Урицьке (Гомельський район)
|
агромістечко Урицьке | ||||
| Транслітерація назви | Uryckaje | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 52°27′51″ пн. ш. 30°47′55″ сх. д. / 52.46416666669477280° пн. ш. 30.79861111113877925° сх. д.Координати: 52°27′51″ пн. ш. 30°47′55″ сх. д. / 52.46416666669477280° пн. ш. 30.79861111113877925° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Гомельська | |||
| Район | Гомельський | |||
| Рада | Урицька | |||
| Перша згадка | 1560 | |||
| Населення | 3438 осіб (2009) | |||
| Часовий пояс | UTC+3:00 | |||
| Поштовий індекс | 246145 | |||
| Телефонний код | +375-23(2) | |||
| Автомобільний код | 3 | |||
| Висота | 135 м | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 269 км | |||
  Урицьке | ||||
  Урицьке Урицьке (Гомельська область) | ||||
 | ||||
 Урицьке у Вікісховищі | ||||
Урицьке (біл. Урыцкае[1]) — агромістечко, центр Урицької сільської ради Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь. Фактично Урицьким називається населений пункт, утворений двома суміжними адміністративними одиницями: село (агромістечко) Урицьке та мікрорайон Енергетик Радянського району міста Гомеля.
Географія[ред. | ред. код]
Розташування[ред. | ред. код]
Агрогородок Урицьке знаходиться за 6 км на захід від Гомеля.
Транспортна мережа[ред. | ред. код]
Через село проходить траса Київ — Санкт-Петербург.
Історія[ред. | ред. код]
Урицьке вперше згадується під назвою Волковичі у 1560 році, як земля у користуванні Леонтія Вовка. На початку 1918 року було утворено Волковицькокрупецьку сільську раду. У 1927 році селище на прохання жителів було перейменовано на Урицьке. З 2005 року Урицьке має статус агромістечка.
Населення[ред. | ред. код]
Чисельність[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. ISBN 985-458-131-4 (DJVU).
- ↑ Населення населених пунктів Гомельської області за даними перепису (рос.). 14 жовтня 2009. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 20 квітня 2022.
Література[ред. | ред. код]
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0
Посилання[ред. | ред. код]
- Соляні гори Архівовано квітень 7, 2010 на сайті Wayback Machine.