Перейти до вмісту

Уразово (смт)

Координати: 50°04′43″ пн. ш. 38°02′53″ сх. д. / 50.078611111111° пн. ш. 38.048055555556° сх. д. / 50.078611111111; 38.048055555556
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
смт Уразово
Уразово
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Бєлгородська область
Муніципальний район Валуйський район
Код ЗКАТУ: 14220560000
Код ЗКТМО: 14620160051
Основні дані
Статус смт 1968
Населення 6 939 осіб (2008)
Поштовий індекс 309970
Телефонний код +7 47236
Географічні координати: 50°04′43″ пн. ш. 38°02′53″ сх. д. / 50.078611111111° пн. ш. 38.048055555556° сх. д. / 50.078611111111; 38.048055555556
Висота над рівнем моря 73 м
Водойма річка Оскіл
Найближча залізнична станція Уразово
Відстань
До центру муніципального району/міського округу (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
13

До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

116

Мапа
Уразово (Росія)
Уразово
Уразово

Уразово (Бєлгородська область)
Уразово
Уразово

Мапа


CMNS: Уразово у Вікісховищі

Ура́зово (рос. Уразово) — селище міського типу, у Валуйському районі Бєлгородської області, Росія.

Населення селища становить 6 939 осіб (2008; 6 878 в 2002).

Селище є частиною Слобожанщини.

Географія

[ред. | ред. код]

Селище розташоване на річці Оскіл, лівій притоці Сіверського Дінця, за 12 км від кордону з Україною. Діє пункт контролю через державний кордон з Україною ПіскиДволучне.

Історія

[ред. | ред. код]

Слобода Уразове була заснована у 1728 році на місці однойменного хутора.

Першими поселенцями були українці.

У 1918 році відбувся бій між армією УНР і більшовиками. [1]

Статус смт отримано в 1968 році.

Економіка

[ред. | ред. код]

В селищі працюють заводи механічний, шкіряний, молочний, цегляний, комбінати будівельних матеріалів та харчовий, меблева фабрика.

Діють краєзнавчий музей, будинок культури, бібліотека.

Видатні місця

[ред. | ред. код]
  • Храм Усікновення голови Іоана Предтечі (1898)

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. https://diasporiana.org.ua/memuari/408-simyantsev-v-roki-kozakuvannya-1917-1923-spogadi [Архівовано 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Валентин Сім'янцев. Роки козакування 43 ст./