Університетське Агентство Франкофонії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Університетське Агентство Франкофонії
AUF
45°30′06″ пн. ш. 73°37′11″ зх. д. / 45.50175850002777622° пн. ш. 73.61996090002777748° зх. д. / 45.50175850002777622; -73.61996090002777748Координати: 45°30′06″ пн. ш. 73°37′11″ зх. д. / 45.50175850002777622° пн. ш. 73.61996090002777748° зх. д. / 45.50175850002777622; -73.61996090002777748
Тип university networkd
Країна  Канада
Засновано 13 вересня 1961
Ректор Slim Khalbousd
Директор Jean-Paul de Gaudemard
Членство у
  • Асоціація університетів Європи[2], Renaterd[1] і Міжнародна асоціація університетівd[3]
  • Штаб-квартира Монреаль
    Адреса Boulevard Édouard-Montpetitd
    Сайт auf.org(фр.)
    Мапа
    CMNS: Agence universitaire de la Francophonie у Вікісховищі

    Університетське агентство франкофонії (фр. L’Agence universitaire de la Francophonie) — глобальна мережа франкомовних вищих навчальних закладів і наукових установ. Заснована в Монреалі, Квебек, Канада, у 1961 році як Асоціація університетів частин і цілісності французької мови (AUPELF)[4], AUF є багатосторонньою установою, яка підтримує співпрацю та солідарність між франкомовними університетами та установами. Він працює у франкомовних і немовних країнах Африки, арабського світу, Південно-Східної Азії, Північної та Південної Америки та Карибського басейну, Центральної, Східної та Західної Європи. Станом на 2020 рік AUF налічує 1007 членів[5] (державні та приватні університети, інститути вищої освіти, науково-дослідні центри та інституції, інституційні мережі та мережі університетських адміністраторів), розподілених у франкомовних країнах на шести континентах. Він діє в 119 країнах[5] і представлений регіональними офісами та інформаційними центрами в кампусах та в інститутах. Асоціація отримує фінансування від Міжнародної організації франкофонії (OIF), а її штаб-квартира знаходиться в Університеті Монреаля, Квебек.

    Історія[ред. | ред. код]

    У 1959 році Жан-Марк Леже (канадський журналіст Le Devoir) і Андре Башан (директор зі зв’язків з громадськістю Монреальського університету) висловили ідею створення всесвітньої організації, яка мала б створити зв’язок між франкомовними університетами. 13 вересня 1961 року в Монреалі близько 150 представників франкомовного світу створили основу того, що згодом стане Association des Universités Partiellement ou Entièrement de Langue Française (AUPELF)[6], французькою мовою для «Асоціації частково або повністю французько- мовні університети». З 1972 по 1975 рік Роберт Маллет очолював раду директорів AUPELF[7].

    Структура[ред. | ред. код]

    Асоціація складається з семи органів:

    • Загальні збори: Головний орган AUF. Кожні чотири роки 774 члени асоціації збираються, щоб визначити цілі та стратегію на наступні чотири роки. Він контролює раду директорів.
    • Рада асоціації: посилює солідарність між вищими навчальними закладами та науково-дослідними установами асоціації, заохочуючи їх до досягнення відповідних цілей
    • Рада директорів: Орган управління, до складу якого входять представники університету та уряду
    • Вчена рада: Вирішує методику програм AUF та забезпечує їх академічну якість. Її члени обираються за їхніми технічними та професійними навичками в культурі, науці та техніці.
    • Президент: Обираються загальними зборами на один чотирирічний термін, вони очолюють раду асоціації та раду директорів.
    • Ректор: Обираються радою директорів на чотирирічний термін, їх основною функцією є виконання фінансових зобов’язань вищих навчальних закладів та наукових установ.
    • Фонд розвитку та співробітництва університету: Керує ректор

    Партнерські відносини[ред. | ред. код]

    Agence universitaire de la Francophonie розробило партнерство з трьома цілями:

    • Створити більше університетів і надати їм значну роль у розвитку
    • Розвивати зв'язки між AUF, установами-членами та агенціями розвитку (фонди, НУО, територіальні колективи тощо.)
    • Підвищити розвиток можна наступними способами:
      • Надайте знання асоціації у розпорядження відповідних проектів
      • Сприяти науковому оцінюванню
      • Використовувати інструменти університетської та наукової співпраці

    Серед своїх партнерів AUF – Європейський Союз, ЮНЕСКО та Світовий банк[8]. Просили допомогти у:

    • Управління проектами
    • Технічні оцінки
    • Інформаційні технології та зв'язок
    • Розвивальні мережі

    Видавництво[ред. | ред. код]

    У 2001 році Agence universitaire de la Francophonie сприяло створенню електронних франкомовних наукових журналів[9]. Франкомовні цифрові кампуси були створені для підтримки розвитку ІТК (інформаційно-комунікаційних технологій). AUF проводить семінари з презентації та публікації наукових статей[10]. Фінансова підтримка доступна для обраних проектів.

    Мережі[ред. | ред. код]

    Дослідження[ред. | ред. код]

    Інституціоналізм[ред. | ред. код]

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б в https://discovery.renater.fr/renater/
    2. https://eua.eu/about/member-directory.html
    3. https://web.archive.org/web/20220525131836/https://www.iau-aiu.net/Members
    4. Agence universitaire de la Francophonie, History. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 4 січня 2023.
    5. а б "Qui nous sommes" [Who We Are] (in French). Agence universitaire de la Francophonie. Retrieved 28 March 2021.
    6. Agence francophone pour l’enseignement supérieur et la recherche
    7. Lardoux, Jacques; Mallet, Robert (2003). Du terroir à la terre: Robert Mallet, recteur, écrivain, mondialiste : etudes biographiques et entretiens avec un témoignage inédit de Guillevic. Editions La Part Commune. ISBN 9782844180360.
    8. Agence universitaire de la Francophonie, List of Partnerships. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 4 січня 2023.
    9. Appui à la création de revues scientifques électroniques. Архів оригіналу за 5 July 2011. Процитовано 5 травня 2011.
    10. Appui à la création de revues scientifiques électroniques, Workshops of formation. Архів оригіналу за 13 July 2011. Процитовано 5 травня 2011.

    Посилання[ред. | ред. код]