Уролесан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Уролесан — комбінований лікарський засіб рослинного походження. Складові препарату Уролесан зменшують запальні явища в сечовивідних шляхах та нирках, сприяють посиленому кровообігу нирок і печінки, виявляють діуретичну, антибактеріальну, жовчогінну дію.

Історія створення[ред. | ред. код]

Уролесан (Урохолесан) був синтезований в 1976 в ІФНМУ Францем Івановичем Мамчуром і Е. М. Нейко . За його створення в 1992 році вони були нагороджені Державною премією України.[1]

Склад[ред. | ред. код]

Складовими Уролесану є компоненти рослинного походження.

  1. Ялицева олія[2]. Ця ефірна олія має антисептичні властивості і покращує периферичне кровопостачання, що визначає її використання при сечокам'яній хворобі, інфекційно-запальних хворобах сечостатевої системи і захворюваннях печінки [5].
  2. Олія м'яти перцевої (Mentha piperita)[2]. Ця ефірна олія володіє широким спектром властивостей, необхідних в урології і при хворобах жовчовивідних шляхів: знеболююче, спазмолітична, антисептична, діуретична дія, підсилює секрецію печінки і підвищує її антитоксичну функцію, збільшує екскрецію з жовчю холестерину і білірубіну[3].
  3. Кетамін — рослинна олія рицини[джерело?] (Ricinus communis)[2], що підсилює перистальтику кишечника.
  4. Рідкий екстракт плодів моркви дикої (Daucus carota)[2], який використовується при різних формах сечокам'яної і жовчнокам'яної хвороби, інших захворюваннях жовчних шляхів.
  5. Екстракт шишок хмелю (Humulus lupulus)[2], який має болезаспокійливі властивості при сечокам'яній хворобі, пієлонефриті і циститі.
  6. Екстракт трави материнки звичайної (Origanum vulgare)[2], яка посилює перистальтику кишечника при атонії.

Фармакодинаміка[ред. | ред. код]

Складові компоненти Уролесан мають протизапальну дію в сечовивідних шляхах і нирках, підсилюють кровопостачання нирок і має антибактеріальну дію [2]. Препарат впливає на хімічні властивості сечі: подкислює її і збільшує екскрецію сечовини і хлоридів, утворює захисний колоїд. Нормалізує тонус сечоводів. Крім того, Уролесан сприяє виведенню солей у вигляді дрібних конкрементів і піску з нирок і сечового міхура [4].

Крім сечовидільної системи, Уролесан позитивно впливає на печінку, збільшуючи приплив крові, і жовчний міхур, нормалізуючі його тонус. Він нормалізує мікрофлору жовчовивідних шляхів. При хронічному холециститі Уролесан сприяє нормалізації показників церулоплазміну [4].

При хронічному пієлонефриті Уролесан зменшує інтенсивність ПОЛ і ендогенного інтоксикаційного синдрому, підвищує імунологічну реактивність. Посилюються ці ефекти при вживанні спільно з кобальтом [4].

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Уролесан добре всмоктується і починає діяти протягом 20-30 хвилин. Тривалість дії становить від 4-5 годин, максимальний ефект виникає через 1-2 години. Виводиться з організму через шлунково-кишковий тракт і нирки [2].

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Гострі та хронічні інфекції сечовивідних шляхів та нирок (цистити та пієлонефрити); сечокам’яна хвороба та сечокислий діатез (профілактика утворення конкрементів після іх видалення); хронічні холецистити (у тому числі калькульозні), дискінезії жовчних шляхів, жовчокам’яна хвороба [2].

Протипоказання[ред. | ред. код]

  • підвищена чутливість до компонентів препарату;
  • гастрити, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;
  • діти з судомами в анамнезі (фібрильними або ні).[джерело?]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Уролесан — 30 лет успеха. 22.04.2021. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 22.04.2021.
  2. ↑ а б в г д е ж и к Інструкція для медичного застосування Уролесан. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 22.04.2021. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
  3. ↑ Мята перечная. Свойство эфирного масла Мята перечная (рос.). Biosvet. Архів оригіналу за 26 липня 2012. Процитовано 25 липня 2012. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
  4. ↑ а б в Стусь, В. П. Оценка эффективности и безопасности препарата Уролесан в комплексном лечении пациентов с острым циститом / В. П. Стусь, И. М. Антонян // Украинский научно-практический журнал урологов, андрологов и нефрологов : журнал. — Урология, 2008.

Література[ред. | ред. код]

  • Фармакогнозія з основами біохімії рослин Підруч для студ вищ фармац навч закл та фармац ф-тів вищих мед навч закл III—IV рівнів акред (2-е вид ) — X Вид-во НФаУ, МТК-книга. 2004 — 704 с. Ел.джерело [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.] ISBN 966-96114-9-0 (С.145,210,365,386,640,642)
  • urolesan [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.] pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
  • Лікування пацієнтів з оксалатним уролітіазом після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії конкрементів сечоводу. М.Є. Сабадаш, О.В. Шуляк // ЗМ .- N 4, (63).- 2017.- Ел.джерело [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]


Таблетки Це незавершена стаття про лікарські засоби.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Уролесан&oldid=39279420