Унілінійність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Унілінійність (від лат. unus «один» та лат. linea «лінія») — один із різновидів визначення спорідненості, за якого родинні зв'язки дітей із покоління в покоління визначають за батьками лише однієї статі[1]. Таке визначення спорідненості підкреслює більшу соціальну значущість одних родинних зв'язків щодо інших[2]. Унілінійність у тих чи інших соціальних суспільствах може виступати як матрилінійність, що враховує зв'язки дітей тільки з матір'ю[3], або як патрилінійність, що враховує зв'язки тільки з батьком[4], або як дуолінійність (подвійне визначення спорідненості), за якої кожен член суспільства належить і до матрилінійної, і до патрилінійної груп (паралельне існування двох унілінійних груп в одному суспільстві у різних груп людей називають білінійністю)[5][6].

Унілінійний принцип визначення спорідненості найчастіше представлений серед родинних об'єднань, походження яких зводиться до спільного предка. До таких об'єднань, характерних переважно для доіндустріальних суспільств, відносять клани, лініджі та сіби[en][1]. Унілінійність протиставлена неунілінійним правилам визначення спорідненості — амбілінійності та білатеральності[7]. Перше правило визначення виділяється за довільно чергованим визначенням зв'язку поколінь — то за батьками-чоловіками, то за батьками-жінками[8], друге правило враховує родичів індивіда з обох сторін і орієнтується не на спільного предка, а на спільного родича, яким є індивід (в англійській науковій традиції білатеральними називають усі неунілінійні правила визначення спорідненості, зокрема й амбілінійне[9].

Найчастіше поняття «унілінійне суспільство» висловлює принцип унілінійності лише відносно, оскільки родинні зв'язки, які не є провідними, також можуть бути значущими. Наприклад, у групі, що характеризується матрилінійністю, передбачається, що права, обов'язки та види власності успадковуються тільки через жінок, але в реальних суспільствах йдеться про передання лише частини таких прав та обов'язків, нехай і основних, деяка частина прав та обов'язків може передаватися також і через чоловіків[7].

У ряді етнологічних робіт термін «унілінійність» може означати пізнішу стадію розвитку визначення спорідненості, пов'язану з появою розвинених генеалогічних уявлень. Вважається, що в такому розумінні цього терміна унілінійності передував етап, званий унілатеральністю (у формах матрилатеральності та патрилатеральності)[1]. Відповідно до зазначеної концепції, після унілінійності принцип визначення спорідненості еволюціонував у білінійність. У минулому в науці була поширеною думка про те, що матрилінійність історично передувала патрилінійності, але від 1960-х років обидва різновиди унілінійності розглядають як системи, що рівноправно співіснували раніше і рівноправно співіснують нині[3][7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Кожановская И. Ж. Унилинейность / Гл. редактор В. А. Тишков; Редкол.: О. Ю. Артёмова, С. А. Арутюнов, А. Н. Кожановский, В. М. Макаревич (зам. гл. ред.), В. А. Попов, П. И. Пучков (зам. гл. ред.), Г. Ю. Ситнянский // Народы и религии мира: Энциклопедия. — М. : Большая российская энциклопедия, 1999. — 28 травня. — С. 900. — ISBN 5-85270-155-6.
  2. Попов В. А. Счёт родства // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2016. — Т. 31. Социальное партнёрство — Телевидение. — С. 497—498. — ISBN 978-5-85270-368-2. (рос.) Архівована копія. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 23 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)(Перевірено 10 квітня 2018)
  3. а б Артёмова О. Ю. Матрилинейность / Гл. редактор В. А. Тишков; Редкол.: О. Ю. Артёмова, С. А. Арутюнов, А. Н. Кожановский, В. М. Макаревич (зам. гл. ред.), В. А. Попов, П. И. Пучков (зам. гл. ред.), Г. Ю. Ситнянский // Народы и религии мира: Энциклопедия. — М. : Большая российская энциклопедия, 1999. — 28 травня. — С. 900. — ISBN 5-85270-155-6.
  4. Кожановская И. Ж. Патрилинейность / Гл. редактор В. А. Тишков; Редкол.: О. Ю. Артёмова, С. А. Арутюнов, А. Н. Кожановский, В. М. Макаревич (зам. гл. ред.), В. А. Попов, П. И. Пучков (зам. гл. ред.), Г. Ю. Ситнянский // Народы и религии мира: Энциклопедия. — М. : Большая российская энциклопедия, 1999. — 28 травня. — С. 900. — ISBN 5-85270-155-6.
  5. Двойной счёт родства / Гл. редактор В. А. Тишков; Редкол.: О. Ю. Артёмова, С. А. Арутюнов, А. Н. Кожановский, В. М. Макаревич (зам. гл. ред.), В. А. Попов, П. И. Пучков (зам. гл. ред.), Г. Ю. Ситнянский // Народы и религии мира: Энциклопедия. — М. : Большая российская энциклопедия, 1999. — 28 травня. — С. 884. — ISBN 5-85270-155-6.
  6. Кожановская И. Ж. Билинейность / Гл. редактор В. А. Тишков; Редкол.: О. Ю. Артёмова, С. А. Арутюнов, А. Н. Кожановский, В. М. Макаревич (зам. гл. ред.), В. А. Попов, П. И. Пучков (зам. гл. ред.), Г. Ю. Ситнянский // Народы и религии мира: Энциклопедия. — М. : Большая российская энциклопедия, 1999. — 28 травня. — С. 900. — ISBN 5-85270-155-6.
  7. а б в Артёмова О. Ю. Счёт родства / Гл. редактор В. А. Тишков; Редкол.: О. Ю. Артёмова, С. А. Арутюнов, А. Н. Кожановский, В. М. Макаревич (зам. гл. ред.), В. А. Попов, П. И. Пучков (зам. гл. ред.), Г. Ю. Ситнянский // Народы и религии мира: Энциклопедия. — М. : Большая российская энциклопедия, 1999. — 28 травня. — С. 900. — ISBN 5-85270-155-6.
  8. Кожановская И. Ж. Амбилинейность / Гл. редактор В. А. Тишков; Редкол.: О. Ю. Артёмова, С. А. Арутюнов, А. Н. Кожановский, В. М. Макаревич (зам. гл. ред.), В. А. Попов, П. И. Пучков (зам. гл. ред.), Г. Ю. Ситнянский // Народы и религии мира: Энциклопедия. — М. : Большая российская энциклопедия, 1999. — 28 травня. — С. 881. — ISBN 5-85270-155-6.
  9. Кожановская И. Ж. Билатеральность / Гл. редактор В. А. Тишков; Редкол.: О. Ю. Артёмова, С. А. Арутюнов, А. Н. Кожановский, В. М. Макаревич (зам. гл. ред.), В. А. Попов, П. И. Пучков (зам. гл. ред.), Г. Ю. Ситнянский // Народы и религии мира: Энциклопедия. — М. : Большая российская энциклопедия, 1999. — 28 травня. — С. 882. — ISBN 5-85270-155-6.

Посилання[ред. | ред. код]