Унтервальден

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Унтервальден
нім. Unterwalden
Wappen Unterwalden alt.svg
Flag of Canton of Unterwalden.svg
Герб Унтервальдена Прапор Унтервальдена
Адм. центр Зарнен
Країна Швейцарія Швейцарія
Офіційна мова німецька
Населення
 - повне 70 000 чол. (2003)
 - густота 107
Площа
 - повна 666 км²
Висота
 - максимальна 3 238 м
 - мінімальна 434 м
Дата заснування 1291
Абревіатура UW
Swiss Canton Map UW.PNG

У́нтерва́льден (нім. Unterwalden, фр. Unterwald, італ. Untervaldo, рет. Silvania) — кантон в центральній Швейцарії, у Бернських Альпах, один з найстаріших швейцарських кантонів, нині не існує[1] . Знаходиться на «озері чотирьох кантонів». Зараз складається з двох напівкантонів — Нідвальден та Обвальден. Адміністративний центр — Зарнен. Офіційна мова — німецька. Розвивається туризм, лісові промисли.

Юридично Унтервальден ніколи не був об'єднаний і завжди складався з самостійних напівкантонів.

Історія[ред. | ред. код]

Давня історія[ред. | ред. код]

Поселення на берегах Фірвальдштетського озера, зокрема і в нинішньому Унтервальдені, сягають глибокої давнини. Знайдені тут сокири та інші знаряддя свідчать про наявність тут людини як у кам'яну, так і в бронзову добу.

Тут існували й римські поселення, але вкрай незначні. Територія Унтервальдену, населена в римську епоху гельветами, романізована майже не була.

Християнство поширилося тут рано, ймовірно не пізніше IV ст. З того часу Унтервальден зазнавав набігів алеманів, що поступово германізували його населення.

Середньовіччя[ред. | ред. код]

З історії Унтервальдену в Середньовіччя відомостей досить мало. Близько XI — XIII ст. тут було існувало багато світських володарів та кілька монастирів. Населення перебувало в феодальній залежності. Число вільних поселенців, значне в Урі та Швіці, в Унтервальдені було невелике.

Політично Нижній Унтервальден входив до складу Цюріхгау, верхній — до складу Ааргау. Оскільки Габсбурги тут панували практично скрізь, Унтервальден перебував у цілковитій залежності від них. Повна юрисдикція належала саме їм, а не імператору. Такого самоврядування, яке здавна розвивалось в Урі, тут майже не було. Загальних народних зборів не існувало.

В середині ХІІІ ст. народний рух призвів до об'єднання обох громад, розділених між собою географічно. Одного разу вони були навіть відлучені від церкви за повстання проти законного правителя.

Унтервальден був одним з трьох кантонів (разом з Урі та Швіцем), які 1 серпня 1291 року, відстоюючи незалежність від австрійських Габсбургів, уклали з оборонною метою «вічний союз» в рамках Священної Римської імперії та об'єднались в Швейцарську Конфедерацію.

З того часу влада Габсбургів поступово слабшає, країна стає політично самостійною. В цей час вперше з'являється термін Унтервальден.

В 1309 році імператор Генріх VII, підтвердивши вольності Урі та Швіца, розповсюдив їх і на Унтервальден, що доти ними не користувався.

Моргартенська битва (1315), в якій унтервальденці участі не брали (вони захищалися в цей час проти австрійців, що вторглися в Унтервальден), закріпила їхню політичну свободу. В тому ж році унтервальденці підтвердили союз з Урі та Швіцем в Бруннені.

1316 року імператор Людовік Баварський підтвердив колишні вольності. Вже скоро Габсбурги також змушені були відмовитися й від своїх сеньйоріальних прав в Унтервальдені. Політично відтоді Унтервальден складав дві окремі самоврядні громади, Нідвальден і Обвальден, які іноді об'єднувалися, але завжди ділилися знову. Це не заважало їм виступати в союзі кантонів однією країною, з одним голосом.

Долина Енгельберг спочатку не входила до складу кантону, а перебувала в управлінні свого монастиря. В 1462 році вона була взята в управління Унтервальдену, Швіцу та Люцерну, і лише в 1798 році була включена до складу Обвальдену.

Головним ринком збуту для Унтервальдену в цей час був Люцерн. Його населення було суворо католицьким і залишилося таким же й під час реформації.

Новий час[ред. | ред. код]

В 1798 році Унтервальден разом з Урі, Швіцем та Цугом був включений французами до складу Лісового кантону Гельветської республіки. Обвальден підкорився новій централістській конституції добровільно, Нідвальден — після сильного опору французьким військам, що розорили й спустошили його 7-9 вересня 1798 року.

Акт посередництва (1803) відновив Унтервальден в правах самостійного кантону, що поділений на 2 напівкантони.

Католицький Унтервальден взяв участь як у Зарненському Союзі (1832), так і в Зондербундському (18431847).

В XIX ст. кантон став туристичним місцем, в ньому почала розвиватись нова інфраструктура. Тим не менше, в цілому зберігся колишній патріархальний побут і первісний державний устрій.

Перші писані конституції були вироблені в Нідвальдені та Обвальдені в 1816 році. У 1850 році вони були перероблені, остаточно сформувались: нідвальденська — в 1877, обвальденська — в 1867 роках.

Управління[ред. | ред. код]

Обидві частини Унтервальдену керуються як верховною законодавчою владою, так і всенародними сходами, що збираються один раз на рік просто неба. Вони затверджують бюджет і обирають урядову раду (Regierungsrath): у Обвальдені — з 7 членів на 4-річний термін, в Нідвальдені — з 11 членів на 6-річний термін, з ландамманами на чолі; а також верховні суди: у Обвальдені — з 9 членів, в Нідвальдені — з 11 (на той же самий термін).

При урядових радах складаються законодавчі ради (ландрат в Нідвальдені, кантональна рада в Обвальдені), обрані по селах; вони є дорадчими органами, що обговорюють законопроекти перед внесенням їх до народних зборів, але мають в незначних випадках і право вирішального голосу.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради академік НАНУ М. Попович. — 4-те вид., виправл., доп. — Видавництво «ТЕКА». — 2006.
  • Інформація про кантон Унтервальден
  • Businger, «Die Geschichten des Volkes von U.» (Люцерн, 1827-28).
  • «Der Kanton U.» (C.-Галлен, 1836); Gut.
  • «Der Ueberfall von Nidwalden im J. 1798» (Станс, 1862).
  • «Beitr ä ge zur Geschichte Nidwaldens» (Станс, 1884 и сл.).