Перейти до вмісту

Університет Люм'єр Ліон 2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Університет Люм'єр Ліон 2
45°45′03″ пн. ш. 4°50′14″ сх. д. / 45.750833° пн. ш. 4.837222° сх. д. / 45.750833; 4.837222
Типзаклад освіти і університет[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Назва на честьОгюст Люм'єр і Луї Жан Люм'єр Редагувати інформацію у Вікіданих
Заснованогрудень 1969 Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрезидентJean-Pierre Lassalled[1], René Girardd[2], Maurice Bernadetd[3], Philippe Lucasd[4], Michel Cusind[5], Eric Fromentd[6], Bruno Gelasd[7], Gilbert Puechd[8], Claude Journèsd[9], Olivier Christind[10][11], André Tirand[12], Jean-Luc Mayaudd[13], Nathalie Dompnierd[14][15] і Isabelle von Bueltzingsloewend[16] Редагувати інформацію у Вікіданих
Студентів27 712[17] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПриналежністьЛіонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Членство у
  • Асоціація університетів Європи[18], Коїмбрська група, Консорціум Куперінd[19], Renaterd[20], Франко-Німецький університет[21], ORCID[d][22], Університетське Агентство Франкофонії[23], Коаліція з покращення оцінки дослідженьd[24] і BAUHAUS4EUd Редагувати інформацію у Вікіданих
    • ВипускникиКатегорія: Студенти університету Ліон-2 Редагувати інформацію у Вікіданих
    Штаб-квартираЛіон Редагувати інформацію у Вікіданих
    Сайтuniv-lyon2.fr Редагувати інформацію у Вікіданих
    Мапа
    CMNS: Université Lyon 2 у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Університет Люм'єрів Ліон II (фр. L'université Lumière-Lyon-II) — французький державний університет в Ліоні. Це один із трьох університетів, що виникли внаслідок розколу Ліонського університету за законом Едгара Фора 1968 року.

    У ньому навчаються близько 27 393 студентів у галузі гуманітарних наук, права та фінансів. Його девіз латинською мовою, вписаний у дворі бібліотеки на кампусі причалу — Inter folia fulget. Тим не менш, перший девіз, вписаний золотими літерами в тіні статуї Клода Бернарда в головному вході університету − лат. Scientia et Labore, що означає «Наука і робота».

    Історія

    [ред. | ред. код]

    Виникнення

    [ред. | ред. код]

    Сьогодення

    [ред. | ред. код]

    У 1987 році заклад змінив назву на «Університет Люм'єр Ліон 2» на честь братів Люм'єр.

    В університету є два кампуси:

    Університет Люм'єр-Ліона-II є членом-засновником Ліонського університету, полюса досліджень та вищої освіти (фр. les pôles de recherche et d'enseignement supérieur, PRES) у Ліоні зі статусом громадської установи наукового співробітництва (фр. L’établissement public de coopération scientifique, EPCS), який був заснований наказом № 2007—386 від 21 березня 2007 р. і опублікований в офіційному журналі Франції[fr] від 22 березня 2007 року.

    У 2015 році PRES ліонського університету був замінений співтовариством університету та установи університету Ліона[25] в додатку до закону про вищу освіту від 22 липня 2013 року.

    Структура

    [ред. | ред. код]

    Навчально-дослідний відділи

    [ред. | ред. код]

    В університеті є 6 відділів:

    • Антропологія, соціологія та політологія — UFR ASSP
    • Економіка та управління — UFR SEG
    • Закон Джулі-Віктоар Дабьє — UFR DSP
    • Час та території (Географія, історія, історія мистецтв та туризм) — UFR T&T
    • Мови — UFR Languages
    • Мовні науки та мистецтва — UFR LESLA

    Інститути

    [ред. | ред. код]

    В університеті працює 6 інститутів :

    Міжнародний центр

    [ред. | ред. код]

    Університет має міжнародний центр франкознавства (CIEF), який спеціалізується на мовній та культурній підготовці для нефранкомовної публіки, незалежно від того, здобувають вони вищу освіту чи ні.

    Співпраця з Україною

    [ред. | ред. код]

    Діють такі спільні магістерські програми подвійного диплома з ХНЕУ ім. Семена Кузнеця[26]:

    • Бізнес-інформатика;
    • Створення нових інноваційних підприємств;
    • Туризм. Культурна спадщина. Дозвілля.

    Студентське життя

    [ред. | ред. код]

    Демографія населення університету

    [ред. | ред. код]
    Таблиця демографії
    2000200120022003200420052006200720082009201020112016
    25188[27]25503[28]26437[29]27201[30]28124[31]28176[32]27806[33]27182[34]26681[35]27405[36]28309[37]27863[38]28704[39]


    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ https://www.lemonde.fr/archives/article/1971/03/02/m-jean-pierre-lassalle-a-lyon-ii_2469356_1819218.html
    2. ↑ https://www.lemonde.fr/archives/article/1974/01/31/le-president-et-le-vice-president-de-l-assemblee-constitutive-de-l-universite-de-lyon-ii-demissionnent_2519300_1819218.html
    3. ↑ https://www.lemonde.fr/archives/article/1974/03/22/les-deux-nouvelles-universites-de-lyon-ont-elu-leurs-presidents_2514209_1819218.html
    4. ↑ https://www.lemonde.fr/archives/article/1979/04/07/m-philippe-lucas-est-elu-president-de-l-universite-de-lyon-ii_2766284_1819218.html
    5. ↑ https://www.lemonde.fr/archives/article/1986/02/18/m-michel-cusin-a-lyon-ii_2924523_1819218.html
    6. ↑ https://www.lemonde.fr/a-la-une/article/2012/01/24/le-systeme-actuel-est-un-non-sens-absolu_1633704_3208.html
    7. ↑ https://www.cairn.info/revue-les-temps-modernes-2006-3-page-653.htm
    8. ↑ https://www.lyonmag.com/article/8188/deux-candidats-a-la-presidence-de-lyon-2
    9. ↑ https://www.letudiant.fr/educpros/actualite/lyon-2-claude-journes-veut-sortir-son-universite-de-la-crise-institutionnelle.html
    10. ↑ https://www.lyonmag.com/article/8331/olivier-christin-nouveau-president-de-lyon-2
    11. ↑ https://www.20minutes.fr/lyon/372026-20091218-tiran-prend-renes-lyon-ii
    12. ↑ https://www.aefinfo.fr/depeche/279390-lyon-ii-andre-tiran-elu-president
    13. ↑ https://www.lyonmag.com/article/78604/universite-lyon-2-jean-luc-mayaud-renonce-a-un-deuxieme-mandat
    14. ↑ https://region-aura.latribune.fr/en-bref/2016-04-25/nathalie-dompnier-elue-presidente-de-l-universite-lyon-2.html
    15. ↑ https://www.aefinfo.fr/depeche/645107-universite-lumiere-lyon-ii-nathalie-dompnier-reelue-presidente
    16. ↑ https://www.univ-lyon2.fr/espace-presse-medias/cp-isabelle-von-bueltzingsloewen-elue-presidente-de-luniversite-lumiere-lyon-2
    17. ↑ Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche 2022 — MENJ, 2022. — P. 165. — 406 с. — ISBN 978-2-11-162578-5
    18. ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
    19. ↑ http://www.couperin.org/presentation/notre-organisation/les-membres-de-couperin/items?cid=162id=221lang=fr
    20. ↑ https://discovery.renater.fr/renater/
    21. ↑ https://www.dfh-ufa.org/die-dfh/die-dfh-im-ueberblick/netzwerk
    22. ↑ https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
    23. ↑ https://web.archive.org/web/20221123144401/https://www.auf.org/les_membres/nos-membres/
    24. ↑ https://web.archive.org/web/20231109092552/https://coara.eu/coalition/membership/
    25. ↑ Décret n° 2015-127 du 5 février 2015 portant approbation des statuts de la communauté d'universités et établissements « Université de Lyon ». 5 février 2015. Процитовано 2 червня 2019.
    26. ↑ Le Système éducatif en Ukraine. lenegociantplus.com (французькі) . Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019. [Архівовано 2019-10-13 у Archive.is]
    27. ↑ Jean-Richard Cytemann, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche [Архівовано 2011-09-23 у Wayback Machine.], édition 2001, Imprimerie nationale, P., ISBN 2-11-092136-6, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    28. ↑ Jean-Richard Cytemann, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche [Архівовано 2013-06-25 у Wayback Machine.], édition 2002, Imprimerie nationale, P., ISBN 2-11-092152-8, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    29. ↑ Claudine Peretti, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche [Архівовано 2009-03-06 у Wayback Machine.], édition 2003, Imprimerie nationale, P., ISBN 2-11-093455-7, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    30. ↑ Claudine Peretti, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche [Архівовано 2013-06-25 у Wayback Machine.], édition 2004, Imprimerie nationale, P., ISBN 2-11-094345-9, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    31. ↑ Claudine Peretti, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche [Архівовано 2013-06-25 у Wayback Machine.], édition 2005, Imprimerie nationale, P., ISBN 2-11-095390 X, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    32. ↑ Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche [Архівовано 2013-06-25 у Wayback Machine.], édition 2006, Imprimerie nationale, P., consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    33. ↑ Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche [Архівовано 2011-09-26 у Wayback Machine.], édition 2007, Imprimerie nationale, P., consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    34. ↑ Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche [Архівовано 2009-01-07 у Wayback Machine.], édition 2008, Imprimerie nationale, P., consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    35. ↑ Daniel Vitry, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche [Архівовано 2009-10-15 у Wayback Machine.], édition 2009, Imprimerie moderne de l'Est, P., ISBN 978-2-11-097805-9, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    36. ↑ Michel Quéré, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche [Архівовано 2011-05-25 у Wayback Machine.], édition 2010, Imprimerie moderne de l'Est, P., ISBN 978-2-11-097819-6, consulté sur www.education.gouv.fr le 17 septembre 2010
    37. ↑ Michel Quéré, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche [Архівовано 2011-05-25 у Wayback Machine.], édition 2011, Imprimerie moderne de l'Est, P., ISBN 978-2-11-097810-3, consulté sur www.education.gouv.fr le 2 septembre 2011
    38. ↑ Michel Quéré, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2012, Imprimerie moderne de l'Est, P., ISBN 978-2-11-099368-7, consulté sur www.education.gouv.fr le 30 août 2012
    39. ↑ https://www.univ-lyon2.fr/medias/fichier/sise2017-effectifs-15-janvier-vf-2017-04-14_1492523109823-pdf?INLINE=FALSE[недоступне посилання]

    Посилання

    [ред. | ред. код]

    Бібліографія

    [ред. | ред. код]
    • Françoise Bayard et B. Comte, L'Université Lyon 2, 1973—2004, Presses universitaires Lyon, Lyon, 2004
    • Agence d'Évaluation de la Recherche et de l'Enseignement Supérieur (AERES) (2010). AERES-S1-Université Lyon2, rapport d'évaluation (фр.). с. 40. {{cite book}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
    Прапор Франції Це незавершена стаття про Францію.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Університет_Люм%27єр_Ліон_2&oldid=47468656