Уповноважений Президента України
Уповноважений Президента України — різновид інституту спеціалізованого омбудсмена. Уповноваженими Президента України є призначені ним незалежні авторитетні особи, що здійснюють моніторинг ситуації у певній чутливій сфері, інформують Президента та виконують інші пов'язані з цим функції.
У червні 2021 року вирішено трансформувати інститут уповноважених: відтоді їх називають «радники - уповноважені Президента України»[1].
Призначення і статус[ред. | ред. код]
Посада Уповноваженого Президента України не передбачає формальних владних повноважень. Вона не закріплена в Конституції України чи законодавчих актах. Уповноважені діють на підставі положень, що затверджуються главою держави; він же призначає і звільняє їх на свій розсуд, але не довше, ніж на строк своїх повноважень. Чітких критеріїв (цензів) для зайняття цих посад законодавством не передбачено[2].
Структурно уповноважені входять до складу Офісу Президента. Керівник Офісу вносить Президенту пропозиції щодо кадрових призначення та звільнення уповноважених, координує їх діяльність[3][2].
На думку Л. Голяк, головна мета уповноваженого полягає в тому, щоб діяти як посередник між певною групою населення та державними органами чи органами місцевого самоврядування, а також проводити моніторинг законодавства й діяльності органів управління на основі повноважень, що дають змогу звертатися із запитами та мати доступ до необхідної інформації, подавати рекомендації щодо протидії фактам поганого управління та усунення порушень прав людини[4].
До типових завдань уповноваженого належить:
- моніторинг ситуації щодо забезпечення гарантій додержання прав і законних інтересів людини в певній сфері;
- внесення Президентові України пропозицій щодо підготовки проєктів законів, актів Президента України з питань, що належать до компетенції уповноваженого;
- участь у підготовці проєктів нормативно-правових актів з відповідних питань;
- участь у межах компетенції в експертизі законів і законопроєктів;
- підготовка заходів за участю Президента України;
- налагодження взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з відповідних питань.
Забезпечення діяльності Уповноваженого здійснюється відповідним структурним підрозділом Офісу Президента України.
Оскільки посади уповноважених в Україні можуть засновуватись як Президентом, так і Верховною Радою, і Кабінетом Міністрів, державно-правова практика вимагає чіткого розрізнення їх компетенцій.
Перелік уповноважених Президента України[ред. | ред. код]
Нижче подано перелік усіх посад уповноважених Президента України з роками існування та особами, що займали відповідні посади.
Буяльський Володимир Федорович, Бородін Володимир Миколайович, Тимошенко Володимир Андрійович, Пукшин Ігор Гелярович, Шатковський Петро Миколайович, Обаль Олексій Михайлович, Ганжа Сергій Валентинович, Полях Анатолій Михайлович, Ярмак Дмитро Борисович, Семенченко Роман Юрійович
- Уповноважений Президента України з прав дитини (2011—2021) / Радник — уповноважений Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації (з 2021)
Павленко Юрій Олексійович, Кулеба Микола Миколайович, Герасимчук Дар'я Михайлівна
- Уповноважений Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях (2014—2019)
- Уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників антитерористичної операції, які одержали поранення, контузію, каліцтво або інше захворювання під час участі в антитерористичній операції (2016—2018) / з питань реабілітації учасників бойових дій (2018—2021) / Радник — уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій (з 2021)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Щодо трансформації інституту уповноважених Президента України. Президент України. 15 червня 2021. Процитовано 02.07.2021.
- ↑ а б Коваль Т. В. Правове регулювання діяльності уповноважених президента України // Прикарпатський юридичний вісник. — 2019. — Т. 2. — Вип. 4 (29). — С. 14-17.
- ↑ Про Положення про Офіс Президента України: Указ Президента України; Положення від 25.06.2019 № 436/2019
- ↑ Голяк Л. В. Поняття та види спеціалізованих омбудсманів // Митна справа. — 2011. — № 6. — С. 585—591.
Посилання на нормативні акти[ред. | ред. код]
- Про Уповноваженого Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки: Указ Президента України; Положення від 23.01.2008 № 46/2008
- Про Уповноваженого Президента України з питань безпеки заходів з проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу: Указ Президента України; Положення від 09.09.2009 № 726/2009
- Питання Уповноваженого Президента України з прав дитини: Указ Президента України; Положення, Схема від 11.08.2011 № 811/2011
- Про Положення про Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу: Указ Президента України; Положення від 03.11.2014 № 841/2014
- Про Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю: Указ Президента України; Положення від 01.12.2014 № 902/2014
- Про Уповноваженого Президента України з питань реабілітації учасників антитерористичної операції, які одержали поранення, контузію, каліцтво або інше захворювання під час участі в антитерористичній операції: Указ Президента України; Положення від 01.12.2016 № 536/2016
- Про Уповноваженого Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій: Указ Президента України; Положення від 22.11.2018 № 386/2018
- Про Уповноваженого Президента України з питань волонтерської діяльності: Указ Президента України; Положення від 04.12.2019 № 879/2019
| |||||||||||