Очікує на перевірку

Університет аз-Зайтуна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Університет аз-Зайтуна
36°47′40″ пн. ш. 10°09′50″ сх. д. / 36.79446666669477395° пн. ш. 10.16411944447177618° сх. д. / 36.79446666669477395; 10.16411944447177618Координати: 36°47′40″ пн. ш. 10°09′50″ сх. д. / 36.79446666669477395° пн. ш. 10.16411944447177618° сх. д. / 36.79446666669477395; 10.16411944447177618
Країна Туніс[1]
Засновано737[2]
Складається зHigher Institute of Islamic Civilizationd, Q12193455? і Centre of Islamic Studies of Kairouand
ВипускникиCategory:University of Ez-Zitouna alumni
Сайтwww.uz.rnu.tn
Мапа
CMNS: Zitouna University у Вікісховищі

Університет аз-Зайтуна (варіанти ез-Зайтуна, араб. جامعة الزيتونة‎, фр. Université Zitouna) розташовується в Монфлері, Туніс. Вперше він був створений в 737 році як медресе, а згодом перетворений в університет у 1956 році. Він складається з Вищого теологічного інституту та Вищого інституту ісламської цивілізації в Тунісі та дослідницької установи Центру ісламських досліджень в Кайруані. Один з найстаріших навчальних закладів світу.

Історія

[ред. | ред. код]

Протягом століть Кірван був давнім центром навчання у Тунісі та Північній Африці загалом. Починаючи з 13 століття, Туніс став столицею Іфрікиї під владою Альмохада і Хафсида[3]. Цей зсув влади допоміг Аз-Зайтуні процвітати й стати одним з головних центрів ісламського навчання, і Ібн Хальдун, перший соціальний історик в історії, був одним з його продуктів[4]. Успішний університет приваблював студентів та вчених з усіх частин відомого на той час світу. Поряд з теологією, головним чином Корану, університет викладав правознавство, історію, граматику, науку та медицину. Що стосується книг та бібліотек, то бібліотеки Аз-Зайтуни були найбагатшими серед його північноафриканських колег. У ньому було кілька колекцій, що налічували десятки тисяч книг. Одна з бібліотек Ель-Абдалії включала велику колекцію рідкісних та унікальних рукописів. Рукописи охоплювали майже всі предмети та науки, включаючи граматику, логіку, документацію, етикет досліджень, космологію, арифметику, геометрію, корисні копалини, професійну підготовку тощо[5][6].

Історично традиційна педагогіка університету виступала проти французького впливу в туніській культурі. Студенти, викладачі та випускники стали невіддільною частиною партії «Дестур» 1920-х років[7].

Після набуття незалежності Тунісу 26 квітня 1956 року був створений сучасний університет Зайтуна. Він став наступником факультету шаріату та теології Зайтуни 1 березня 1961 року, який став однією зі складових Туніського університету. Ім'я Зайтуни було відновлено Зіном Ель-Абідіном Бен-Алі в 1987 році[8].

Навчання

[ред. | ред. код]

Сучасний навчальний заклад налічує близько 1200 студентів та 90 викладачів, розділених між двома пов'язаними інститутами — Вищим теологічним інститутом та Вищим інститутом ісламської цивілізації в Тунісі — та дослідницьким закладом Центром ісламських досліджень (араб. مركز الدراسات الإسلامية بالقيروان‎) у Кайруані.

Уроки у Вищому теологічному інституті розпочались у 1988/89 навчальному році. Можна отримати наступні ступені

  1. Бакалавр з шаріату та ісламської думки в ісламських науках
  2. Магістр ісламських наук
  3. Доктор філософії в ісламських науках
  4. Вищий технік з прикладних мультимедіа в ісламському мистецтві (Superior Technician in Applied Multimedia on Islamic Arts)
  5. Вищий технік мистецтв ісламської спадщини

У Вищому інституті ісламської цивілізації навчається близько 300 студентів та 40 дослідників. Там можна отримати:

  1. Національний диплом першого циклу з ісламознавства (DEUPC)
  2. Національний диплом магістра з ісламознавства

Факультети

[ред. | ред. код]
  1. Ісламознавство та ісламська цивілізація
  2. Ісламське право
  3. Богослов'я

Визначні випускники

[ред. | ред. код]

Серед відомих випускників — учений Абдул-Рахман Ібн Хальдун, профспілковий діяч і письменник Тахар Хаддад, політик і письменник Абделазіз Таальбі, національний поет Тунісу Абул-Касем Ечеббі та великий імам мухадді муфтій Аль-Саїд Фахал Бін Джаваід Аль-Хасамі).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.4icu.org/reviews/4523.htm
  2. Шаблон:Університет: категорія Категорія:Навчальні заклади, засновані 737 не існує.
  3. Deeb, Mary J. Ez-Zituna; op cit;: 374.
  4. Charnay, Jean-Paul (January–February 1979). Economy and Religion in the Works of Ibn Khaldun. The Maghreb Review. 4 #1: 1—25.
  5. Abd el-Hafiz, Mansour (1969). Fihris Makhtutat el-Maktaba al- Ahmadiya bi Tunis. Beirut: Dar el-Fat'h. с. 8—9.
  6. Sibai, M. (1987). Mosque Libraries : An Historical Study. London and New York: Mansell Publishing Limited. с. 98.
  7. Micaud 93.
  8. Paul Delaney, "New Tunis Chief Begins Democratic Changes," New York Times, December 13, 1987.

Посилання

[ред. | ред. код]