Урсакі Ігор Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ігор Урсакі
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Петрович Урсакі
Народження 7 липня 1962(1962-07-07) (61 рік)
  Кишинів, Молдавська РСР
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Громадянство СРСР СРСР
Молдова Молдова
Позиція півзахисник,
нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1979—1985 СРСР «Ністру» 12+ (0+)
1980 → СРСР «Автомобіліст» (Т) 0 (0)
1985—1986 СРСР СКА (Од) 0 (0)
1990 СРСР «Молдавгідромаш» (КФК)
1992 Молдова «Молдова» (БН) 15 (11)
1993 Молдова «Агро» 13 (6)
1993—1996 Молдова МХМ-93 50+ (22+)
1996 Індонезія «Мандарам Індоцемент» ? (?)
1996 Молдова «Уніспорт-Авто» 5 (2)
1997 Молдова «Локомотив» (Б) 3 (1)
1998 Молдова «Рома» (Б) 3 (0)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
1987—1992 СРСР/Молдова «Валеологія»
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1996—1997
1997—1999
1999—2004
2007—2008
2010
2010—2011
2011—2012
2012
2013
2014
2014
2014—2015
2016
2017—2019 		Молдова «Уніспорт-Авто»
Молдова УЛІМ
Молдова «Дачія» (К)
Молдова Молдова (футзал)
Казахстан «Тараз»
Молдова «Костулень»
Молдова «Веріс»
Молдова «Сперанца» (КВ)
Молдова «Олімпія» (Б)
Молдова «Інтерспорт-Арома»
Молдова «Костулень»
Молдова Молдова (U-21)
Молдова «Інтерспорт-Арома»
Молдова «Унгени»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігор Петрович Урсакі (рум. Igor Ursachi; нар. 7 липня 1962, Кишинів, Молдавська РСР) — радянський та молдовський футболіст, який виступав на позиції півзахисника, та футбольний тренер.

Має тренерську ліцензію PRO UEFA[1].

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Більшу частину кар'єри гравця провів у Молдові, виступав за кишинівську «Ністру» та тираспольський «Автомобіліст». Один сезон відіграв в одеському СКА, з 1987 по 1996 роки був тренером двох кишинівських команд — футзальної «Валеології» та футбольного МХМ-93[2]. Також грав за кишинівський Молдавгідромаш у чемпіонаті Молдавської РСР, клуби незалежної Молдови «Молдова» (Боросен-Ной), «Уніспорт-Авто», «Локомотив» (Бессарабка) та «Рома» (Бельці), а також за індонезійський «Матарам Індоцемент» в 1996 році.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після виступів як граючий тренер, був послідовно головним тренером клубів «Уніспорт-Авто», УЛІМа та кишинівської «Дачії» (один з її засновників, тренував у 1999—2004 роках)[3]. У 2004—2006 роках — член тренерського штабу збірної Молдови, працював у штабах Віктора Пасулька та Анатолія Теслєва. У 2006—2007 роках був помічником головного тренера азербайджанського «Хазара», з яким виграв чемпіонат та кубок країни, а 2007—2008 роках очолював футзальну збірну Молдови[2]. Пізніше Урсакі працював у Середній Азії, входив до тренерських штабів узбецького «Шуртану» та казахського «Атирау». У 2010 році призначений головним тренером «Тараза» після відходу за власним бажанням Ойрата Садуова[4].

У клубі «Костулень» працював у 2010—2011 роках, поступившись посадою Сергію Ботнарашу[5]. Пізніше по черзі очолював кишинівський «Веріс», «Сперанцу» з Кріхана Веке[6] та «Олімпію» (Бельці), 2014 року очолив клуб «Інтерспорт-Арома», який виступав під час приходу Ігора Урсакі в Дивізії А[7], а також повернувся на нетривалий період часу до «Костулень». У 2014—2015 роках працював головним тренером молодіжної збірної Молдови[8], формально обіймаючи посаду виконуючого обов'язки головного тренера з 30 грудня 2014 року[9], і керував нею на Кубку Співдружності 2015, де молдовани посіли 9-те місце, не зазнавши жодної поразки[2][10]. З «Інтерспортом» працював у другій половині сезону 2015/16 років[11].

У 2017—2019 роках — головний тренер клубу «Унгени», у 2020 році обіймав посаду помічника тренера «Кодру» (Лозова) у штабі Сімеона Булгару[12]. У сезоні 2021/22 років працював в українському клубі «Кривбас», створеному на базі миколаївської «Ніки», у штабі молдовської фахівчині Аліни Стеценко[13][14].

Досягнення[ред. | ред. код]

«Хазар-Ленкорань»
«Веріс»
  • Молдова Дивізіон Б Молдови
    • Чемпіон (1): 2011/12

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Lista antrenorilor, Licenta PRO UEFA (рум.)
  2. ↑ а б в XXIII Международный турнир по футболу Кубок Содружества. Молдова (рос.). Кубок Содружества. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  3. ↑ Первые страницы кишиневской "Дачии" связаны с именем Игоря Урсаки (рос.). Publika.md. 15 травня 2011. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 9 лютого 2021.
  4. ↑ Игорь Урсаки новый главный тренер «Тараза» (рос.). Sports.kz. 24 червня 2010. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  5. ↑ Сергей Ботнараш назван новым главным тренером ФК "Костулень" (рос.). moldfootball.com. 28 лютого 2011. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  6. ↑ ЭКСКЛЮЗИВ: Футболисты "Олимпии" ничего не знают о назначении Игоря Урсаки главным тренером (рос.). Sports.md. 2 квітня 2013. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 9 лютого 2021.
  7. ↑ «Саксан» против «Интерспорт-Аромы», Владимир Лютый против Игоря Урсаки (рос.). Sports.md. 2 березня 2014. Процитовано 9 лютого 2021.
  8. ↑ Comitetul Executiv al FMF (рум.)
  9. ↑ Igor Ursachi, numit în funcția de antrenor interimar al naţionalei de tineret a Moldovei [Архівовано 2023-02-18 у Wayback Machine.] (рум.)
  10. ↑ Игорь Урсаки официально назначен главным тренером молодежной сборной Молдовы (рос.). Moldfootball.com. 27 січня 2015. Процитовано 9 лютого 2021.
  11. ↑ ФК "Унгень" в НД будут тренировать Константин Арбэнаш и Игорь Урсаки (рос.). Moldfootball.com. 22 червня 2016. Процитовано 9 лютого 2021.
  12. ↑ Бывший тренер сборной Молдовы - в штабе ФК «Кодру» (рос.). Sports.md. 4 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2021.
  13. ↑ Алина Стеценко возглавила женскую команду украинского «Кривбасса», Игорь Урсаки вошел в тренерский штаб. Moldfootball.com. 9 липня 2021.
  14. ↑ Жіночий ФК "Кривбас" представив тренерський штаб. Офіційний сайт ФК «Кривбас» (Кривий Ріг)

Посилання[ред. | ред. код]

«Тараз» – Тренери

Ротт (1961–1962) · Зенкін (1963–1966) · Свешников (1967–1969) · Курунбаєв (1970) · Остроушко (1971–1972) · Ротт (1972) · Кузнецов (1973–1979) · Полянський (1979–1984) · Катков (1984–1985) · Бердиєв (1986–1989) · Талгаєв (1990–1992) · Хван (1993) · Мар'янков (1993–1994) · невідомо (1995) · Талгаєв (1996–1997) · Джуасбаєв (1998) · Хван (1999) · Масудов (1999–2000) · Утеушев (2000) · Хакімов (2001) · Кушикбаєв (2002) · Солохо (2003) · Тагієв (2003) · Гулямхайдаров (2003) · Коньков (2004–2005) · Тагієв (2006–2007) · Кушикбаєв (2007) · Фомичов (2008–2009) · Садуов (2010) · Урсакі (2010) · Огай (2010) · Мазбаєв (2011) · Талгаєв (2011) · Петрович (2012–2013) · Пайперс (2013–2014) · Мірзабаєв (2014) · Яровенко (2014–2015) · Мірзабаєв (2016) · Максимов (2016) · Талгаєв (2017–2018) · Мазбаєв (2018) · Масудов (2019) · Мірзабаєв (2019) · Никитенко (2020) · Мінасян (2021) · Мазбаєв (2022–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Урсакі_Ігор_Петрович&oldid=41859954