Універсальна граматика
Універсальна граматика (англ. Universal grammar (UG)) в сучасному мовознавстві — це теорія, за якою існує набір правил чи принципів, властивих кожній людській мові. Схожі правила не визначають мову повністю: вони допускають значну варіативність, але обмежують її деякими кінцевими рамками (наприклад, наяність частин мови, голосних і приголосних звуків). В сучасній когнітивній науці універсальну граматику розуміють як вбудоване на генетичному рівні знання про мову. Теорію зазвичай пов'язують з Ноамом Хомським.
Основний постулат універсальної граматики полягає в тому, що певний набір структурних правил притаманний людині від народження, незалежно від чуттєвого досвіду. В процесі психологічного розвитку дитина отримує більше мовних стимулів і таким чином сприймає певні синтаксичні правила, що формують універсальну граматику.[1] Її ще іноді називають "ментальною граматикою" і протиставляють іншим "граматикам", наприклад, приписній, описовій та педагогічній.[2][3] Прихильники цієї теорії наголошують і частково покладаються на аргумент про недостатність стимулу[en] та існування деяких універсальних властивостей природних людських мов. Втім щодо останнього твердження деякі лінгвісти наводять приклади мов, що дуже відрізняються від інших, а це робить кількість універсальних властивостей дуже малою.[4] Питання того, які саме властивості є універсальними і які мовні вміння є вродженими лишають предметом емпіричного дослідження.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Noam Chomsky. "Tool Module: Chomsky's Universal Grammar".
- ↑ Thornbury, Scott (2006). An A-Z of ELT. Macmillan Education. p. 92. ISBN 978-1-4050-7063-8.
- ↑ Szendroi, Kriszta (16 December 2014). "First Words: How do children develop language?". Word of Mouth. BBC Radio 4. Retrieved 24 December 2014.
- ↑ Evans, Nicholas; Levinson, Stephen C. (26 October 2009). "The myth of language universals: Language diversity and its importance for cognitive science". Behavioral and Brain Sciences. 32 (5): 429–48.