Унґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Унґ

Uh coatofarms.jpg

Герб комітату Унґ

Комітат Унґ

Адміністративний центр (1910): Ужгород
Населення (1910): 162 089
Площа (1910): 3230 км²

Ung county map.jpg

Карта комітата
Будинок жупанату в Ужгороді

́Унґ, ́Унґський коміт́ат, Уж́анський коміт́ат (угор. Ung vármegye, лат. comitatus Unghensis) — історичний комітат в північно-східній частині Угорського королівства, який межував з австрійською провінцією Галичина на півночі, з комітатом Земплін на сході, Березьким комітатом на заході та Саболцьким — на півдні. В наш час 2/3 території входять до складу Закарпатської області України, 1/3 — до Міхаловецького та Собранецького районів Словаччини. Адміністративним центром був Ужгород. Комітат існував до 1919 року.

Географія[ред.ред. код]

З півночі територія комітату Унґ була обмежена хребтами Карпат, з півдня — річками Тиса та Латориця, із заходу — Лаборцем. У 1910 році територія комітату становила 3230 км ².

Історія[ред.ред. код]

Унґ був одним з найстаріших комітатів Угорського королівства. Після поразки Австро-Угорщини у Першій Світовій війні та її розпаду в 1918 році, згідно з Тріанонським договором 1920 року, майже вся територія комітату відійшла до Чехословаччини, невелика частина біля міста Захонь відійшла до Угорщини. У складі Чехословаччини територія була розділена між чехословацькими землями — Підкарпатською Руссю та Словаччиною. У 1938 році західна частина комітату була зайнята Хортистською Угорщиною, а в 1944 році — Червоною Армією. У 1945 році Підкарпатська Русь відійшла до СРСР, західна частина, що носила назву Східний Земплін, залишилася в Словаччині.

Населення[ред.ред. код]

Протягом 19 століття - з 1810 по 1910 роки більш ніж в двоє знизилась доля русинів-українців у населенні комітату Унґ. У 1810 році їх було тут 88,5%, у 1840- вже 53,6%, а у 1857- лише 51,0%[1] . В 1910 році українців залишалося вже тільки 38.1%. Це було слідством мадяризації та словакизації русинів-українців.

1900[ред.ред. код]

Кількість жителів комітату Унґ в 1900 році нараховувала 153 266 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот[2], серед них:

Населення:

За даними перепису 1900 року, комітат складався з наступних релігійних громад:[3]

Релігійні громади:

1910[ред.ред. код]

Кількість жителів комітату Унґ в 1910 році нараховувала 162 089 осіб[4], серед них:

За даними перепису 1910 року, округ складався з наступних релігійних громад:[5]

Релігійні громади:

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

В 1773 році існували три райони: Ужгородський, Собранецький та Капушанський.

Округи
Округ Адм. центр
Надьберезна (угор. Nagybereznai járás) Великий Березний
Надькапош (угор. Nagykaposi járás) Вельке Капушани
Перечень (угор. Perecsenyi járás) Перечин
Середнє (угор. Szerednyei járás) Середнє
Собранц (угор. Szobránci járás) Собранці
Унґвар (угор. Ungvári járás) Ужгород
Вільне місто
Ужгород

Герб[ред.ред. код]

Являє собою щит французької форми, розітнутий на блакить та червень, над яким знаходиться сталевий лицарський шолом, увінчаний трьохріжковою дворянською короною. Над щитом знаходиться намет синього та червоного кольору, підбитий сріблом та золотом. У верхньому блакитному полі щита знаходиться постать лицаря у сталевій броні та золотій трьохріжковій короні, який тримає в руках по три золоті колоски пшениці. Перед постаттю лицаря — також золота дворянська трьохріжкова корона. У нижньому червоному полі щита — дві срібні смуги.

Цей герб і досі прикрашає барокову арку, зведену перед будівлею старого комітатського будинку (жупанату), спорудженого в 1769 році в Ужгороді. Сам будинок розібраний у 1930-х роках. Також герб можна побачити і на фронтоні нового комітатського будинку, зведеного в 1809 році.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 191 с.
  2. http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html
  3. «KlimoTheca :: Könyvtár». Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-06-26. 
  4. http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html
  5. «KlimoTheca :: Könyvtár». Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-06-26. 

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Györffy György, ред. (1890). Magyarország történelmi földrajza a Hunyadiak korában. Budapest. 
  • Csánki Dezső, ред. (1963). Az Árpád-kori Magyarország történeti földrajza. I. Budapest.