Університет Кейптауна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Університет Кейптауну

UCT
33°57′27″ пд. ш. 18°27′38″ сх. д. / 33.95750° пд. ш. 18.46056° сх. д. / -33.95750; 18.46056
Типгромадський університет
видавець відкритого доступу[d][1] і вища освіта
Країна ПАР[1]
Гаслолат. Spes Bona
Засновано1829
ПрезидентГраса Машел[en]
РекторМакс Прайс
Студентів23 500
Співробітників5442 осіб
КольориБлакитний, синій, чорний та білий                    
Членство у
  • ORCID[d][2][3], Міжнародний альянс дослідницьких університетів, Association of Commonwealth Universitiesd, Cape Higher Education Consortiumd, Universities South Africad, arXiv.org[4], South African National Library and Information Consortiumd[5], Університетське Агентство Франкофонії[6], Міжнародна асоціація університетівd[7], Open Education Globald[8] і Association of African Universitiesd[9]
  • Мова викладанняанглійська
    ВипускникиКатегорія:Випускники Кейптаунського університету
    Штаб-квартираКейптаун
    Сайтwww.uct.ac.za
    Мапа
    CMNS: University of Cape Town у Вікісховищі

    Університе́т Кейпта́уну (англ. University of Cape Town, афр. Universiteit van Kaapstad) — один із провідних закладів вищої освіти Південної Африки. Заснований британцями в 1829 році в столиці тодішньої Капської колонії як Підвенно-Африканський коледж — вища школа для хлопчиків, яка стала другим подібним закладом на південь від Сахари (після Fourah Bay College, 1827). Авторитетні рейтинги QS World University Rankings[10][11], Times Higher Education World University Rankings[12] і Academic Ranking of World Universities[13] ставлять Університет Кейптауну на перше місце серед закладів вищої освіти Африки і серед 200 найкращих вишів світу, а факультети права і комерції входять до сотні найкращих факультетів світу. Мова викладання — англійська.

    Станом на 2013 рік навчання 26616 студентів забезпечували 5000 працівників (з них приблизно половина — викладачі).

    Організація та структура

    [ред. | ред. код]

    Згідно зі спеціальним актом парламенту Південно-Африканського Союзу від 1918 університет набув статусу громадський університет. Наразі він керується власним статутом прийнятим на основі закону про вищу освіту (1997).

    Номінальним керівником вишу є канцлер, цей посадовець виконує представницькі та церемоніальні функції. Поточним канцлером Університету Кейптауну є Граса Машел (англ. Graça Machel, відома правозахисниця, вдова Самори Машела та Нельсона Мандели)[14].

    Справжня адміністративна влада зосереджена в руках віце-канцлера, якому асистують заступники зі специфічних напрямів. Поточним віце-канцлером вишу є Макс Прайс[15].

    Значною також є роль секретаря (registrar), який відповідає за юридичні процедури та академічне адміністрування. Водночас він очолює наглядову раду університету і сенат. До наглядової ради входять представники університету (адміністрації, професури, студентства), академічної спільноти, місцевої та центральної влади (30 осіб, з яких не більше 12 представників закладу)[16]. До Сенату входить університетська професура, представники адміністрації та студентства (360 осіб), у фокусі уваги Сенату — академічна та наукова діяльність[17]. У спільноті університету працює омбудсмен[18]. Також більше ніж 80 студентських товариств і організацій мають вплив на життя закладу.

    Університет складається з шести факультетів: правознавства, інженерії та будівництва, медицини, комерції, гуманітарних та, нарешті, природничих наук. Підрозділи розміщені в 6 місцях у Кейптауні та його передмістях. Більшість будівель зведені в міжвоєнний період і мають архітектурну й історичну цінність.

    Нобелівські лауреати пов'язані з університетом Кейптауну

    [ред. | ред. код]
    • Наприкінці 1930-х років, співпрацюючи з університетом, антропологічні дослідження проводив Ральф Банч[19].
    • Випускник 1918 вірусолог Макс Тейлер[20] став першим в історії Нобелівським лауреатом — уродженцем Африки.
    • Аллан Маклеод Кормак випускник (1945) і викладач Університету[21] почав дослідження з рентгенівської комп'ютерної томографії саме в Кейптауні.
    • Хімік і біофізик Аарон Клуг у Кейптауні не лише отримав ступінь магістра університету, а й зустрів майбутню дружину[22].
    • Математику та англійську філологію вивчав у виші письменник, лауреат у галузі літератури 2003 Джон Максвелл Кутзее[23], нині почесний професор університету.

    Видатні наукові дослідження

    [ред. | ред. код]
    • Відділення математики та прикладної математики є міжнародним науковим центром з питань космології та топології.
    • Університетський центр вивчення риторики є єдиним подібним закладом на африканському континенті.
    • Відділення фізики є базою спільного з ЦЕРН дослідницького центру, команда якого брала участь у розробці програмного забезпечення для одного з експериментів на Великому адронному колайдері.
    • MeerKAT — найбільший у світі радіотелескоп розміщений у ПАР проектувався за участю фахівців відділення електро-інженерії університету Кейптауну.
    • Інститут інфекційних захворювань і молекулярної медицини залучений до випробувань ліків-кандидатів на роль протитуберкульозної вакцини та розробки вакцини проти ВІЛ.
    • У рамках проекту спільного з державною Радою медичних досліджень (South African Medical Research Council) продовжується розробка діагностичних інструментів, започаткована Алланом Кормаком.
    • Завдяки OpenUCT Initiative Project (2011—2014) університет Кейптауну був одним із піонерів онлайн-освіти в Африці.
    • Відділення археології має здобутки в дослідженні палеомистецтва, зокрема зображень на шкарлупі з печери Діпклоф.

    Посилання

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. а б Directory of Open Access Journals — 2003.
    2. https://orcid.org/members/001G000001LPZWEIA5-university-of-cape-town
    3. https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
    4. Our Members / Tier 6
    5. https://web.archive.org/web/20230905131850/https://sanlic.org.za/about/
    6. https://web.archive.org/web/20221123144401/https://www.auf.org/les_membres/nos-membres/
    7. https://web.archive.org/web/20220525131836/https://www.iau-aiu.net/Members
    8. https://web.archive.org/web/20230322221352/https://www.oeglobal.org/about-us/members-list/
    9. https://web.archive.org/web/20221215121521/https://www.aau.org/subs/membership/
    10. Universities. Top Universities. Процитовано 7 березня 2016.
    11. University of Cape Town Rankings. Top Universities. Процитовано 7 березня 2016.
    12. World University Rankings. Times Higher Education (THE). Процитовано 7 березня 2016.
    13. ShanghaiRanking Consultancy / World University Rankings / University of Cape Town. shanghairanking.com (англ.). ShanghaiRanking Consultancy. 2015. Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 07.03.2016.
    14. University of Cape Town / About the university / Management. www.uct.ac.za. Архів оригіналу за 16 серпня 2015. Процитовано 7 березня 2016.
    15. University of Cape Town / About the university / Management. www.uct.ac.za. Архів оригіналу за 16 серпня 2015. Процитовано 7 березня 2016.
    16. University of Cape Town / About the university / Governance. www.uct.ac.za. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
    17. University of Cape Town / About the university / Governance. www.uct.ac.za. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
    18. University of Cape Town / About the university / UCT Ombud / About the university / UCT Ombud. www.uct.ac.za. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
    19. Ralph Bunche - Biographical. www.nobelprize.org. Процитовано 7 березня 2016.
    20. Max Theiler - Biographical. www.nobelprize.org. Процитовано 7 березня 2016.
    21. Allan M. Cormack - Biographical. www.nobelprize.org. Процитовано 7 березня 2016.
    22. Aaron Klug - Biographical. www.nobelprize.org. Процитовано 7 березня 2016.
    23. J. M. Coetzee - Biographical. www.nobelprize.org. Процитовано 7 березня 2016.