Урад (рослина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Урад
Висушені боби ураду
Висушені боби ураду
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Рід: Вігна (Vigna)
Вид: Урад
Біноміальна назва
Vigna mungo
(L.) Hepper, 1956
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Vigna mungo
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Vigna mungo
EOL logo.svg EOL: 654940
IPNI: 74585-3
ITIS logo.svg ITIS: 506273
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3915
The Plant List: ild-3538

Урад (Vigna mungo), інколи урад-дхал, чорний горошок, чорна сочевиця — вид рослин з роду Вігна[en] родини Бобові (Fabaceae). Використовується людиною в їжу, близькоспоріднений іншим бобовим, особливо Vigna radiata.

Історія[ред. | ред. код]

Відомі два різновиди урада: Vigna mungo (L.) Hepper var. mungo — культивований підвид, та Vigna mungo (L.) Hepper var. silvestris — його дика форма. Вперше Урад почали вирощувати 1000-3000 років до Р.Х. на Індійському субконтиненті. На ХХІ сторіччя ця рослина широко розповсюджена на території Південної та Південно-Східної Азії. Вперше було описано в 1767 році як Phaseolus mungo в Mantissa Altera, 1, 101, у Карла Ліннея.

Одного часу рослина розглядалася як один вид з бобами мунг. Висушене та очищене насіння найчастіше використовується для виготовлення дхалу та деяких інших страв індійської кухні. Культивується в Індії з найдавніших часів та зараз у деяких інших країнах, переважно індійськими імігрантами.

Біологічний опис[ред. | ред. код]

Культивований урад є невисокою, прямою або висячою, однорічною рослиною, виведеним з дикої форми — витривалої трав'янистої рослини з довжиною стебел від 2 до 4 метрів. Зазвичай у культурних сортів урада довжина стебел становить від 20 до 60 сантиметрів, у виняткових випадках - до 90 сантиметрів. Ворсисті листя трипалі, їх черешки досягають 10 сантиметрів. Кожна з 3 гостро-овальних частин листа має ширину від 5 до 7 і довжину від 5 до 10 сантиметрів. На кожному паростку що розгалужується розквітає від 5 до 6 квіток жовтого кольору. Цвітіння триває всього декілька годин. Як правило, має місце самозапилення.

На кожній гілці проростає зазвичай по 2-3 боби. Покриті жорсткими ворсинками боби мають завдовжки 4-7 сантиметрів та завширшки 0,6 сантиметра. У кожному бобі знаходиться 4-10 насінин. Насінини блискучі, квадратної форми, розміром 4 міліметри. Колір їх, як правило, чорний, проте зустрічаються і зелені форми. Вага 1000 цих зерен складає від 15 до 40 грамів.

Застосування[ред. | ред. код]

В їжу людиною вживаються як сирі боби уради, так і проросле та сушене насіння. В Індії та в Пакистані це один з найпопулярніших видів бобових. З цільного насіння варять юшку, іменовану дав. У приготуванні різних страв урад добре поєднується з рисом, так як має однаковий з ним час варіння.

Урад навіть в сушеному стані зберігає досить високий вміст білка (20-24%).

Посилання[ред. | ред. код]