Ургант Іван Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Ургант
Ivan Urgant in Tbilisi.jpg
Іван Ургант, 6 листопада 2010
Народився 16 квітня 1978(1978-04-16) (39 років)
Санкт-Петербург
Громадянство Росія
Проживання Санкт-Петербург
Псевдонім Grisha Urgant
Діяльність телеведучий, актор
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв
Батько Андрій Ургант
Мати Валерія Кисельова
Сторінка в інтернеті ivanurgant.com

q: Висловлювання у Вікіцитатах

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Іван Андрійович Ургант (16 квітня 1978, Ленінград, СРСР) — російський актор, телеведучий, музикант.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в сім'ї акторів Андрія Львовича Урганта і Валерії Іванівни Кисельової (19512015). Онук акторів Ніни Ургант і Льва Міліндера. Молода сім'я проіснувала недовго, всього біля року після народження Івана. Проте маленький Іван встиг успадкувати від обох батьків артистизм, талант імпровізатора і характерну зовнішність, що надалі утілилося в мрію стати актором. Після розлучення батьків мешкав з матір'ю і вітчимом — ленінградським актором Дмитром Ладигіним.[1].

Вчився в ленінградській ДМШ № 18, в Гімназії при ДРМ. Закінчив Санкт-петербурзьку академію театрального мистецтва. Ще під час навчання в академії Ургант разом з Алісою Фрейндліх в ДАВДТ ім. Г. О. Товстоногова зіграв в спектаклі «Макбет», в якому він отримав роль стражника N12. Після здобуття акторської освіти Іван не став займатися театром як основною професією. В першу чергу молодій людині довелося заробляти гроші, тому спочатку він працював офіціантом, барменом, а потім і ведучим нічних шоу в клубах. У 1999 році Урганту вдалося отримати роботу на петербурзьких радіостанціях. Окрім цього він виступав і на телебаченні, вів програму «Петербурзький кур'єр» на П'ятому каналі. Надалі його чекав переїзд в Москву і продовження кар'єри на радіо — спочатку на «Русское радио», а потім на «Хіт FM». Через якийсь час Іван з'явився і на московському телебаченні, на каналі MTV. Він отримав запрошення на кастинг в той час, коли Ольга Шелест і Антон Комолов підшукували пару ведучих для спільної роботи на шоу «Бадьорий ранок».

Телеведучий в програмах «Смак», «Вечірній Ургант» і «Прожекторперісхілтон» на російському Першому каналі. Також часто веде церемонії вручення різних премій.

Музика[ред.ред. код]

Іван — музыкант-мультиінструменталіст: грає на гітарі, фортепіано, акордеоні, блок-флейті і ударних.

Співецький голос — баритон.

У кінці 1990-х років виступав під псевдонімом Внуук[2][3][4]. У 1999 році випустив альбом « Зірка», розроблений з Максимом Леонидовым. У 2011 році відновив співецьку кар'єру, виступає під псевдонімом «Grisha Urgant»[5].

Також Ургант написав слова пісні «Йди за зірками»[6], виконаною групою « Слот» спільно з Радисткою К@т (солістом альтернативної рок-групи RadioCat). Пізніше на пісню був знятий кліп.

Дискографія[ред.ред. код]

  • 1999 — «Зірка», разом з Максимом Леонідовим
  • 2012 — «Estrada»

Сім'я[ред.ред. код]

  • Батько — Андрій Львович Ургант.
  • Мати — Валерія Іванівна Кисельова (1951—2015).
  • Брат — Григорій Андрійович Ургант.
  • Дід — Лев Максович Міліндер (1930—2005).
  • Бабуся — Ніна Миколаївна Ургант.
  • Прадід — Микола Андрійович Ургант, естонець, офіцер НКВС[7][8].
  • Єдинокровна сестра Марія (нар. 1984)[9].
  • Єдиноутробні сестри Валентина (нар. 1983) і Олександра (нар. 1988) Ладигіни.
  • Перша дружина — Каріна Ургант (дівоче прізвище: Авдєєва) (нар. 1974)[10][11].
  • Незареєстрований шлюб з Тетяною Геворкян (нар. 1974), телеведучою MTV. Прожили разом майже 5 років.[12][11].
  • Друга дружина — Наталія Автандилівна Кікнадзе (нар. 5 березня 1978), з якою Іван вчився в гімназії при Російському музеї в Санкт-Петербурзі[11].
  • пасинок Ніко (син Наталії від першого шлюбу; нар. 19 лютого 1997 року).
  • падчерка Еріка (дочка Наталії від першого шлюбу; нар. 18 серпня 2000 року).
  • дочка Ніна (нар. 15 травня 2008 року). Назвали на честь бабусі Івана, актриси Ніни Ургант.
  • дочка Валерія (нар. 21 вересня 2015 року). Назвали на згадку про матір Івана, актриси Валерії Кисельової.

Факти[ред.ред. код]

Брав участь в телевізійній грі «Форт Байяр».

У квітні 2013 року під час телепрограми «Смак» Іван Ургант некоректно пожартував про український народ. Урганту підіграв його гість кінодраматург, художник, режисер і актор Олександр Адабаш'ян. «Я порубав зелень, як червоний комісар мешканців українського села», — сказав ведучий[13]. Пізніше Ургант в іронічній формі попросив вибачення у своєму Twitter[14]. 17 квітня в ефірі телепередачі «Вечірній Ургант» Іван просив публічні вибачення у жителів України за свій невдалий жарт сказавши, зокрема, що Україну він дуже любить[15].

Телевізійна кар'єра[ред.ред. код]

Передачі[ред.ред. код]

Премії та ін.[ред.ред. код]

Знімався в рекламі Actimel, МТС та Мегафон. Судив ігри Вищої ліги КВН.

Фільмографія[ред.ред. код]

  1. 1998 — Жорсткий час
  2. 1999 — Вулиці розбитих ліхтарів (Серія «Пастка для мамонта») — Коля Колесніков на прізвисько «Мамонт»
  3. 2002 — Гроші — Іван
  4. 2004 — 33 квадратні метри — орнітолог
  5. 2005 — Від 180 і вище — Антон
  6. 2006 — 1-й швидкий — Ілля
  7. 2006 — Жесть — Ілля
  8. 2006 — Неваляшка — Коментатор
  9. 2007 — Перший удома — камео
  10. 2007 — Він, вона і я — Денис Ганін
  11. 2007 — Троє і сніжинка — Гарік
  12. 2008 — Чарівник — Капітан Захаров
  13. 2008 — Парадокс — Друг Вадика
  14. 2008 — Європа-Азія — Елвіс
  15. 2008 — Одноповерхова Америка (документальний)
  16. 2010 — Тур де Франс (документальний)
  17. 2010 — Викрутаси — Даня
  18. 2010 — Ялинки — бізнесмен
  19. 2011 — Ялинки 2 — Борис Воробйов
  20. 2011 — Висоцький. Спасибі, що живий — Сева Кулагин
  21. 2013 — Ялинки 3 — Борис Воробйов
  22. 2014 — Швидкий "Москва-Росія" — камео
  23. 2014 — Ялинки 1914 — Борис Воробйов
  24. 2016 — Ялинки 5 — Борис Воробйов

Озвучування[ред.ред. код]

2006 — Змивайся! — Родді Джеймс (Г'ю Джекмен)

2008 — Особливо небезпечний — Беррі (Кріс Пратт)

Бібліографія[ред.ред. код]

Познер В., Кан Б., Ургант І. Одноповерхова Америка. - М.: Зебра-Е, 2008. - 480 с. - ISBN 978-5-94663-604-9.;

Театральні работи[ред.ред. код]

  • Савва Васильков в спектаклі московського Театру імені Пушкіна «Шалені гроші»[16].

Майстер-класи[ред.ред. код]

  • Майстер-клас в МДУ, Вища Школа Телебачення.

Нагороди[ред.ред. код]

  • 2007 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійного мистецтва ТЕФІ.
  • 2009 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійних мистецтв ТЕФІ у складі Прожекторперісхілтон.
  • 2010 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійного мистецтва ТЕФІ у складі Прожекторперісхілтон.
  • 2014 — Лауреат премії «ТОП 50. Найзнаменитіші люди Петербургу» в номінації «ГЕГи року» за образ Гриші Урганта[17].
  • 2014 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійних мистецтв ТЕФІ в номінації «Кращий ведучий розважальної програми» як той, хто веде телепередачу «Вечірній Ургант»[18].
  • 2015 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійних мистецтв ТЕФІ в номінації «Кращий ведучий розважальної програми» як той, хто веде телепередачу «Вечірній Ургант»[19].
  • 2016 — премія Kids Choice Awards кращий російський телеведучий.
  • 2016 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійних мистецтв ТЕФІ в номінації «Кращий ведучий розважальної програми» як той, хто веде телепередачу «Вечірній Ургант».
  • 2016 — Лауреат в номінації «Народний герой» премії журналу ОК![20].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Вітчим Івана Урганта Дмитро Ладигін: Наша сім'я жила бідно, поки Ваня не став зіркою
  2. Внуук. noto.ru. 2008-02-06. Процитовано 2013-04-18. 
  3. Максим Леонідов продюсує високоякісну попсу (1998). tutti.e-burg.ru; archive.org. Архів оригіналу за 2013-04-19. Процитовано 2013-04-18. 
  4. Проект ВНУУК. неофіційний сайт групи "Секрет" (thesecret.narod.ru). Архів оригіналу за 2013-04-19. Процитовано 2013-04-18. 
  5. Гриша Ургант. Офіційний сайт. grishaurgant.ru. Процитовано 2013-04-18. 
  6. Ургантдеграунд від групи « Слот»
  7. Ніна Ургант, Три кішки і двоє чоловіків, 2009 - Документальне кіно - Перший канал. 1tv.ru. Архів оригіналу за 2013-04-19. Процитовано 2013-04-18. 
  8. Ігор BIN. Ургант Ніна Миколаївна. rusactors.ru. Архів оригіналу за 2013-04-19. Процитовано 2013-04-18. 
  9. Коробки С. (2010-12-01). Батько Івана Урганта : Народимо синові сестричку. blik.ua; archive.org. Архів оригіналу за 2013-04-20. Процитовано 2013-04-18. 
  10. Ємельянова О. (2011-04-06). Амурні таємниці сім'ї Ургантів. "Експрес газета" (eg.ru). Архів оригіналу за 2013-04-19. Процитовано 2013-04-18. 
  11. а б в Мурашкіна Л. (2009-06-11). Тайна дружина Івана Урганта. kp.ru. Архів оригіналу за 2013-04-19. Процитовано 2013-04-18. 
  12. Біографії зірок на Cosmo.ru: Таня Геворкян. Архів оригіналу за 2012-07-03. 
  13. Ведучий Іван Ургант образив українців у прямому ефірі (Відео) 24 (телеканал), 15.04.2013
  14. Іван Ургант вибачився за «порубаних мешканців українського села» з іронією 24 (телеканал), 15.04.2013
  15. Корченкова Н. (2013-04-18). Иван Ургант извинился. kommersant.ru. Архів оригіналу за 2013-04-20. Процитовано 2013-04-18. 
  16. Спектакль "Шалені гроші" на сайті Театру імені Пушкіна. teatrpushkin.ru. Архів оригіналу за 2013-04-20. Процитовано 2013-04-18. 
  17. «Єдина зброя, якою я користуюся, — це цибуля» — Іван Ургант в інтерв'ю журналу «Собака.ru», травень, 2014 рік
  18. Ургант визнаний кращим ведучим розважальних передач (ru). argumenti.ru. 28 червня 2014. Процитовано 2014-07-31. 
  19. Іван Ургант став володарем премії ТЕФІ // Московський Комсомолець, 25 червня 2015
  20. Вера Брежнєва Філіп Кіркоров . Гарячі новини: Оголошені переможці премії журналу ОК!. www.loveradio.ru. Процитовано 2016-11-18. 

Посилання[ред.ред. код]