Листя слід нарізати на невеликі шматочки, оскільки вони будуть розширюватися під час варіння.

В Японії та Європі вакаме використовується в супах (зокрема, супі місо) та салатах (салат з тофу), або часто просто як гарнір до тофу та салату. Ці страви зазвичай заправляються соєвим соусом та оцтом / рисовим оцтом.

Гома-вакаме, також відомий як салат з водоростей, є популярним гарніром в американських та європейських ресторанах суші. У дослівному перекладі це означає «водорості кунжуту», оскільки насіння кунжуту зазвичай входять в рецепт.

Див. також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Man'yōshū "比多潟の 磯のわかめの 立ち乱え 我をか待つなも 昨夜も今夜も" (Poetry on the theme of Wakame). Mouritsen, Ole G.; Rhatigan, Prannie; Pérez-Lloréns, José Lucas (2018). World cuisine of seaweeds: Science meets gastronomy. International Journal of Gastronomy and Food Science 14. с. 57. doi:10.1016/j.ijgfs.2018.09.002. 
  2. Global Invasive Species Database. IUCN Species Survival Commission. Процитовано 17 серпня 2009. 
  3. Undaria pinnatifida. Food and Agriculture Organization of the United Nations. 
  4. Undaria pinnatifida. Seaweed Industry Association. 
  5. Kwon, Mya (June 5, 2013). Sea Mustard aka "Miyeok"(Korean) or "Wakame"(Japanese). Washington.edu. Процитовано February 9, 2020. 
  6. Abbott, Isabella A (1989). У Lembi, Carole A.; Waaland, J. Robert. Algae and human affairs. Cambridge University Press, Phycological Society of America. с. 141. ISBN 978-0-521-32115-0. 
  7. а б 小学館国語辞典編集部 (ed.) (2006), 『日本国語大辞典』 精選版 (Nihon Kokugo Daijiten, Shorter Edition), 小学館
  8. There is also a theory : initially me stood for only wakame, and expanded to the word for general seaweeds afterwards. See 小島憲之 et al. (ed. & tr.) (1995), 『新編 日本古典文学全集7 萬葉集(2)』, 小学館, p.225
  9. 1. THE SEAWEED INDUSTRY - AN OVERVIEW. 
  10. Greens straight out of the blue. The Sydney Morning Herald. 11 серпня 2009. 
  11. Pest seaweed could be used against cancer. Southland Times. Процитовано 14 березня 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]